www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сікура Йосип Йосипович Йо сип Йо сипович Сіку ра угор Szikura József 7 грудня 1932 Мукачеве 11 грудня 2015 професор докт

Сікура Йосип Йосипович

Йо́сип Йо́сипович Сіку́ра (угор. Szikura József) (7 грудня 1932, Мукачеве — 11 грудня 2015) — професор, доктор біологічних наук, ректор Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці II

Сікура Йосип Йосипович
Народився 7 грудня 1932(1932-12-07)
м. Мукачеве
Помер 11 грудня 2015(2015-12-11) (83 роки)
Місце проживання Київ
Країна  Україна
Діяльність ботанік
Alma mater УжНУ
Галузь Ботаніка
Заклад Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці II, Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України
Вчене звання Професор
Науковий ступінь Доктор біологічних наук
Нагороди Золота, срібна та бронзова медалі ВДНГ СРСР

Створив школу ботаніків-інтродукторів в Україні. Опублікував понад 150 наукових праць, у тому числі 10 монографій. Основні напрями роботи — збереження біологічного розмаїття світової флори шляхом створення банку насіння з тривалим строком зберігання, живого генетичного банку рослин на Мукачівській експериментальній базі Інституту та створення комп'ютерної бази даних про ці рослини, наукового гербарію.

Дитинство та навчання Редагувати

Йосип Йосипович Сікура народився 7 грудня 1932 року на Закарпатті у родині робітників, мати, Сікура Розалія (дівоче прізвище Хорват) працівниця мукачівської тютюнової фабрики, батько, Сікура Йосип Михайлович, будівельний-меблевий столяр Мукачівської залізниці.

Й. Й. Сікура у перший клас пішов 1 вересня 1938 року до закритої римо-католицької школи, де всі предмети викладали монашки, сестри милосердя. Уже за радянської влади закінчив 7-й клас мукачівської СШ № 2 з викладанням українською мовою.

У цьому ж році вступив до мукачівського сільськогосподарського технікуму на відділення виноградарство-виноробство. Технікум закінчив з відзнакою, здобувши диплом молодшого агронома-виноградаря-винороба.

У 1950 році вступає на 1-й курс біологічного факультету Ужгородського державного університету. Здобув диплом зі спеціальності біолога-ботаніка, вчителя біології-хімії середньої школи.

Початок педагогічної діяльності Редагувати

До листопада 1955 р. працює вчителем Лютянської СШ Великого Березнянського району Закарпатської області.

З 1 грудня призначений методистом обласної станції юннатів у м. Ужгороді.

З 1957 р. працює старшим геоботаніком ґрунтово-дослідничої партії Ужгородського держуніверситету, тут вивчає природні луки та пасовища області, опрацьовує методи поверхневого та докорінного поліпшення цих угідь.

З 1959 р. працює завідувачем гірського стаціонару Ужду на полонині «Рівна».

Перші ботанічні дослідження Редагувати

Основною роботою Й. Й. Сікури є збагачення рослинних ресурсів України різними групами корисних рослин шляхом інтродукції(створення штучних типів рослинності та фітоценозів за природними еталонами за межами ареалу виду в умовах культури.

З метою вивчення рослин у природних умовах зростання, а в майбутньому для з'ясування впливу умов культури на ті ж самі види.

Й. Й. Сікурою організовано та здійснено 6 науково-дослідницьких експедицій у різні пори року в різні гірські та пустельні райони, Середньої Азії та Казахстану (Тянь-Шань, Памиро-Алай, Джунгарський Алатау, Пустелі Муюн-куми, Кара-куми, Кзил-куми, Туркмено-Хорасанські гори.

Результатом науково-дослідницької роботи Й. Й. Сікури є кандидатська дисертація, яка автором підготовлена без відриву від виробництва на тему: «Декоративні геофіти флори Середньої Азії та Казахстану і можливості їх використання на Україні», яка була успішно захищена в Інституті ботаніки АН УРСР.

За результатами наукових досліджень та впровадження у виробництво України власних розробок Й. Й. Сікура обраний на посаду с.н.с. , а згодом присуджено Й. Й. Сікурі наукове звання с.н.с. з спеціальності ботаніка.

