Теорія вхідних наркотиків (англ. Gateway drug theory) — загальне поняття медичної теорії про те, що вживання психоактивних речовин може бути пов'язним із більшою ймовірністю вживання інших наркотиків. Можливими причинами є біологічні зміни в мозку через попередній наркотик і схоже ставлення споживачів до інших наркотиків (загальне звикання до залежності). Наукове дослідження можливих причин вважається важливим для політики з охорони здоров'я щодо освіти та розробки законів.
Наслідок першого вживання Редагувати
Основна концепція Редагувати
Концепція «вхідного наркотику» ґрунтується на спостереженні, що перше вживання іншого наркотику не є випадковим, а піддається закономірності. На основі розроблених технік стратегії порівнянь піддослідних такі закономірності можна точно описати з точки зору статистичної ймовірності. У тлумаченні отриманих закономірностей важливо оцінити різницю між причиною та наслідком — обидва можуть (але не зобов'язані) бути пов'язані. Питання в тому, що з них є предметом подальшого дослідження, вирішується, наприклад, за допомогою фізіологічних експериментів.
Приклади закономірностей Редагувати
Для вибірки з 6624 людей, які не вживали незаконних наркотиків до марихуани, загальна ймовірність пізнішого вживання таких оцінюється в 44,7 %. Аналіз підгруп показує, що такі особисті та соціальні фактори, як стать, вік, сімейний стан, психічні розлади, сімейна історія зловживання психоактивними речовинами, межування з каналами розповсюдження наркотиків, залежність від алкоголю, нікотину, етнічне походження, місце проживання та рівень освіти значно впливають на цю ймовірність.
Дослідження вживання наркотиків 14577-ма 12-класниками в США показало, що вживання алкоголю пов'язане з більшою імовірністю вживання тютюну, марихуани й інших незаконних наркотиків. Підлітки, які курили цигарки до настання 15 років, у 80 разів схильніші до вживання незаконних наркотиків.
Масштабні дослідження у Великій Британії та Новій Зеландії 2015‑го та 2017‑го років виявили зв'язок між вживанням марихуани та більшою імовірністю пізніших проблем із вживанням інших наркотиків.
Джерела Редагувати
- Vanyukov, Michael M.; Tarter, Ralph E.; Kirillova, Galina P.; Kirisci, Levent; Reynolds, Maureen D.; Kreek, Mary Jeanne; Conway, Kevin P.; Maher, Brion S. та ін. (2012-6). . Drug and alcohol dependence 123 (Suppl 1). с. S3–17. ISSN 0376-8716. PMC PMC3600369. PMID 22261179. doi:10.1016/j.drugalcdep.2011.12.018. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 23 червня 2018.
- D. B. Kandel (Ed.): Stages and Pathways of Drug Involvement: Examining the Gateway Hypothesis, Cambridge University Press, 2002, ISBN 978-0-521-78969-1, pp. 3-10.
- Secades-Villa, Roberto; Garcia-Rodríguez, Olaya; Jin, Chelsea, J.; Wang, Shuai; Blanco, Carlos (2015-2). . The International journal on drug policy 26 (2). с. 135–142. ISSN 0955-3959. PMC PMC4291295. PMID 25168081. doi:10.1016/j.drugpo.2014.07.011. Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 23 червня 2018.
- Kluger, Benzi; Triolo, Piera; Jones, Wallace; Jankovic, Joseph (2015-3). . Movement disorders : official journal of the Movement Disorder Society 30 (3). с. 313–327. ISSN 0885-3185. PMC PMC4357541. PMID 25649017. doi:10.1002/mds.26142. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 23 червня 2018.
- Kirby, T; Barry, A. E. (2012). . Journal of School Health 82 (8): 371–9. PMID 22712674. doi:10.1111/j.1746-1561.2012.00712.x. Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 23 червня 2018.
- . Drug and Alcohol Dependence 150: 69–76. 2015. PMID 25759089. doi:10.1016/j.drugalcdep.2015.02.015. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 23 червня 2018.
- Courtney, Kelly E.; Mejia, Margie Hernandez; Jacobus, Joanna (6 травня 2017). . Current Addiction Reports (англ.) 4 (2). с. 43–52. ISSN 2196-2952. PMC PMC5644349. PMID 29057198. doi:10.1007/s40429-017-0133-3. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 23 червня 2018.
- Taylor, Michelle; Collin, Simon M; Munafò, Marcus R; MacLeod, John; Hickman, Matthew; Heron, Jon (2017-8). . Journal of Epidemiology and Community Health 71 (8). с. 764–770. ISSN 0143-005X. PMC PMC5537531. PMID 28592420. doi:10.1136/jech-2016-208503. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 23 червня 2018.
Це незавершена стаття з біохімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |