Сіробаба Володимир Якович Володи мир Я кович Сіроба ба 21 січня 1924 19240121 село Черкаське тепер Слов янського району

Володи́мир Я́кович Сіроба́ба (21 січня 1924(19240121), село Черкаське, тепер Слов'янського району Донецької області — 1 грудня 2001, місто Київ) — український радянський діяч, партійний журналіст. Депутат Верховної Ради УРСР 7—11-го скликань. Член Ревізійної комісії КПУ в 1966—1971 р. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1971—1976 р. Член ЦК КПУ в 1976—1990 р.

Сіробаба Володимир Якович

Народився	21 січня 1924(1924-01-21) село Черкаське, тепер Слов'янського району Донецької області
Помер	1 грудня 2001(2001-12-01) (77 років) Київ
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	СРСР → Україна
Національність	українець
Діяльність	журналіст, політик
Партія	КПРС
Нагороди	Заслужений працівник культури України Заслужений журналіст України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сіробаба.

Біографія Редагувати

У листопаді 1941 — 1948 року — в Червоній армії: заступник командира 1-ї стрілецької роти по політичній частині 1175-го стрілецького полку 347-ї стрілецької дивізії; комсомольський організатор 184-го гвардійського артилерійсько-мінометного полку 5-го Донського козачого корпусу. Учасник німецько-радянської війни.

Член ВКП(б) з 1943 року.

З 1948 року — на журналістській роботі в Сталінській області: кореспондент РАТАУ у місті Жданові, заступник редактора газети «Радянська Донеччина».

Закінчив Сталінський державний педагогічний інститут.

У 1958—1965 роках — редактор газети «Радянська Донеччина». Був першим головою бюро Донецької обласної журналістської організації.

У 1965—1966 роках — заступник редактора газети ЦК КПУ «Радянська Україна».

У 1966—1975 роках — відповідальний редактор газети ЦК КПУ «Правда Украины».

У 1969—1987 роках — голова правління Спілки журналістів України (до обрання на керівну посаду був секретарем СЖУ).

Оформив задум Гіталова в «Думу про хліб».

У 1975—1988 роках — відповідальний редактор газети ЦК КПУ «Радянська Україна».

Потім — на пенсії в Києві. Входив до складу ради Організації ветеранів України.

Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Звання Редагувати

старший сержант
гвардії старшина

Нагороди Редагувати

орден Трудового Червоного Прапора (1962)
орден Вітчизняної війни 1-го ст. (1985)
орден Вітчизняної війни 2-го ст. (1945)
орден Червоної Зірки (1942)
орден Дружби народів (22.11.1984)
ордени
медалі
заслужений працівник культури Української РСР
заслужений журналіст Української РСР

Примітки Редагувати

Кінолітопис 1966—1975. ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного^{[недоступне посилання]}

Література Редагувати

Депутати Верховної Ради УРСР. 11-е скликання — 1985 р.
Слово — зброя? — К.: ЕксОб, 2009.

Джерела Редагувати

Наші редактори [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Пам'ятай про пекаря

[1] Кінолітопис 1966—1975. ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного^{[недоступне посилання]}