Й. Й. Сікура продовжує науково-дослідницьку роботу з питань інтродукції рослин видів рослин природних флор Середньої Азії та Казахстану, результати якої публікує у вигляді монографії «Переселение растений природной флоры Средней Азии на Украину (итоги интродукции)» та в рукопису докторської дисертації: «Переселение растений природной флоры Средней Азии и Казахстана на Украину», яка успішно захищена на спеціалізованій Вченій раді Головного ботанічного саду Академії Наук СРСР м. Москва (офіційні опоненти д.б.н.,професор В.Г Хржановський — Тімірязєвська сільськогосподарська академія, д.б.н. Р. В. Камелин — Ботанический Институт АН СССР г. Ленинград, д.б.н., проф.. А. К. Скворцов — Главный Ботанический сад АН СССР г. Москва).

Й. Й. Сікурі у 1989 р. надано звання професора ботаніки.

Робота в Центральному ботанічному саду Редагувати

З червня 1960 р. за конкурсом обраний м.н.с Центрального Республіканського ботанічного саду Академії наук УРСР у м. Києві — куратором «ботаніко-географічної ділянки Середня Азія та Казахстан».

З 1974 по 1990 р. Й. Й. працює завідувачем наукового відділу Природної флори і водночас завідує Науковим Гербарієм Центрального Ботанічного саду АНУ. Й. Й. Сікура особисто поповнив фонд Наукового гербарію ЦРБС АН УРСР на 10 000 гербарних листів.

Створив гербарій інтродукованих рослин.

З 1998 р. по 1992 р. обіймає посаду г.н.с. відділу Природної флори і опрацьовує індивідуальну наукову тему: «Інтродукційні популяції — перспективний метод охорони рідких та зникаючих видів ex situ».

Й. Й. Сікура створив в Україні школу інтродукторів, він керував кандидатськими дисертаціями аспірантів та здобувачів — під його керівництвом виконано 15 кандидатських дисертацій й успішно захищено. Також був науковим консультантом при виконанні 2-х докторських дисертацій: одна успішно захищено, про другу відомостей немає, докторант виїхав до Росії.

За вагомий науковий та прикладний внесок Й. Й. Сікуру нагороджено Всесоюзною виставкою за досягнення в народному господарстві СРСР золотою, срібною та бронзовими медалями і цінними подарунками.

Відродження плодо-, насіннєзнавства та зелене будівництво Редагувати

Й. Й. Сікура реанімував в Україні плодо- (carpologia) та насіннєзнавство (seminologia) після розвалу СРСР. Він наголошує на важливості цих напрямів дослідження для економіки та екології й не в останню чергу для науки та освіти.

Й. Й. Сікура із співавторами опублікував 6 ілюстрованих книг про поверхневу морфологію (тектоморфологія) плодів та насіння видів близьких та далеких флор квіткових рослин.

Й. Й. Сікура значну увагу приділяє впровадженню своїх наукових розробок в зелене будівництво України, так ним впроваджено види родів Tamarix (arceutoides, ramosissima, kotschyi, meyeri), видів родів: Eremurus (altaicus, regelii, olgae, tianschanica), видів роду Juniperus (oblonga, turkestanica, seravschanica) та ін.

Загалом з природних флор Середньої Азії та Казахстану залучено до культури 1029 видів, з котрих 831 вид (81 %) отримали позитивну оцінку, ці види можна з успіхом вирощувати у багатьох ґрунтово-кліматичних умовах України.

Членство в організаціях Редагувати

У 2001 р. на 168-х загальних зборах Угорської Академії Наук за вагомий внесок у розвиток ботанічної науки обрано Й. Й. зовнішнім членом Угорської Академії Наук. У 2008 р. Й. Й. Сікуру Національна Академія Екологічних Наук Республіки Молдови обирає своїм дійсним членом.

Й. Й. Сікура був членом Всесоюзного та Українського ботанічних товариств, часто обирався делегатом цих товариств, друкував результати своїх досліджень на сторінках Збірників З'їздів.

Й. Й. Сікура є учасником програми «Людина і біосфера», членом Міжнародної асоціації ботанічних садів Світу.

Був головою секції «Рослинні ресурси» у «Проблемній Раді» АН України, а також членом «Проблемної ради» з цього ж питання АН СРСР. Також був головою комісії «Теоретичні та методичні основи інтродукції рослин» у Раді ботанічних садів України та Молдавії.

