Танагра вишневоголова Самець вишневогорлої танагри Самиця вишневогорлої танагри Самиця вишневогорлої танагриОхоронний ст

?

Танагра вишневоголова

Самець вишневогорлої танагри

Самиця вишневогорлої танагри

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Саякові (Thraupidae)
Рід:	Каптурник (Thlypopsis)
Вид:	Танагра вишневоголова

Біноміальна назва

Thlypopsis pyrrhocoma
Burns, KJ, Unitt, & Mason, NA, 2016

Ареал виду

Синоніми

Tachyphonus ruficeps Strickland, 1844
Pipilopsis ruficeps
Pyrrhocoma ruficeps

Посилання

Вікісховище:	Thlypopsis pyrrhocoma
Віківиди:	Thlypopsis pyrrhocoma
EOL:	1052869
ITIS:	562651
NCBI:	62239

Тана́гра вишневоголова (Thlypopsis pyrrhocoma) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Південній Америці.

Таксономія ред.

Вишневогорла танагра

Вишневогорла танагра була науково описана у 1844 році англійським натуралістом Г'ю Едвіном Стрікландом під назвою Tachyphonus ruficeps. У 1851 році німецький орнітолога Жан Луї Кабаніс перевів вишневогорлу танагру до монотипового роду Pyrrhocoma. За результатами молекулярно-генетичного дослідження, опублікованого у 2014 році, цей вид був переведений до роду Каптурник (Thlypopsis). Через те, що біномінальна назва Thlypopsis ruficeps вже належала жовтоволому каптурнику, вишневогорла танагра отримала нову видову назву pyrrhocoma, в якій науковці відобразили назву монотипового роду, до якого тривалий час відносили цей вид.

Опис ред.

Довжина птаха становить 14 см у самців голова й горло руді або рудувато-коричневі, лоб чорний, на обличчі чорна «маска». Решта тіла має сіре забарвлення. Забарвлення самиць переважно оливково-зелене, тім'я і скроні в них рудувато-коричневі.

Поширення і екологія ред.

Вишневогорлі танагри мешкають на південному сході і півдні Бразилії (від Еспіріту-Санту до півночі штату Ріу-Гранді-ду-Сул), на сході Парагваю та на північному сході Аргентини (Місьйонес). Вони живуть у нижньому ярусі вологих атлантичних лісів та на узліссях. Зустрічаються переважно на висоті до 1200 м над рівнем моря. Живляться плодами і насінням.

Примітки ред.

BirdLife International (2016). Thlypopsis pyrrhocoma.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 лютого 2022.
Strickland, Hugh Edwin (1844). Descriptions of several new or imperfectly-defined genera and species of birds. Annals and Magazine of Natural History 13: 409–421 [419]. doi:10.1080/03745484409442625.
Cabanis, Jean; Heine, Ferdinand (1851). Museum Heineanum : Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt (German, Latin) 1. Halberstadt: R. Frantz. с. 138.
Burns, K.J.; Shultz, A.J.; Title, P.O.; Mason, N.A.; Barker, F.K.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2014). Phylogenetics and diversification of tanagers (Passeriformes: Thraupidae), the largest radiation of Neotropical songbirds. Molecular Phylogenetics and Evolution 75: 41–77. PMID 24583021. doi:10.1016/j.ympev.2014.02.006.
Burns, K.J.; Unitt, P.; Mason, N.A. (2016). A genus-level classification of the family Thraupidae (Class Aves: Order Passeriformes). Zootaxa 4088 (3): 329–354. PMID 27394344. doi:10.11646/zootaxa.4088.3.2.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). Thlypopsis pyrrhocoma.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 лютого 2022.

[4] Strickland, Hugh Edwin (1844). Descriptions of several new or imperfectly-defined genera and species of birds. Annals and Magazine of Natural History 13: 409–421 [419]. doi:10.1080/03745484409442625.

[5] Cabanis, Jean; Heine, Ferdinand (1851). Museum Heineanum : Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt (German, Latin) 1. Halberstadt: R. Frantz. с. 138.

[6] Burns, K.J.; Shultz, A.J.; Title, P.O.; Mason, N.A.; Barker, F.K.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2014). Phylogenetics and diversification of tanagers (Passeriformes: Thraupidae), the largest radiation of Neotropical songbirds. Molecular Phylogenetics and Evolution 75: 41–77. PMID 24583021. doi:10.1016/j.ympev.2014.02.006.

[7] Burns, K.J.; Unitt, P.; Mason, N.A. (2016). A genus-level classification of the family Thraupidae (Class Aves: Order Passeriformes). Zootaxa 4088 (3): 329–354. PMID 27394344. doi:10.11646/zootaxa.4088.3.2.