Сілін Олександр Дмитрович (1883, Москва — 1942, Москва) — російський художник, графік, сценограф, викладач, філолог, мистецтвознавець.
| Сілін Олксандр Дмитрович | |
|---|---|
| Силин Александр Дмитриевич | |
| При народженні | Силин Александр Дмитриевич |
| Народження | 1883 Москва, Російська Імперія |
| Смерть | 1942 |
| Москва | |
| Національність | росіянин |
| Країна | Російська Імперія → СРСР |
| Жанр | екслібрис, друкована графіка, ілюстрації для журналів, сценографія |
| Навчання | Московський університет (філологічний факультет), Строгановське художнє училище |
| Діяльність | мистецтвознавець |
| Напрямок | реалізм |
| Роки творчості | 1900—1941 |
| Твори | малюнки, екслібриси, друкована графіка, журнальні ілюстрації, сценографія |
| | |
| Сілін Олександр Дмитрович у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Народився у Москві. По закінченні гімназії влаштувався у Імператорський Московський університет. Закінчив філологічний факультет. Філології молодому Сіліну було замало і він, прихильник малювання, відвідував недільні класи малювання, котрі утримувало Строгановське художнє училище.
Художня освіта ред.
Художньою освітою художника-початківця керували спочатку художники Машков В. Н., потім Юон К. Ф. Власні твори Сілін почав виставляти з 1907 року, тобто готував їх раніше.
Перше визнання ред.
Молодого художника помітили і його твори давали на сторінках тогочасних журналів «Орфей», «Весы», «Золотое Руно» тощо. Журнал «Весы» навіть ризикнув і одне число журналу повністю присвятив творам Олександра Сіліна.
Вимушений переїзд до Ростова-на-Дону ред.
Два державні перевороти 1917 року зламали долі мільйонам людей. Громадянська війна супроводжувалась грабежами, розстрілами мирних людей, розвалом на промисловості і транспорту, епідеміями і голодом. Аби врятувати власне життя, розпочалась мільйонна еміграція з країни. Столичні міста вимушено покидали фахівці культурних закладів, переселяючись або у села, або на південь колишньої Російської імперії.
Серед тих, хто оселився на півдні країни, був і художник Олександр Сілін, який 1918 року прибув у Ростов-на-Дону. Він стане викладачем у ростовських навчальних закладах, водночас працюватиме художником у театрі. Після закінчення революційного періоду повернувся в Москву, де і проживав до кінця свого життя.
Майстер екслібрисів ред.
У 1920-ті роки він знову звернувся до створення екслібрисів. Створенням маленьких гравюр (книжкових знаків) Сілін займався і раніше. У відносно спокійну пору життя у Ростові він відновив практику створення книжкових знаків. Ерудит і знавець мистецтва минулого, він працював у стилістиці історизму. Його книжкові знаки мають аалюзії то на твори Пітера Брейгеля старшого («Сліпі», музей Каподімонте), то на легенди про алхіміка (прихильника інтелектуальних пошуків та вправ), що виростив у колбі гомункулюса тощо.
Ще 1918 року Сілін встиг приготувати до друку разом з іншими невеличкий альбом під назвою «Книжные знаки». У передмові до альбому Сілін подав історію розвитку екслібриса, розповів про уславлені приватні бібліотеки другої половини 19 ст. та початку 20-го, про декотрих митців, що створювали екслібриси тощо. Цікавою особливістю альбому були екслібриси різних майстрів, що були вклеєні на його сторінки.
Праця сценографом у ростовському театрі навернула художника до стилістики модернізму та конструктивізму. Це відбилось також на сюжетах декотрих екслібрисів майстра. Книжковий знак Н. Огонь-Догановської 1923 року несе в собі надзвичайні впливи театральної естетики тої пори і конструктивізму.
Екслібриси О. Д. Сіліна експонувалися 1928 року на Міжнародній виставці у місті Лос-Анжелес та 1937 року в столиці Росії.
Зниклий та віднайдений екслібрис ред.
Про бурхливі події тогочасної пори з її метушнею і божевіллям замін старого на нове і небачене розповів ще один екслібрис. Він створений для С. Сільванського у 1928 році. Художник подав якусь бібліотечну залу, де читачі заглиблені у книжкові пошуки. Однак спокій читальної зали потривожений натовпом за відкритим вікном, де з галасом здирають з величної споруди герб Російської імперії. Про важливі висновки самого хдожника свідчив незвично довгий напис на екслібрисі (російською) —
Екслібрис С. Сільванського роботи О. Д. Сіліна був відомий завдяки передруку в альбомі. Але оригінал екслібриса не могли знайти ні в приватних колекціях, ні в державних бібліотеках. Адже передрук — це лише зображення з сюжетом, помітно більше дає зустріч з оригіналом, що вже має власну «біографію».
Один оригінал екслібриса С. Сільванського був знайдений вісім десятиліть потому на пошкодженому екземплярі альбому в Білоруській національній бібліотеці. Відомо, що бібліотека отримала альбом лише 1975 року шляхом чергового придбання в букіністичній крамниці. Сергій Сільванський був свого часу відомим бібліофілом у Москві та колекціонером книжкових знаків. Його приватна бібліотека зникла і її розшуки тривають до початку 21 ст.
Екслібриси роботи Сіліна (галерея) ред.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Автор-составитель Минаев Е. Н. Альбом «Экслибрисы художников Росийской Федерации». — М.: «Сов. Россия», 1971
- http://lj.rossia.org/users/burgher/87315.html
- ↑ . Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 25 січня 2017.
Посилання ред.
Джерела ред.
- журнал «Весы», 1907, моногафический номер о художнике Силине А. Д.
- Альбом «Книжне знаки» с предисловием А. Силина, «Петрополис», 1918, наклад двісті (200) зразків
- «А. Д. Силин. Книжные знаки», типография Крайполиграфшколы, Ростов на Дону, 1926
- Автор-составитель Минаев Е. Н. Альбом «Экслибрисы художников Росийской Федерации». — М.: «Сов. Россия», 1971