Лицарська вежа (або тауергауз, англ.. tower house, нім.. Burghügel або Wohnturm) — різновид башт житлово-оборонного характеру, що були побудовані переважно в період Середньовіччя (приклади житлових веж XVII ст. відомі з району Британських островів) як резиденція середньозаможних лицарів. Цей тип веж існував практично по всій Європі .
Лицарські вежі були натхненні вежами фортець, цей тип укріпленої споруди з’явився між 12-м і 13-м століттями і використовувався дрібною та середньою знаттю як резиденція.
Вежі, демонстрували ознаку власності на родючі території, які їх оточували, і демонстрували прагнення дрібного дворянства до престижу та соціального просування .
Ці вежі, як правило, мали три поверхи без перегородок, причому перший поверх використовувався як склад, середній — як вітальня, а верхній — як приміщення власника.
Вхід до вежі зазвичай здійснювався через двері на проміжному поверсі, на висоті кількох метрів над землею, і через пересувну дерев’яну або залізну драбину.
Найвідоміша лицарська башта в Україні, знаходиться в Меджибізькому замку .
Примітки ред.
- Schlösserwelt Thüringen. Magazin. Stiftung Thüringer Schlösser und Gärten, Frühjahr/Sommer 2017.
- Elisabeth Lichtenberger: Die Stadt. Von der Polis zur Metropolis. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 2011, S. 29.
- Лицарська оборонна вежа Меджибізького замку