Князівство Сіландія (або Принципат Сіландія) — самопроголошена віртуальна офіційно невизнана держава, розташована на колишній військово-морській платформі Форт-Роуз, що використовувалася під час другої світової війни за 10 кілометрів від узбережжя Суффолку, що на сході Великої Британії, за координатами (51° 53'40 "N, 1° 28'57"E). Сіландію було проголошено суверенним князівством 2 вересня 1967 року колишнім майором британської армії Педді Джоном Нільским, а сам Джон став князем новопроголошеної держави.
| Князівство Сіландія | ||||
| ||||
| Гімн: «E Mare Libertas» (автор Basil Simonenko) | ||||
| Столиця (та найбільше місто) | Сіленд | |||
| Офіційні мови | англійська | |||
|---|---|---|---|---|
| Форма правління | конституційна монархія | |||
| Площа | ||||
| - Загалом | 0, 004 км² | |||
| Населення | ||||
| - оцінка 2019 | 27 | |||
| - Густота | Помилка виразу: неочікуваний оператор //км² | |||
| Часовий пояс | {{{часовий_пояс}}} | |||
| Домен | {{{інтернет_домен}}} | |||
|
Історія ред.
У 1943 році, під час Другої світової війни Великою Британією було зведено платформу Форт-Роуз, одну з платформ Маунсела, передовсім проти німецьких бомбардувальників для прикриття життєво важливих морських шляхів. Платформа складається із плавучої понтонної структури, з надбудованими двома порожнистими вежами, на яких у свою чергу, розташована палуба. Вона була відбуксована та встановлена на піщаній мілині, у міжнародних водах, за межами тримильної зони територіальних вод Сполученого Королівства. Під час війни, гарнізон форту становив 150—300 персоналу військово-морських сил які перебували тут аж до 1956 року.
Починаючи з 1969 року, запроваджені паспорти та поштові марки Сіландії.
25 вересня 1975 року було прийнято конституцію князівства, власні прапор, герб і гімн, а також створено уряд і відповідні урядові структури. Відтоді Сіландія стала конституційною монархією. Конституцію написав німецький правник Александер Ахенбах, який і став першим головою уряду Сіландії.
23 червня 2006 на платформі сталася сильна пожежа.
Напочатку 2007 року в електронних ЗМІ з'явилася інформація про придбання 10 січня 2007 Сіландії ученим-політологом із Казахстану Даніяром Ашимбаєвим. Щоправда пізніше виявилося, що ця інформація не відповідає дійсності та є звичайнісіньким жартом.
Державний устрій та символіка ред.
Сіландія є конституційною монархією, князівством. Князь — Джон Нільский (Бейтс), княгиня — Джоан Сіландська (Нильска), спадкоємець — княжич Майкл Сіландський (Бейтс).
Сіландія була заснована на тому принципі, що будь-яка група людей, не вдоволених жорстокістю законів та обмеженнями існуючих національних держав, може проголосити незалежність у будь-якому місці, яке не знаходиться під юрисдикцією іншої суверенної одиниці. На момент проголошення платформа «Раф Тауер» перебувала під юрисдикцією міжнародних вод. Завдяки цьому народилося національне гасло Сіландії E Mare Libertas, тобто «З моря — свобода».
Прапором Сіландії є червоно-біло-чорний триколор. Червоний колір — символ королівської влади, білий — чистоти, чорний — піратський
Економіка ред.
Сіландія проголосила себе зоною вільної торгівлі, тут немає митних зборів та обмежень щодо грального бізнесу.
Проблема визнання ред.
Незалежні спостерігачі відносять Сіландію радше до так званих мікронацій, аніж до категорії невизнаних держав. Хоча її й було згадано як найменшу державу світу, та Сіландію досі офіційно не визнано жодною із суверенних країн світу. Щоправда Рой Бейтс стверджує про де-факто визнання князівства Німеччиною, позаяк вона скерувала дипломата до Сіландії, а також Великою Британією, оскільки англійський суд постановив, що не має юрисдикції щодо Сіландії. Однак ці дії не є визнанням Сіландії цими державами де-юре.
Джерела ред.
Примітки ред.
- ↑ Zumerchik, John (2008). Seas and Waterways of the World: An Encyclopedia of History, Uses, and Issues. ABC-CLIO Ltd. с. 563. ISBN 978-1-85109-711-1.
- Project Redsand information on offshore defences. Project Redsand. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 13 листопада 2007.[неавторитетне джерело]
- John Ryan, George Dunford & Simon Sellars (2006). Micronations. Lonely Planet. с. 8–13. ISBN 1-74104-730-7.
- . The Australian. Архів оригіналу за 5 грудня 2008. Процитовано 10 листопада 2007.