www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ташу Хаджі Ташев Хаджі також Ташав Хаджі Ташав Хаджі Ендрієєвський 1 2 3 і Саясановський 4 5 власний підпис Хаджі Ташав

Ташу-Хаджі

Ташев-Хаджі, також Ташав-Хаджі, Ташав-Хаджі Ендрієєвський і Ташу-Хаджі Саясановський (власний підпис — «Хаджі-Ташав абду-ху» ["Хаджі-Ташав, раб Його { Аллаха }"], низьба — «Ал-Гумукі» [з кумиків ], кум. Ташав-Гьажи Эндирейли, Ташав-Гьажи, чечен. Сесанара Воккха Хьаьжи, Воккха Хьаж, нар. 1770 — пом. 1843–1846) — мусульманський богослов кумицького походження, за іншими даними, чеченського походження, активний учасник Кавказької війни, імам Чечні, обраний 1834 року. Пізніше один із мудирів імама Шаміля. Також був наїбом Ауха.

Ташу-Хаджі
Ташав-Гьажи Эндирейли
Народився 1770
Ендірейd, Хасав'юртівський район, СРСР
Помер 1843
Саясан, Ножай-Юртовський район
Діяльність Імам
Галузь Імам і Наїб
Вчене звання шейх і Імам
Учасник Велика Кавказька війна

Біографія ред.

Зіярат, розташований у Юрт-Аусі на місці, де відпочивав Ташу-Хаджі

Ташу-Хаджі народився в селі Ендрій Засулакської Кумикії, за іншими даними, Ташу-Хаджі Ічкеринець народився в Чечні у верхів'ях річки Мічик. Був кумиком за походженням виходячи з численних даних, своїх творів на кумицькій і своїх підписів. Однак, існує й інша версія: деякі сучасні історики стверджують, що національна приналежність Ташу-Хаджі залишається невідомою, інші припускають, що Ташу-Хаджі міг бути як кумиком, так і чеченцем. Наприклад, дослідник М. Гаммер повідомляє, що в місцевих письмових джерелах арабською мовою він називає себе «Ал-Індірі», що означає «з Ендері», таким чином, історик робить висновок про те, що Ташу-Хаджі міг бути як кумиком, так і чеченцем, так як у кумицькому селищі Ендері існувала значна чеченська меншина. Сам Ташу-Хаджі про свою національну належність говорив туманно.

Також предметом обговорення його національної приналежності став якийсь вірш, виявлений у чеченського переселенця з Йорданії дослідником І.Ханмурзаєвим, авторство якого переселенець приписує Ташеву-Хаджі. У першій версії вірша, Ташев називається «Воккха Хаджі», що перекладається з чеченської як «Великий Хаджі», у другій — ал-Індарі (Хаджі Ташав Індарі), де підкреслюється місце його народження, тобто аул Ендірей. У третьому варіанті замість імені шейха використовується слово «ал-гумуки», що означає «кумик» або «кумикський». Який варіант є первісним І. Ханмурзаєв визначити не може, припускаючи, що вони могли існувати одночасно, але при цьому віддає перевагу «кумицькій» версії, відштовхуючись на тому, що сам Ташу з етичних міркувань не міг себе так іменувати (Воккха/Великий-Хаджи), до того ж Ташу-Хаджі не володів чеченською мовою.

У 1820-ті був муллою у рідному селі. Навчався у Саїда Араканського та Мухаммада Ярагського. Останній звів його в сан шейха накшбандійського тарікату.

Участь у Кавказькій війні ред.

Село Саясан та зміцнення Ташу-Хаджі

Після того, як йому довелося покинути Ендірей, спочатку він поселяється в Салатавії в селі Алмак, потім переселяється до Чечні. Ташу-Хаджі переїхав до села Саясан (Сесана), яке стало для нього останнім будинком до його смерті у 1843 році.

Восени 1832 р. в аулі Гімри гине Газімухаммад. Незабаром після смерті Газімухаммада імамом був обраний Гамзатбек. Його діяльність у період не давала приводів для хвилювання кавказького командування. Однак, як зазначає М. Гаммер, у середині 1834 року росіяни поставилися до імаму як до зростаючої загрози, особливо після того, як до нього приєднався і визнав верховенство імама Ташу-Хаджі, видний воєначальник у чеченців, який почав закликати чеченців до спільного повстання проти Імперії.

