Танагра-жалібниця золоточуба | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець золоточубої танагри-жалібниці Самиця золоточубої танагри-жалібниці | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Tachyphonus surinamus (Linnaeus, 1766) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
(Синоніми) | ||||||||||||||||
Turdus surinamus Linnaeus, 1766 Lanio surinamus (Linnaeus, 1766) Maschalethraupis surinama (Linnaeus, 1766) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Тана́гра-жалібни́ця золоточуба (Tachyphonus surinamus) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в (Амазонії) та на (Гвіанському нагір'ї).
Опис
Довжина птаха становить 15,5-17 см, вага 15-27 г. Виду притаманний статевий диморфізм. Самці мають переважно чорне забарвлення, на голові у них малопомітна іржаста пляма, надхвістя оранжеве, на крилах білі смуги. У самиць верхня частина тіла оливкова, нижня частина тіла жовтувата, живіт більш яскравий, голова сірувата.
Таксономія
В 1760 році французький зоолог (Матюрен Жак Бріссон) включив опис золоточубої танагри-жалібниці до своєї книги "Ornithologie", описавши птаха за зразком з Суринаму. Він використав французьку назву Le merle de Surinam та латинську назву Merula surinamensis. Однак, хоч Бріссон і навів латинську назву, вона не була науковою, тобто не відповідає біномінальній номенклатурі і не визнана (Міжнародною комісією із зоологічної номенклатури). Коли в 1766 році шведський натураліст Карл Лінней випустив дванадцяте видання своєї («Systema Naturae»), він доповнив книгу описом 240 видів, раніше описаних Бріссоном. Одним з цих видів була золоточуба танагра-жалібниця, для якої Лінней придумав біномінальну назву Turdus surinamus. Пізніше вид був переведений до роду (Танагра-жалібниця) (Tachyphonus), введеного французьким орнітологом (Луї Жаном П'єром В'єйо) у 1816 році.
Молекулярно-філогенетичні дослідження показали, що золоточуба танагра-жалібниця є слабо спорідненою з рештою представників роду. Було запропоновано виділити її у новостворений монотиповий рід Maschalethrupis, однак Південноамериканський класифікаційний комітет (Американського орнітологічного товариства) (AOS) не підтримав цю таксономічну зміну.
Підвиди
Виділяють чотири підвиди:
- T. s. surinamus (Linnaeus, 1766) — схід і південь Венесуели, Гвіана і північ Бразильської Амазонії (на північ від Амазонки);
- T. s. brevipes Lafresnaye, 1846 — схід Колумбії, південь Венесуели, схід Еквадору, північний схід Перу і північний захід Бразильської Амазонії;
- T. s. napensis Lawrence, 1864 — схід Перу (на південь від (Амазонки)) і північний захід Бразилії;
- T. s. insignis Hellmayr, 1906 — південь Бразильської Амазонії (на південь від Амазонки, від нижньої течії (Мадейри) до Пари).
Поширення і екологія
Золоточубі танагри-жалібниці мешкають в Колумбії, Еквадорі, Перу, Бразилії, Венесуелі, (Гаяні), Суринамі і (Французькій Гвіані). Вони живуть в нижньому ярусі вологих рівнинних тропічних лісів та на узліссях. Зустрічаються на висоті до 700 м над рівнем моря.
Примітки
- (BirdLife International) (2016). Tachyphonus surinamus: інформація на сайті (МСОП) (версія 2022.1) (англ.) 22 жовтня 2022
- (Фесенко Г. В.) Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- (Brisson, Mathurin Jacques) (1760). Ornithologie, ou, Méthode contenant la division des oiseaux en ordres, sections, genres, especes & leurs variétés (French та Latin) . Т. Supplement. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. 46—47, Plate 3 fig 1.
- (Allen, J.A.) (1910). Collation of Brisson's genera of birds with those of Linnaeus. Bulletin of the American Museum of Natural History. 28: 317—335. :2246/678. Процитовано 25 грудня 2021.
- Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 297.
- (Vieillot, Louis Jean Pierre) (1816). Analyse d'une Nouvelle Ornithologie Élémentaire (French) . Paris: Deterville/self. с. 33.
- Burns, K.J.; Shultz, A.J.; Title, P.O.; Mason, N.A.; Barker, F.K.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2014). Phylogenetics and diversification of tanagers (Passeriformes: Thraupidae), the largest radiation of Neotropical songbirds. Molecular Phylogenetics and Evolution. 75: 41—77. doi:10.1016/j.ympev.2014.02.006.
- Barker, F.K.; Burns, K.J.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2015). New insights into New World biogeography: An integrated view from the phylogeny of blackbirds, cardinals, sparrows, tanagers, warblers, and allies. Auk. 132 (2): 333—348. doi:10.1642/AUK-14-110.1.
- Burns, K.J.; Unitt, P.; Mason, N.A. (2016). A genus-level classification of the family Thraupidae (Class Aves: Order Passeriformes). Zootaxa. 4088 (3): 329—354. doi:10.11646/zootaxa.4088.3.2. (PMID) 27394344.
- Remsen, J.V. Revise generic limits in the Thraupidae; Propuesta (730.05 y 730.06) // South American Classification Committee. — 2016.
- (Gill, Frank); Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 жовтня 2022.
Це незавершена стаття з (орнітології). Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет