Координати: 46°09′36″ пн. ш. 134°39′12″ сх. д. / 46.16000° пн. ш. 134.65333° сх. д.
Сіхоте-Алінський метеорит — залізний метеорит, загальна маса якого оцінюється в 60—100 тонн. Зібрано десятки тисяч уламків загальною масою близько 31 тонни. Входить до десятки найбільших метеоритів світу.
| Сіхоте-Алінський метеорит | ||
|---|---|---|
| | ||
| Тип | Падіння метеоритів | |
| Країна | СРСР | |
| Місце | Росія: Приморський край | |
| Дата | 12 лютого 1947 | |
| Вікісховище |
| |
| Географічні координати | 46°09′36″ пн. ш. 134°39′12″ сх. д. / 46.16000000002777170° пн. ш. 134.65333333335777866° сх. д. | |
| Місце падіння метеорита |
Історія Редагувати
Метеорит впав біля села Бейцухе Приморського краю в Уссурійській тайзі в горах Сіхоте-Алінь на Далекому Сході 12 лютого 1947 о 10 годині 38 хвилин. Падіння супроводжувалося вогняною кулею, димним слідом та гучним звуком. Подекуди було вибито шибки.
15 лютого місце падіння випадково виявили льотчики Далекосхідного геологічного управління, які поверталися з завдання. Вони й повідомили цю новину керівництву управління в Хабаровську. Перші дослідники дісталася до місця падіння 24 лютого. Тайгу на місці падіння було спустошено. Деякі дерева було повалено, інші стояли зі зрубаними кронами. На всьому полі лежали уламки дерев, хвоя.
У квітні 1947 року для вивчення падіння й збору всіх частин метеорита Комітетом з метеоритів Академії Наук СРСР було організовано експедицію під керівництвом академіка В. Г. Фесенкова — голови Комітету. У цій експедиції взяли участь три співробітники Далекосхідної бази АН СРСР ім. акад. В. Л. Комарова і три співробітники Інституту астрономії та фізики Академії Наук Казахської РСР. Загальний склад експедиції — 9 осіб. Штабом Приморського військового округу в розпорядження експедиції було виділено підрозділ мінерів і саперів із 13 осіб.
Метеорит зруйнувався в атмосфері на висоті від 25 до 6 км і випав залізним дощем на площі 20 квадратних кілометрів. Окремі частини розсіялися по тайзі на площі у формі еліпса з великою віссю довжиною близько 10 кілометрів. В основній частині еліпса розсіювання, площею близько чверті квадратного кілометра, що отримала назву кратерного поля, було виявлено 106 воронок, діаметром від 1 до 28 метрів, глибина найбільшої сягала 6 метрів. Крім того було знайдено велику кількість лунок, утворених дрібними уламками.
За хімічним аналізом, Сіхоте-Алінський метеорит складався з 93,29% заліза, 5,95% нікелю, 0,38% кобальту і невеликих кількостей вуглецю, хлору, фосфору і сірки. За своєю структурою він належить до вельми грубоструктурних октаедритів. Найбільший знайдений фрагмент мав масу 1745 кг.
За оцінками дослідників, загальна маса космічного тіла під час входження в атмосферу становила близько 1000 тонн.
1972 року після збройного конфлікту за острів Даманський село з китайською назвою Бейцухе було перейменовано на Метеоритне.
|
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Сихотэ-Алинский. Метеоритная коллекция Российской Академии Наук. (рос.)
- Горбанёв Юрий Михайлович. Сихотэ-Алинь...По следам старых экспедиций...20 лет спустя...(рос.)
- ↑ СИХОТЭ-АЛИНЬ. Лаборатория метеоритики ГЕОХИ РАН.(рос.)
- ↑ Н.Б.ДИВАРИ. Первая экспедиция к Сихотэ-Алинскому метеориту. Астрономический календарь, 1948 г.(рос.)