Ташу-Хаджі брав активну участь у Кавказькій війні починаючи з 1828 року, був близьким наближеним до першого імама Газі-Мухаммада. Він двічі фігурував у списку кандидатів на місце імаму Дагестану та Чечні, але у результаті поступився спочатку Гамзат-беку Гоцатлінському, а потім Шамілю Гімринському. Ташев-Хаджі до середини 1831 вдалося схилити на свій бік значну кількість жителів східної Чечні.

Перша згадка про Ташу-Хаджі було зроблено в донесенні Розена військовому міністру А. Чернишеву від 16 серпня 1834, а перші відомості про збройний виступ горян під його керівництвом відносяться до 10 червня 1835 року.

Князь Орбеліані, що у 1843 р. у полоні у Шаміля, писав: «Очевидно, Ташев-хаджі, що вийшов з кумикських релігійних кіл, що користувався, … великою вагою в світі горян, сподвижник Газі-Мухаммеда і Гамзата, що мав винятковий авторитет серед чеченців, справді міг уявити собою небезпечного суперника».

Ташу-хаджі спочатку відкрито відмовився вважати Шаміля імамом і визнавати за ним владу. Проте, обидва лідери усвідомлювали необхідність перед наступом царської армії об'єднати свої сили. З цієї причини вони вступили в переговори, які завершилися зустріччю в Чиркаті в лютому 1836, на якій Шаміль, Ташу-хаджі і Кебед Мухаммад прийняли рішення про об'єднання зусиль. До їхніх спільних кампаній після об'єднання сил належить відома битва при Телетлі.

У 1839 р. після невдачі імама при Ахульго у Шаміля залишався лише один вихід — вирушити до Чечні, де за повідомленням Орбеліані «… в Байянах (Беной) Шаміль був ласкаво прийнятий Ташу-хаджі».

Хронологія подій ред.

Прапор наїба Ташу-Хаджі
  • 1831 — Перші відомості про виступ ватажка горців Дагестану і Чечні Ташу-Хаджі — «втікача з Андріївського села», який підняв до обурення чеченців і кумиків. Ташу-хаджі вів пропаганду серед ендіреївців та кумиків, спонукаючи їх до підтримки Газі-Мухаммада.
  • 1832 р. жовтень — У Гімрах у нерівній боротьбі, оточений з усіх боків ворогом гине Газімухаммад. Поважаючи його пам'ять, Ташу-хаджі зберігав його бойовий прапор, який брав із собою у своїх подальших походах. «Він з'явився продовжувачем справи Газі-Мухаммеда і все життя беззастережно стояв на позиціях газуватий».
  • 1834 16 серпня — згадка про Ташев-Хаджі в донесенні полковника Розена військовому міністру А. Чернишову.
  • 1835 10 червня — відомості про виступ ватажка горян Дагестану і Чечні Ташу-Хаджі.
  • 1835 12-15 червня — Бої між загонами полковника Пулло і Ташев-Хаджі на річці Аргуні.
  • 1836 р. січень або 9 лютого — Винищення полковником Пулло аула Кошкельди.
  • 1836 29 січня або 10 лютого — Бій між загонами Пулло і Ташу-Хаджі біля селища Кошкельди. Відступ Пулло за Терек.
  • 1836 16 або 28 лютого — Відправлення Ташу-Хаджі з загоном в 200 осіб в Чиркей для зустрічі з Шамілем.
  • 1836 р. березень — Спільний виступ Ташу-Хаджі та Шаміля для покарання непокірних жителів дагестанських аулів Ігалі, Урата, Ара-кана, Ірганая, Кодуха та Унцукуля.
  • 1836 р. кінець червня — Вторгнення Шаміля з чеченськими ватажками Ташу-Хаджі та Уді-муллою в койсубулінську спільноту, захоплення Ігалі, Херадаре, Балахани.
  • 1836 23 серпня або 2-6 вересня — Каральна експедиція полковника Пулло в аули на річці Яман-су. Знищення аулу Зандак. Відступ загону Пулло під натиском Ташу-Хаджі в фортецю Внєзапная.
  • 1837 р. лютий — На запрошення чеченських ватажків Ташу-Хаджі, Уді-Мули, Домбая, Умахана та Оздеміра, імам Шаміль із загоном дагестанців прибув до Чечні.
  • 1837 9 або 21 лютого — Перемога Фезі над об'єднаними силами Шаміля і Ташу-Хаджі на річці Хулхулау біля селища Автури.
  • 1837 р. Квітень — Будівництво Ташу-Хаджі укріплення при урочищі Ахмат-Тала на правому березі річки Аксай, поблизу аула Мескети.
  • 1837 р. квітень — Таємна угода між Шамілем та Ташу-Хаджі про узгоджені дії проти імперських військ у Чечні та Дагестані.
  • 1839 10 травня — Бій між військами генерала Граббе і загоном Ташу-Хаджі біля селища Мескети. Поранення поручика А. Мілютіна — майбутнього військового міністра Росії. Відступ Ташу-Хаджі до Беною.
  • 1839 р. Весна — Ташу-Хаджі робить безперервні набіги на Кавказьку лінію з метою відвернути імперські сили від Дагестану.
  • 1840 р. кінець лютого, початок березня — чеченці та терські кумики під керівництвом Шоїп-мулли Цонтороєвського, Джаватхана Даргоєвського (помер від ран у 1842), Ташу-Хаджі Ендрієвського, Уді-мулли (1770—1854) -Езірхі (1796—1840 (загинув у бою)) Гордалінських, Іси Гендергеноєвського (помер у 1845) піднімають повстання і пропонують Шамілю очолити його.
  • 1840 16 травня — Напад Ташу-Хаджі на фортецю Внєзапная.
  • 1840 5 або 17 червня — Взяття загонами Шаміля і Ташу-Хаджі селища Зубутлі в Салатавії. Перехід салатівських аулів на бік Чечні, що повстала.
  • 1843 — смерть Ташу-хаджі від отриманих в бою ран.

