Театр імені Гната Михайличенка — театр лівого напряму, заснований групою акторів «Молодого Театру», діяв у Києві в період 1921 — 1925 років.
Під гаслом «театрального жовтня» театр Михайличенка прагнув стати «театром колективної Дії», тобто універсального «мистецького дійства», в якому актор повинен виконувати одночасно авторські, режисерські й акторські функції. У театрі Михайличенка поставлено кілька символічно-абстрактних композицій: «Перший будинок нового світу» (1921), «Поема відваги», «Небо горить» та ін.
Втім через 2 роки експериментів він перейшов до звичайного революційного репертуару. Цікавіші вистави: «Карнавал» (за п'єсою «Лілюлі» Ромена Роллана, 1923), «Універсальний Некрополь» (за творами «Хуліо Хуреніто» і «Трест Д. Е.» І. Еренбурга, 1923). 1924 — 1925 театр Михайличенка включив до репертуару «Сорочинський ярмарок» М. Старицького, «Вир» Ю. Стабового, «97» М. Куліша, які ставив також у Харкові і на Донбасі. Головний діяч і режисер театру Михайличенка — М. Терещенко, декоратор В. Меллер.
Персоналії ред.
Література ред.
- Mykhailychenko Theater [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.