Ташков Андрій Євгенович 30 липня 1957 19570730 Москва РРФСР СРСР радянський і російський актор театру і кіно Заслужений

Ташков Андрій Євгенович (30 липня 1957(19570730), Москва, РРФСР, СРСР) — радянський і російський актор театру і кіно. Заслужений артист Росії (1994).

Ташков Андрій Євгенович
Зображення
Народився	30 липня 1957(1957-07-30) (66 років) Москва, СРСР
Громадянство	СРСР Росія
Діяльність	актор, телеактор
Alma mater	Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1978)
Роки діяльності	1973 — тепер. час
У шлюбі з	Скороходова Олена Дмитрівна^d
Батьки	Ташков Євгеній Іванович Савінова Катерина Федорівна
IMDb	nm0850892
Нагороди та премії

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ташков.

Біографічні відомості Редагувати

Народився 1957 р. у Москві в родині кінорежисера Є. Ташкова і актриси К. Савінової. Закінчив Театральне училище ім. Б. Щукіна (1976).

З 10 липня 1978 року до 9 травня 1979 року служив у трупі Державного академічного Малого театру Росії у Москве.

У 1979—1987 рр. — актор Центрального академічного театру Радянської армії у Москві.

У 1987—1999 рр. — актор Московського драматичного театру ім. О. С. Пушкіна.

Дебютував у кіно 1976 р. ще студентом у стрічці «Життя і смерть Фердинанда Люса». Грав у кінокартинах: «Сищик» (1979, Женя Кулик), «Підліток» (1983, т/ф, 5 о, Аркадій), «Серце не камінь» (1989), «Адвокат» (1990, т/ф) та ін.

Знявся на Одеській кіностудії в фільмі «Камертон» (1978, т/ф, 2 а), знімався у російсько-українських телесеріалах.

Особисте життя Редагувати

Був тричі одружений, нині перебуває у неофіційному шлюбі з актрисою Оленою Корєнєвою.

Фільмографія Редагувати

«Діти Ванюшина» (1973, епізод)
«Життя і смерть Фердинанда Люса» (1976, коридорний в готелі)
«Приїзжа» (1977, Льоша)
«Камертон» (1978, т/ф, 2 а, Льоша Кузьмін; реж. В. Новак, Одеська кіностудія)
«Мамуре» (1979, фільм-спектакль; Лоран, правнук Селіни)
«Сищик» (1979, Євген Кулик, сержант міліції, «сищик»)
«Сашко» (1981, Сашко)
«Підліток» (1983, т/ф, 5 о, Аркадій Макарович Долгорукий; реж. Є. Ташков)
«Польова гвардія Мозжухіна» (1985, Льошка Шаронов)
«Дорогий Едісон!» (1986, Віктор Григорович Одинцов)
«Свавілля» (1989, «Калган» — Юрій Колганов)
«Серце не камінь» (1989, Ераст, прикажчик Каркунова; реж. Л. Пчолкін)
«Адвокат» (1990, т/ф, 3 с, адвокат Павло Аркадійович Бешметьєв)
«Зустрінемося на Таїті» (1991, Сандро)
«Заряджені смертю» (1991, «Кліщ» (Ігор Матвійович Дружков)
«Білий король, червона королева» (1992, Микола Тюрін; реж. С. Бодров)
«Якби знати…» (1993, Андрій Сергійович Прозоров, професор)
«Твоя воля, Господи!» (1993, Сергій, п'ючий пасажир)
«Кому я винен — всім прощаю» (1998, Олександр)
«З новим щастям!» (1999, Микита, бізнесмен, коханець Лори)
«Третього не дано» (2000, епізод)
«Любов.ru» (2000, Мєшков)
«Таємниця Лебединого озера» (2002, слідчий)
«Шатун» (2002, Федя Бєлкін)
«Спасибі» (2003, Філімон; реж. Д. Томашпольський)
«Сестри по крові» (2005—2006, „Крокодил“; Росія—Україна)
«Флешка» (2006, Олексій, друг Андрія Ігнатова)
«Ситуація 202» (2007, т/с, Ангел-Перевіряючий; Росія—Україна)
«Не зрікаються кохаючи...» (2008, Олександр)
«Про кохання» (2009, Росія—Україна)
«Людина, яка знала все» (2009, Валерій Дмитрович Стефанов)
«Правила угону» (2009, Юрій Іванович Шалевич, майор; Росія—Україна)
«Три жінки Достоєвського» (2010, Федір Михайлович Достоєвський; реж. Є. Ташков, Олексій Ташков)
«Борис Годунов» (2011, Патріарх Іов)
«Безсоння» (2013, т/с, Калмиков, почесний член клубу «Безсоння»)
«Подвійне життя» (2013, Віктор; Україна)
«Шукачка»/ рос. «Ищейка» (2016, т/с, 1-й сезон (серія № 14), Віктор Іванов, чоловік Алли)
«Наліт» (2017, т/с, Антон Єгорович Бородін, полковник поліції)
«Знахар» (2018, т/с, Іван Андрійович, головний лікар дільничної лікарні)
«Заступники» (2019, т/с, Тимченко, прокурор)
«Лікар Ліза» (2020, фармацевт)
«Надвоє» (2022, т/с, начальник)
«Тайфун» (2022, т/с, Олександр Борисович Соболєв, генерал ФСБ) та ін.

Озвучування і дубляж:

«Привіт з фронту» (1983, текст листів Ведернікова)
«Дівчина з обкладинки» (1984, Канада)
«Ім'я йому Смерть» (1985, США)
«Залізний орел» (1986, США)
«Спритники» (1987, Олексій Федорович Зацепін — Юозаса Кіселюса)
«Великий» (1988, США)
«Горили в тумані» (1988, США)
«Герой Хіралал» (1988, Хіралал; Індія)
«Радощі земні» (1988, Василь Лемєхов в молодості — роль Антона Сіверса)
«Дорога Олено Сергіївно» (1988, Паша — роль Дмитра Мар'янова)
«Бризки шампанського» (1989, Володя — роль Олексія Бурикина)
«Воно» (1990, США—Канада)
«Історія Діллінджера» (1991, США, Джон Діллінджер — роль Марка Хармона)
«Кучерявка Сью» (1991, США)
«Список Шиндлера» (1993, США)
«Ти знаєш моє ім'я» (1999, США)
«Мені сниться російський сніг» (2002, документальний, студія DIXI-TV; текст за кадром)
«Подорож білого слона до білого царя» (2007, анімаційний) тощо...

Література Редагувати

Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998, — С.742;
Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.208-209.

Примітки Редагувати

Посилання Редагувати

Андрій Ташков на сайті IMDb (англ.)