Творчість ред.

У Ташу-Хаджі, крім творів арабською мовою, є ряд його творів і кумицькою мовою — «Валіюллагь Гьажі хариб болг'анда…», «Мюрютюм мені, екібіз де бір елда болайыкъ…», "Насиплілер даат к'ылаг… З них найбільший інтерес представляє перше, в якому він виклав причини, що спонукали його покинути Ендірей.

Примітки ред.

  1. Назир ад-Дургели. Услада умов в биографиях дагестанских ученых. — Москва, 2012. — С. 142.
  2. Дадаев, Юсуп Усманович. Государство Шамиля: социально-экономическое положение, политико-правовая и военно-административная система управления: тема диссертации и автореферата по ВАК 07.00.02.
  3. ВЕСТНИК ИНСТИТУТА ИАЭ. 2014. № 4. С. 11—32. УДК 930.001.12 ВОСТОКОВЕДНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ В ДАГЕСТАНЕ А. Р. Шихсаидов, Институт ИАЭ ДНЦ РАН, Махачкала
  4. Ш. А. Гапуров. Россия и Чечня: последняя треть XVIII--первая половина XIX века / Академия Наук ЧР. — 2009. — С. 404.
  5. М. Ахмадов. Чеченская традиционная культура и этика // ГУ «Литературно-художественный журнал 'Вайнах'». — 2006. — 22 листопада. — С. 144.
  6. Р
  7. ↑ Н.И. Покровский. Кавказские войны и имамат Шамиля. — Москва : «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2000.
  8. ↑ Гаммер М. Шамиль. Мусульманское сопротивление царизму. Завоевание Чечни и Дагестана. — КРОН-ПРЕСС, 1998. — С. 101.
  9. ↑ . Архів оригіналу за 11 серпня 2021. Процитовано 10 липня 2022. 
  10. ↑ Арслан Магомедсолтанович Халилов, Мурад Магомедович Идрисов. Шамиль в истории Северного Кавказа и народной памяти. — 1998. — С. 80.
  11. ↑ Фурман Д. Е. Чечня и Россия: общества и государств. — 1999. — С. 101.
  12. ↑ Amjad M. Jaimoukha. The Chechens: A Handbook.Psychology Press,. — 2005.
  13. ↑ Antero Leitzinger, Kirja-Leitzinger. Caucasus and An Unholy Alliance. — 1997.
  14. ↑ Дауев, Саламу Ахмедович. Чечня: коварные таинства истории. — Русь, 1999. — С. 100—105.
  15. Акты, собранные Кавказской археографической комиссией, 1881, с. 389, 596, 1002.
  16. Стасов, 1876, с. 147.
  17. Казбек, 1885, с. 35, 40, 41.
  18. Богуславский, 1892, с. 439.
  19. Емельянова, 2003, с. 173.
  20. Neue Seite 74
  21. Вестник СПбГУ. Сер. 2. 2012. Вып. 4 Д. В. Овсянников ТАШУ-ХАДЖИ: СУФИЙ И ПОЛИТИК
  22. Мухаммад Тахир аль-Карахи. Хроника: о Дагестанских войнах в период Шамиля / Труды НИИ востоковедения АН СССР, т. XXXV. — 1941. — С. 82.
  23. Казбек, 1876, с. 35, 40, 41.
  24. ↑ Я. З. Ахмадов, Э. Х. Хасмагомадов. История Чечни в XIX—XX веках. — Москва, 2005. — С. 134.
  25. Каяев Замир-Али. Тарикат и мюридизм в Дагестане. — № 4 / Советский Дагестан. — 1990. — С. 84.
  26. Закс А. Б. Из истории первого периода имамата Шамиля. Ташев хаджи — наиб Шамиля. — 1946. — С. 96.
  27. С. Дауев. Чечня: Коварные таинства истории. — С. 104—107.
  28. А. Айдамиров. Хронология истории Чечено-ингушетии. — Грозный : Книга, 1991. — С. 43.
  29. Закс А. Б. Из истории первого периода имамата Шамиля. Ташев хаджи — наиб Шамиля. — С. 83.
  30. Гаммер М. Шамиль. Мусульманское сопротивление царизму. Завоевание Чечни и Дагестана. — С. 119.
  31. Гаммер М. Шамиль. Мусульманское сопротивление царизму. Завоевание Чечни и Дагестана. — С. 122.
  32. И. И. Ханмурзаев (н.с.), ДНЦ РАН, статья Великий шейх Ташев-хаджи из Эндирея
  33. Закс А. Б. Из истории первого периода имамата Шамиля. Ташев хаджи — наиб Шамиля. — С. 102.
  34. Хронология истории Чечено-Ингушетии
  35. Кумыкский мир. И.Ханмурзаев. Статья. Ташав-хаджи Эндирейский

