Оле́г Андрійович Тарасю́к (1968, Курозвани, Гощанський район, Рівненська область — 10 серпня 2014, Іловайськ, Донецька область) — командир Рівненської розвідгрупи Добровольчого корпусу «Правого Сектору».
| Тарасюк Олег Андрійович | |
|---|---|
| Солдат | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 21 вересня 1968 Курозвани Рівненська область |
| Смерть | 10 серпня 2014 (45 років) Іловайськ Донецька область |
| Поховання | Рівне |
| Псевдо | «Тарас» |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2014 |
| Приналежність | Україна |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Командування | |
| Рівненська розвідгрупа ДУК | |
| Нагороди та відзнаки | |
Життєпис ред.
Народився 1968 року в селі Курозвани (Гощанський район, Рівненська область); був у мами другим сином з трьох. Закінчив Курозванівську ЗОШ. Олег Тарасюк — колишній морський піхотинець, родом з с. Курозвани Гощанського району Рівненської області. Служив на Тихоокеанському флоті; за військовим фахом — підводник-диверсант. Навчався у першому професійно-технічному училищі міста Рівне. Працював на «Азоті» муляром-монтажником. Працював у Рівному, мав власне підприємство. Торгував тракторами з Європи. За власні кошти облагородив озерце в рідному селі. Розводив рибу в Курозванах, орендував два ставки. В нього залишились дружина, двоє дітей та двоє онуків. Співпрацював з фермерським господарством «Гітас» і був спонсором однойменної футбольної команди.
Коли розпочалися бойові дії на Сході, пішов у військкомат. Виявилося, що його військової справи там нема, тоді записався у добровольчий корпус «Правий сектор». Став інструктором; перший раз поїхав у травні 2014 року. Воював в Донецьку, Амвросіївці та Карлівці; очолював рівненську розвідгрупу з 12 людей, яка допомагала «Азову» штурмувати селище.
Обставини загибелі ред.
Очолював рівненську розвідгрупу з 12 осіб, яка допомагала «Азову» штурмувати селище. Загинув о 17-й годині 10 серпня 2014 року від кулі снайпера в бою поблизу Іловайська Донецької області. Тоді ж загинули вояки «Кривбасу» Сергій Бонцевич, Олександр Палій та з «Правого сектору» Анатолій Федчишин.
Залишилася дружина Ірина, двоє дорослих дітей — Ольга й Андрій та дві маленькі онуки.
Нагороди ред.
В 2021 році був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Вшанування ред.
- В Курозванівській ЗОШ відкрито меморіальну дошку випускнику Олегу Тарасюку;
- 20 вересня 2015 року, у Курозванах освячено пам'ятник Дмитру Козачонку і Олегу Тарасюку.
- його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 10, місце 26.
- відзнака ДУК ПС «Бойовий Хрест Корпусу» (посмертно).
- ззгідно рішення Рівненської міської ради № 5756 від 17 вересня 2015 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Рівне» (посмертно).
- 20 вересня 2015 року в селі Курозвани освятили пам'ятник борцям, полеглим за волю незалежної України — Олегу Тарасюку та Дмитру Козачонку.
- вшановується 10 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави.
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 14 квітня 2015.
- Рівне прощатиметься із добровольцем Олегом Тарасюком, який загинув у АТО
- . Архів оригіналу за 14 липня 2015. Процитовано 14 квітня 2015.
- Шості роковини загибелі воїна добровольчого корпусу з Рівненщини Тарасюка Олега
- . Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 14 квітня 2015.
- Указ Президента України № 97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України»
- Дзвін Пам'яті пролунав двадцять п'ять разів… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників
Посилання ред.
- У Рівному поховали загиблого в АТО героя Олега Тарасюка
- Революція гідності. Війна. Рівненщина
- «Про те, що чоловік на війні, я дізналася, коли востаннє поїхав на схід», — дружина загиблого в АТО Олега Тарасюка
| Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |