www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сім я Гігеї група темних вуглистих астероїдів головного поясу що належать до спектральних класів B і C що включає близьк

Сім'я Гігеї

Сім'я Гігеї — група темних вуглистих астероїдів головного поясу, що належать до спектральних класів B і C. Сім'я Гігеї, що включає близько 1 % всіх астероїдів головного поясу, було так названо на честь свого найбільшого представника — темного вуглецевого астероїда (10) Гігея. Маючи приблизно 400 км у діаметрі, він зосередив у собі близько 94-98 % маси всієї сім'ї, будучи четвертим за розміром астероїдом головного поясу. Відповідно інші астероїди цієї сім'ї значно поступаються йому за розмірами. Так, наприклад, найбільші з них, астероїди (333) Баденія і (538) Фредеріка, мають в діаметрі трохи більше 70 км, тоді як решта астероїдів не перевищують і 30 км.

Характеристики сім'ї ред.

Розташування та структура сім'ї Гігея

Вважається, що ця сім'я утворилася через катастрофічне зіткнення з Гігеєю іншого великого астероїда, в результаті чого з Гігеї було вибито велику кількість дрібних фрагментів, які потім утворили дану сім'ю (Zappala 1995, Farinella 1996). Однак, два сімдесятикілометрові астероїди, (333) Баденія і (538) Фредеріка, через свої великі розміри дещо суперечать цьому припущенню: так, наприклад, у сім'ї Вести, що утворився за таким само сценарієм, немає жодного астероїда, за винятком самої Вести, що перевищує в діаметрі 10 км. Одним з можливих пояснень цього протиріччя може бути те, що, незважаючи на подібні спектральні характеристики, ці астероїди насправді не входять до складу сім'ї Вести, а є винятками, оскільки самі собою темні вуглецеві астероїди класу C дуже поширені серед астероїдів головного поясу.

Цікавим є також той факт, що сім'я містить значну кількість об'єктів рідкісного спектрального класу B, найбільшим з яких є вищезгааний астероїд (538) Фредеріка (Mothé-Diniz 2001). Є деякі ознаки того, що сім'я Гігеї утворилося досить давно (Танга 1999).

Розташування та розмір ред.

За допомогою статистичного аналізу (Zappala 1995) виявили кілька «основних» груп, орбітальні елементи яких лежать приблизно в наступних діапазонах.

a p e p i p
min 3,06 а. е. 0,109 4,2°
max 3,22 а. е. 0,163 5,8°

Для даної астрономічної епохи діапазон оскулючих орбітальних елементів наведено в наступній таблиці.

a e i
min 3,06 а. е. 0,088 3,5°
max 3,24 а. е. 0,191 6,8 °

Чисельний аналіз Zappala 1995 виявив близько 103 основних членів даної сім'ї, але за даними останнього дослідження (за 2005 рік), що охопило 96944 астероїда, чисельність цієї сім'ї становить не менше 1043 астероїдів, що лежать всередині області, що визначається таблицею вище.

Винятки ред.

У складі цієї сім'ї було виявлено досить велику кількість астероїдів, що не входять до неї, але рухаються подібними орбітами. Визначити їх вдалося здебільшого в результаті спектральних досліджень (Мот-Дініз 2001). Серед них такі астероїди як (100) Геката, (108) Гекуба, (1109) Тата, (1209) Пумма та (1599) Giomus.

Винятками можуть бути вищезгадані великі астероїди (333) Баденія і (538) Фредеріка.

Великий астероїд (52) Європа розміром більше 300 км, що має орбіту з нахилом 6,37°, розташовану приблизно в тій самій області, колись розглядалася як можливий член сім'ї, але наступні дослідження показали помилковість цього припущення.

Список літератури ред.

  • V. Zappalà, Ph. Bendjoya, A. Cellino, P. Farinella та C. Froeschlé, Asteroid Families: Search of 12,487-Asteroid
  • P. Farinella, DR Davia і F. Marzari, Asteroid Families, Old and Young, ASP Conference Series, Vol. 107, p. 45 (1996).
  • T. Mothé-Diniz та ін. Ротаціонально Resolved Spectra of 10 Hygiea and Spectroscopic Study of Hygiea Family, Icarus, Vol. 152, p. 117 (2001).
  • P. Tanga та ін. На Райду Геометрії, Icarus, Vol. 141, p. 65 (1999).

Найбільші астероїди сім'ї Гігеї ред.

Ім'я Діаметр Велика піввісь Нахилення орбіти Ексцентриситет орбіти Рік відкриття
(10) Гігея 407,1 км 2,195 а. е. 4,515 ° 0,121 1886
(159) Емілія 131 км 3,100 а. е. 6,128 ° 0,111 1876
(333) Баденія 78 км 3,125 а. е. 3,794° 0,168 1892
(538) Фредеріка 72 км 3,164 а. е. 6,503 ° 0,163 1904
(867) Ковація 24 км 3,062 а. е. 5,984° 0,133 1917
(2436) Хатшепсут ? 3,173 км 4,082° 0,109 1960
(2747) Чеський Крумльов 33 км 3,103 а. е. 5,821 ° 0,124 1980

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sim ya Gigeyi grupa temnih vuglistih asteroyidiv golovnogo poyasu sho nalezhat do spektralnih klasiv B i C Sim ya Gigeyi sho vklyuchaye blizko 1 vsih asteroyidiv golovnogo poyasu bulo tak nazvano na chest svogo najbilshogo predstavnika temnogo vuglecevogo asteroyida 10 Gigeya Mayuchi priblizno 400 km u diametri vin zoserediv u sobi blizko 94 98 masi vsiyeyi sim yi buduchi chetvertim za rozmirom asteroyidom golovnogo poyasu Vidpovidno inshi asteroyidi ciyeyi sim yi znachno postupayutsya jomu za rozmirami Tak napriklad najbilshi z nih asteroyidi 333 Badeniya i 538 Frederika mayut v diametri trohi bilshe 70 km todi yak reshta asteroyidiv ne perevishuyut i 30 km Zmist 1 Harakteristiki sim yi 2 Roztashuvannya ta rozmir 3 Vinyatki 4 Spisok literaturi 5 Najbilshi asteroyidi sim yi Gigeyi 6 PosilannyaHarakteristiki sim yi red nbsp Roztashuvannya ta struktura sim yi GigeyaVvazhayetsya sho cya sim ya utvorilasya cherez katastrofichne zitknennya z Gigeyeyu inshogo velikogo asteroyida v rezultati chogo z Gigeyi bulo vibito veliku kilkist dribnih fragmentiv yaki potim utvorili danu sim yu Zappala 1995 Farinella 1996 Odnak dva simdesyatikilometrovi asteroyidi 333 Badeniya i 538 Frederika cherez svoyi veliki rozmiri desho superechat comu pripushennyu tak napriklad u sim yi Vesti sho utvorivsya za takim samo scenariyem nemaye zhodnogo asteroyida za vinyatkom samoyi Vesti sho perevishuye v diametri 10 km Odnim z mozhlivih poyasnen cogo protirichchya mozhe buti te sho nezvazhayuchi na podibni spektralni harakteristiki ci asteroyidi naspravdi ne vhodyat do skladu sim yi Vesti a ye vinyatkami oskilki sami soboyu temni vuglecevi asteroyidi klasu C duzhe poshireni sered asteroyidiv golovnogo poyasu Cikavim ye takozh toj fakt sho sim ya mistit znachnu kilkist ob yektiv ridkisnogo spektralnogo klasu B najbilshim z yakih ye vishezgaanij asteroyid 538 Frederika Mothe Diniz 2001 Ye deyaki oznaki togo sho sim ya Gigeyi utvorilosya dosit davno Tanga 1999 Roztashuvannya ta rozmir red Za dopomogoyu statistichnogo analizu Zappala 1995 viyavili kilka osnovnih grup orbitalni elementi yakih lezhat priblizno v nastupnih diapazonah a p e p i pmin 3 06 a e 0 109 4 2 max 3 22 a e 0 163 5 8 Dlya danoyi astronomichnoyi epohi diapazon oskulyuchih orbitalnih elementiv navedeno v nastupnij tablici a e imin 3 06 a e 0 088 3 5 max 3 24 a e 0 191 6 8 Chiselnij analiz Zappala 1995 viyaviv blizko 103 osnovnih chleniv danoyi sim yi ale za danimi ostannogo doslidzhennya za 2005 rik sho ohopilo 96944 asteroyida chiselnist ciyeyi sim yi stanovit ne menshe 1043 asteroyidiv sho lezhat vseredini oblasti sho viznachayetsya tabliceyu vishe Vinyatki red U skladi ciyeyi sim yi bulo viyavleno dosit veliku kilkist asteroyidiv sho ne vhodyat do neyi ale ruhayutsya podibnimi orbitami Viznachiti yih vdalosya zdebilshogo v rezultati spektralnih doslidzhen Mot Diniz 2001 Sered nih taki asteroyidi yak 100 Gekata 108 Gekuba 1109 Tata 1209 Pumma ta 1599 Giomus Vinyatkami mozhut buti vishezgadani veliki asteroyidi 333 Badeniya i 538 Frederika Velikij asteroyid 52 Yevropa rozmirom bilshe 300 km sho maye orbitu z nahilom 6 37 roztashovanu priblizno v tij samij oblasti kolis rozglyadalasya yak mozhlivij chlen sim yi ale nastupni doslidzhennya pokazali pomilkovist cogo pripushennya Spisok literaturi red V Zappala Ph Bendjoya A Cellino P Farinella ta C Froeschle Asteroid Families Search of 12 487 Asteroid P Farinella DR Davia i F Marzari Asteroid Families Old and Young ASP Conference Series Vol 107 p 45 1996 T Mothe Diniz ta in Rotacionalno Resolved Spectra of 10 Hygiea and Spectroscopic Study of Hygiea Family Icarus Vol 152 p 117 2001 P Tanga ta in Na Rajdu Geometriyi Icarus Vol 141 p 65 1999 Najbilshi asteroyidi sim yi Gigeyi red Im ya Diametr Velika pivvis Nahilennya orbiti Ekscentrisitet orbiti Rik vidkrittya 10 Gigeya 407 1 km 2 195 a e 4 515 0 121 1886 159 Emiliya 131 km 3 100 a e 6 128 0 111 1876 333 Badeniya 78 km 3 125 a e 3 794 0 168 1892 538 Frederika 72 km 3 164 a e 6 503 0 163 1904 867 Kovaciya 24 km 3 062 a e 5 984 0 133 1917 2436 Hatshepsut 3 173 km 4 082 0 109 1960 2747 Cheskij Krumlov 33 km 3 103 a e 5 821 0 124 1980Posilannya red AstDys site Yarkovsky origin of unstable asteroids v 2 1 mean motion resonance with Jupiter Hydrated Minerals on Asteroids The Astronomical Record DESCRIPTION OF THE SYSTEM OF ASTEROIDS AS OF 20 travnya 2004 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sim 27ya Gigeyi amp oldid 39279404