Література ред.

  • Акты, собранные Кавказской археографической комиссией: Том VIII. с. 389,596,1002.
  • Стасов В. В. Очерк событий на Кавказе 1835—1850 гг. // Русская Старина : журнал. — 1876. — 22 листопада.
  • История Апшеронского полка, 1700—1892 / Сост. Л. А. Богуславский (в 3-х т.). — СПб. : тип. М-ва пут. сообщ. (А. Бенке), 1892. — [4], VIII, 552, XV с.
  • Казбек Г. Н. Куринцы в Чечне и Дагестане, 1834—1861 г. : очерк истории 79-го пехотного Куринского его императорского высочества великого князя Павла Александровича полка / сост. Казбек; под ред. Чернявского. — Тифлис: Тип. А. А. Михельсона, 1885. — [2], XVIII, 484, 50, [1] с., [3] л. карт., план.
  • Емельянова Н. М. Мусульмане Осетии: на перекрёстке цивилизаций. — М., 2003. — ISBN 5-93719-037-8.
  • Закс А. Б. Ташев-Хаджи // Вопросы истории. — М., 1993. — № 4 (22 листопада). — С. 140—145. — ISSN 0042-8779.
  • Казиев Ш. М. Имам Шамиль. ЖЗЛ. М., Молодая гвардия, 2010 ISBN 5-235-02677-2.
  • Ханмурзаев И. И. Великий шейх Ташев-хаджи из Эндирея // Исламоведение. — Махачкала : Изд-во ДГУ, 2012. — № 1 (11) (22 листопада). — С. 104—107. — ISSN 2077-8155.
  • Шарафутдинова Р. Ш. Письмо наиба Ташев-Хаджи к Шамилю // Письменные памятники Востока: Историко-филологические исследования : ежегодник. — М. : Наука, 1977. — 22 листопада. — С. 86—89.
  • Сулейманов А. С. Топонимия Чечни / Ред. Т. И. Бураева. — Грозный : ГУП "Книжное издательство", 2006. — 711 с. — 5000 прим. — ISBN 5-98896-002-2.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Tashev Hadzhi takozh Tashav Hadzhi Tashav Hadzhi Endriyeyevskij 1 2 3 i Tashu Hadzhi Sayasanovskij 4 5 vlasnij pidpis Hadzhi Tashav abdu hu 6 Hadzhi Tashav rab Jogo Allaha nizba Al Gumuki z kumikiv kum Tashav Gazhi Endirejli Tashav Gazhi chechen Sesanara Vokkha Hazhi Vokkha Hazh nar 1770 pom 1843 1846 musulmanskij bogoslov kumickogo pohodzhennya 7 8 9 10 11 12 13 14 za inshimi danimi chechenskogo pohodzhennya 15 16 17 18 19 aktivnij uchasnik Kavkazkoyi vijni imam Chechni obranij 1834 roku Piznishe odin iz mudiriv imama Shamilya Takozh buv nayibom Auha Tashu HadzhiTashav Gazhi EndirejliNarodivsya 1770 Endirejd Hasav yurtivskij rajon SRSRPomer 1843 Sayasan Nozhaj Yurtovskij rajonDiyalnist ImamGaluz Imam i NayibVchene zvannya shejh i ImamUchasnik Velika Kavkazka vijna Zmist 1 Biografiya 1 1 Uchast u Kavkazkij vijni 2 Hronologiya podij 3 Tvorchist 4 Primitki 5 LiteraturaBiografiya red nbsp Ziyarat roztashovanij u Yurt Ausi na misci de vidpochivav Tashu HadzhiTashu Hadzhi narodivsya v seli Endrij Zasulakskoyi Kumikiyi 20 21 22 za inshimi danimi Tashu Hadzhi Ichkerinec narodivsya v Chechni u verhiv yah richki Michik 23 Buv kumikom za pohodzhennyam vihodyachi z chislennih danih svoyih tvoriv na kumickij i svoyih pidpisiv 7 8 9 10 11 12 13 14 Odnak isnuye j insha versiya deyaki suchasni istoriki stverdzhuyut sho nacionalna prinalezhnist Tashu Hadzhi zalishayetsya nevidomoyu 24 inshi pripuskayut sho Tashu Hadzhi mig buti yak kumikom tak i chechencem Napriklad doslidnik M Gammer povidomlyaye sho v miscevih pismovih dzherelah arabskoyu movoyu vin nazivaye sebe Al Indiri sho oznachaye z Enderi takim chinom istorik robit visnovok pro te sho Tashu Hadzhi mig buti yak kumikom tak i chechencem tak yak u kumickomu selishi Enderi isnuvala znachna chechenska menshina Sam Tashu Hadzhi pro svoyu nacionalnu nalezhnist govoriv tumanno 24 Takozh predmetom obgovorennya jogo nacionalnoyi prinalezhnosti stav yakijs virsh viyavlenij u chechenskogo pereselencya z Jordaniyi doslidnikom I Hanmurzayevim avtorstvo yakogo pereselenec pripisuye Tashevu Hadzhi U pershij versiyi virsha Tashev nazivayetsya Vokkha Hadzhi sho perekladayetsya z chechenskoyi yak Velikij Hadzhi u drugij al Indari Hadzhi Tashav Indari de pidkreslyuyetsya misce jogo narodzhennya tobto aul Endirej U tretomu varianti zamist imeni shejha vikoristovuyetsya slovo al gumuki sho oznachaye kumik abo kumikskij Yakij variant ye pervisnim I Hanmurzayev viznachiti ne mozhe pripuskayuchi sho voni mogli isnuvati odnochasno ale pri comu viddaye perevagu kumickij versiyi vidshtovhuyuchis na tomu sho sam Tashu z etichnih mirkuvan ne mig sebe tak imenuvati Vokkha Velikij Hadzhi do togo zh Tashu Hadzhi ne volodiv chechenskoyu movoyu U 1820 ti buv mulloyu u ridnomu seli Navchavsya u Sayida Arakanskogo ta Muhammada Yaragskogo Ostannij zviv jogo v san shejha nakshbandijskogo tarikatu Uchast u Kavkazkij vijni red nbsp Selo Sayasan ta zmicnennya Tashu HadzhiPislya togo yak jomu dovelosya pokinuti Endirej spochatku vin poselyayetsya v Salataviyi v seli Almak potim pereselyayetsya do Chechni 25 Tashu Hadzhi pereyihav do sela Sayasan Sesana yake stalo dlya nogo ostannim budinkom do jogo smerti u 1843 roci Voseni 1832 r v auli Gimri gine Gazimuhammad Nezabarom pislya smerti Gazimuhammada imamom buv obranij Gamzatbek Jogo diyalnist u period ne davala privodiv dlya hvilyuvannya kavkazkogo komanduvannya Odnak yak zaznachaye M Gammer u seredini 1834 roku rosiyani postavilisya do imamu yak do zrostayuchoyi zagrozi osoblivo pislya togo yak do nogo priyednavsya i viznav verhovenstvo imama Tashu Hadzhi vidnij voyenachalnik u chechenciv yakij pochav zaklikati chechenciv do spilnogo povstannya proti Imperiyi 26 Tashu Hadzhi brav aktivnu uchast u Kavkazkij vijni pochinayuchi z 1828 roku buv blizkim nablizhenim do pershogo imama Gazi Muhammada Vin dvichi figuruvav u spisku kandidativ na misce imamu Dagestanu ta Chechni ale u rezultati postupivsya spochatku Gamzat beku Gocatlinskomu a potim Shamilyu Gimrinskomu Tashev Hadzhi do seredini 1831 vdalosya shiliti na svij bik znachnu kilkist zhiteliv shidnoyi Chechni 27 Persha zgadka pro Tashu Hadzhi bulo zrobleno v donesenni Rozena vijskovomu ministru A Chernishevu vid 16 serpnya 1834 a pershi vidomosti pro zbrojnij vistup goryan pid jogo kerivnictvom vidnosyatsya do 10 chervnya 1835 roku 28 Knyaz Orbeliani sho u 1843 r u poloni u Shamilya pisav Ochevidno Tashev hadzhi sho vijshov z kumikskih religijnih kil sho koristuvavsya velikoyu vagoyu v sviti goryan spodvizhnik Gazi Muhammeda i Gamzata sho mav vinyatkovij avtoritet sered chechenciv spravdi mig uyaviti soboyu nebezpechnogo supernika 29 Tashu hadzhi spochatku vidkrito vidmovivsya vvazhati Shamilya imamom i viznavati za nim vladu 30 Prote obidva lideri usvidomlyuvali neobhidnist pered nastupom carskoyi armiyi ob yednati svoyi sili Z ciyeyi prichini voni vstupili v peregovori yaki zavershilisya zustrichchyu v Chirkati v lyutomu 1836 na yakij Shamil Tashu hadzhi i Kebed Muhammad prijnyali rishennya pro ob yednannya zusil 31 Do yihnih spilnih kampanij pislya ob yednannya sil nalezhit vidoma bitva pri Teletli 32 U 1839 r pislya nevdachi imama pri Ahulgo u Shamilya zalishavsya lishe odin vihid virushiti do Chechni de za povidomlennyam Orbeliani v Bajyanah Benoj Shamil buv laskavo prijnyatij Tashu hadzhi 33 Hronologiya podij red nbsp Prapor nayiba Tashu Hadzhi1831 Pershi vidomosti pro vistup vatazhka gorciv Dagestanu i Chechni Tashu Hadzhi vtikacha z Andriyivskogo sela yakij pidnyav do oburennya chechenciv i kumikiv Tashu hadzhi viv propagandu sered endireyivciv ta kumikiv sponukayuchi yih do pidtrimki Gazi Muhammada 1832 r zhovten U Gimrah u nerivnij borotbi otochenij z usih bokiv vorogom gine Gazimuhammad Povazhayuchi jogo pam yat Tashu hadzhi zberigav jogo bojovij prapor yakij brav iz soboyu u svoyih podalshih pohodah Vin z yavivsya prodovzhuvachem spravi Gazi Muhammeda i vse zhittya bezzasterezhno stoyav na poziciyah gazuvatij 1834 16 serpnya zgadka pro Tashev Hadzhi v donesenni polkovnika Rozena vijskovomu ministru A Chernishovu 1835 10 chervnya vidomosti pro vistup vatazhka goryan Dagestanu i Chechni Tashu Hadzhi 1835 12 15 chervnya Boyi mizh zagonami polkovnika Pullo i Tashev Hadzhi na richci Arguni 1836 r sichen abo 9 lyutogo Vinishennya polkovnikom Pullo aula Koshkeldi 1836 29 sichnya abo 10 lyutogo Bij mizh zagonami Pullo i Tashu Hadzhi bilya selisha Koshkeldi Vidstup Pullo za Terek 1836 16 abo 28 lyutogo Vidpravlennya Tashu Hadzhi z zagonom v 200 osib v Chirkej dlya zustrichi z Shamilem 1836 r berezen Spilnij vistup Tashu Hadzhi ta Shamilya dlya pokarannya nepokirnih zhiteliv dagestanskih auliv Igali Urata Ara kana Irganaya Koduha ta Uncukulya 1836 r kinec chervnya Vtorgnennya Shamilya z chechenskimi vatazhkami Tashu Hadzhi ta Udi mulloyu v kojsubulinsku spilnotu zahoplennya Igali Heradare Balahani 1836 23 serpnya abo 2 6 veresnya Karalna ekspediciya polkovnika Pullo v auli na richci Yaman su Znishennya aulu Zandak Vidstup zagonu Pullo pid natiskom Tashu Hadzhi v fortecyu Vnyezapnaya 1837 r lyutij Na zaproshennya chechenskih vatazhkiv Tashu Hadzhi Udi Muli Dombaya Umahana ta Ozdemira imam Shamil iz zagonom dagestanciv pribuv do Chechni 1837 9 abo 21 lyutogo Peremoga Fezi nad ob yednanimi silami Shamilya i Tashu Hadzhi na richci Hulhulau bilya selisha Avturi 1837 r Kviten Budivnictvo Tashu Hadzhi ukriplennya pri urochishi Ahmat Tala na pravomu berezi richki Aksaj poblizu aula Mesketi 1837 r kviten Tayemna ugoda mizh Shamilem ta Tashu Hadzhi pro uzgodzheni diyi proti imperskih vijsk u Chechni ta Dagestani 1839 10 travnya Bij mizh vijskami generala Grabbe i zagonom Tashu Hadzhi bilya selisha Mesketi Poranennya poruchika A Milyutina majbutnogo vijskovogo ministra Rosiyi Vidstup Tashu Hadzhi do Benoyu 1839 r Vesna Tashu Hadzhi robit bezperervni nabigi na Kavkazku liniyu z metoyu vidvernuti imperski sili vid Dagestanu 1840 r kinec lyutogo pochatok bereznya chechenci ta terski kumiki pid kerivnictvom Shoyip mulli Contoroyevskogo Dzhavathana Dargoyevskogo pomer vid ran u 1842 Tashu Hadzhi Endriyevskogo Udi mulli 1770 1854 Ezirhi 1796 1840 zaginuv u boyu Gordalinskih Isi Gendergenoyevskogo pomer u 1845 pidnimayut povstannya i proponuyut Shamilyu ocholiti jogo 1840 16 travnya Napad Tashu Hadzhi na fortecyu Vnyezapnaya 1840 5 abo 17 chervnya Vzyattya zagonami Shamilya i Tashu Hadzhi selisha Zubutli v Salataviyi Perehid salativskih auliv na bik Chechni sho povstala 34 1843 smert Tashu hadzhi vid otrimanih v boyu ran Tvorchist red U Tashu Hadzhi krim tvoriv arabskoyu movoyu ye ryad jogo tvoriv i kumickoyu movoyu Valiyullag Gazhi harib bolg anda Myuryutyum meni ekibiz de bir elda bolajyk Nasipliler daat k ylag Z nih najbilshij interes predstavlyaye pershe v yakomu vin viklav prichini sho sponukali jogo pokinuti Endirej 35 Primitki red Nazir ad Durgeli Uslada umov v biografiyah dagestanskih uchenyh Moskva 2012 S 142 Dadaev Yusup Usmanovich Gosudarstvo Shamilya socialno ekonomicheskoe polozhenie politiko pravovaya i voenno administrativnaya sistema upravleniya tema dissertacii i avtoreferata po VAK 07 00 02 VESTNIK INSTITUTA IAE 2014 4 S 11 32 UDK 930 001 12 VOSTOKOVEDNYE ISSLEDOVANIYa V DAGESTANE A R Shihsaidov Institut IAE DNC RAN Mahachkala Sh A Gapurov Rossiya i Chechnya poslednyaya tret XVIII pervaya polovina XIX veka Akademiya Nauk ChR 2009 S 404 M Ahmadov Chechenskaya tradicionnaya kultura i etika GU Literaturno hudozhestvennyj zhurnal Vajnah 2006 22 listopada S 144 R a b N I Pokrovskij Kavkazskie vojny i imamat Shamilya Moskva Rossijskaya politicheskaya enciklopediya ROSSPEN 2000 a b Gammer M Shamil Musulmanskoe soprotivlenie carizmu Zavoevanie Chechni i Dagestana KRON PRESS 1998 S 101 a b Tashav hadzhi Endireevskij Arhiv originalu za 11 serpnya 2021 Procitovano 10 lipnya 2022 a b Arslan Magomedsoltanovich Halilov Murad Magomedovich Idrisov Shamil v istorii Severnogo Kavkaza i narodnoj pamyati 1998 S 80 a b Furman D E Chechnya i Rossiya obshestva i gosudarstv 1999 S 101 a b Amjad M Jaimoukha The Chechens A Handbook Psychology Press 2005 a b Antero Leitzinger Kirja Leitzinger Caucasus and An Unholy Alliance 1997 a b Dauev Salamu Ahmedovich Chechnya kovarnye tainstva istorii Rus 1999 S 100 105 Akty sobrannye Kavkazskoj arheograficheskoj komissiej 1881 s 389 596 1002 Stasov 1876 s 147 Kazbek 1885 s 35 40 41 Boguslavskij 1892 s 439 Emelyanova 2003 s 173 Neue Seite 74 Vestnik SPbGU Ser 2 2012 Vyp 4 D V Ovsyannikov TAShU HADZhI SUFIJ I POLITIK Muhammad Tahir al Karahi Hronika o Dagestanskih vojnah v period Shamilya Trudy NII vostokovedeniya AN SSSR t XXXV 1941 S 82 Kazbek 1876 s 35 40 41 a b Ya Z Ahmadov E H Hasmagomadov Istoriya Chechni v XIX XX vekah Moskva 2005 S 134 Kayaev Zamir Ali Tarikat i myuridizm v Dagestane 4 Sovetskij Dagestan 1990 S 84 Zaks A B Iz istorii pervogo perioda imamata Shamilya Tashev hadzhi naib Shamilya 1946 S 96 S Dauev Chechnya Kovarnye tainstva istorii S 104 107 A Ajdamirov Hronologiya istorii Checheno ingushetii Groznyj Kniga 1991 S 43 Zaks A B Iz istorii pervogo perioda imamata Shamilya Tashev hadzhi naib Shamilya S 83 Gammer M Shamil Musulmanskoe soprotivlenie carizmu Zavoevanie Chechni i Dagestana S 119 Gammer M Shamil Musulmanskoe soprotivlenie carizmu Zavoevanie Chechni i Dagestana S 122 I I Hanmurzaev n s DNC RAN statya Velikij shejh Tashev hadzhi iz Endireya Zaks A B Iz istorii pervogo perioda imamata Shamilya Tashev hadzhi naib Shamilya S 102 Hronologiya istorii Checheno Ingushetii Kumykskij mir I Hanmurzaev Statya Tashav hadzhi EndirejskijLiteratura red Akty sobrannye Kavkazskoj arheograficheskoj komissiej Tom VIII s 389 596 1002 Stasov V V Ocherk sobytij na Kavkaze 1835 1850 gg Russkaya Starina zhurnal 1876 22 listopada Istoriya Apsheronskogo polka 1700 1892 Sost L A Boguslavskij v 3 h t SPb tip M va put soobsh A Benke 1892 4 VIII 552 XV s Kazbek G N Kurincy v Chechne i Dagestane 1834 1861 g ocherk istorii 79 go pehotnogo Kurinskogo ego imperatorskogo vysochestva velikogo knyazya Pavla Aleksandrovicha polka sost Kazbek pod red Chernyavskogo Tiflis Tip A A Mihelsona 1885 2 XVIII 484 50 1 s 3 l kart plan Emelyanova N M Musulmane Osetii na perekryostke civilizacij M 2003 ISBN 5 93719 037 8 Zaks A B Tashev Hadzhi Voprosy istorii M 1993 4 22 listopada S 140 145 ISSN 0042 8779 Kaziev Sh M Imam Shamil ZhZL M Molodaya gvardiya 2010 ISBN 5 235 02677 2 Hanmurzaev I I Velikij shejh Tashev hadzhi iz Endireya Islamovedenie Mahachkala Izd vo DGU 2012 1 11 22 listopada S 104 107 ISSN 2077 8155 Sharafutdinova R Sh Pismo naiba Tashev Hadzhi k Shamilyu Pismennye pamyatniki Vostoka Istoriko filologicheskie issledovaniya ezhegodnik M Nauka 1977 22 listopada S 86 89 Sulejmanov A S Toponimiya Chechni Red T I Buraeva Groznyj GUP Knizhnoe izdatelstvo 2006 711 s 5000 prim ISBN 5 98896 002 2 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tashu Hadzhi amp oldid 40524385