Й. Й. Сікура був організатором і відповідальним редактором наукових збірників Всесоюзних наукових конференцій: «Вивчення онтогенезу інтродукованих видів у Ботанічних садах та дендропарках СССР» (1998—2008 рр.). Членом Редколегії Міжнародного наукового журналу «Інтродукція та акліматизація рослин» при Центральному Республіканському Ботсаді АН України.

У 1987 р. Й. Й. Сікура був відповідальний за збереження природного генофонду в регіоні Центральна, Південно-Східна-Європа та Балкани. Він організував Міжнародний симпозіум у Києві на базі Центрального ботанічного саду АН України.

У 1992 р. в Будапешті на Всесвітньому конгресі угорців Й. Й. Сікура виступив з науковою доповіддю про роль ботанічних садів у збереженні та збагаченні рослинних ресурсів окремих країн Європи.

У 1992 р. на Міжнародному симпозіумі регіонів центральна Європа та басейн Середземномор'я у своїй доповіді наголосив про необхідність інтродукції корисних рослин з аридних регіонів Землі в зв'язку з потеплінням клімату на Землі.

Й. Й. Сікура у 1994 р. узяв участь у Міжнародному семінарі: «Сучасне і майбутнє завдання ботанічних садів у вивченні та збереженні біологічного різноманіття рослин та її значення в освітній роботі» (Пругониця, ЧССР).

Педагогічна діяльність з 90-х років Редагувати

Й. Й. Сікура ще у 1992 році прочитав методом дистанційного навчання цикл лекцій для студентів Західних університетів Угорщини на такі теми: «Типи пустель Середньої Азії, їх флора та рослинність»; «Флора та рослинність Східного Тянь-Шаня»; «Флора та рослинність Західного Тянь-Шаня»; «Особливості флори Джунгарського Алатау»; «Метод створення коллекций в Ботанических сада по ботанико-географическому принципу».

У червні цього року Й. Й. Сікуру президент Угорської Республіки за успішно виконану 10-літтями науково-дослідницьку та освітню роботу, за поширення ботанічних знань у суспільстві, за організацію та створення науково-дослідницького інституту, а також за сприяння вищої освіти для угорців Закарпаття: «Угорським орденом Заслуги — офіцерським хрестом».

Й. Й. Сікура є почесним громадянином міста Ходмезевашархель (Угорщина).

З 1 серпня 2011 року Йосип Йосипович є ректором Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці II.

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Jo sip Jo sipovich Siku ra ugor Szikura Jozsef 7 grudnya 1932 Mukacheve 11 grudnya 2015 profesor doktor biologichnih nauk rektor Zakarpatskogo ugorskogo institutu imeni Ferenca Rakoci IISikura Josip JosipovichNarodivsya 7 grudnya 1932 1932 12 07 m MukachevePomer 11 grudnya 2015 2015 12 11 83 roki Misce prozhivannya KiyivKrayina UkrayinaDiyalnist botanikAlma mater UzhNUGaluz BotanikaZaklad Zakarpatskij ugorskij institut imeni Ferenca Rakoci II Institut klitinnoyi biologiyi ta genetichnoyi inzheneriyi NAN UkrayiniVchene zvannya ProfesorNaukovij stupin Doktor biologichnih naukNagorodi Zolota sribna ta bronzova medali VDNG SRSRStvoriv shkolu botanikiv introduktoriv v Ukrayini Opublikuvav ponad 150 naukovih prac u tomu chisli 10 monografij Osnovni napryami roboti zberezhennya biologichnogo rozmayittya svitovoyi flori shlyahom stvorennya banku nasinnya z trivalim strokom zberigannya zhivogo genetichnogo banku roslin na Mukachivskij eksperimentalnij bazi Institutu ta stvorennya komp yuternoyi bazi danih pro ci roslini naukovogo gerbariyu doktor biologichnih nauk profesor rektor Zakarpatskogo ugorskogo institutu imeni Ferenca Rakoci II g n s Institutu klitinnoyi biologiyi ta genetichnoyi inzheneriyi NAN Ukrayini zovnishnij chlen Ugorskoyi Akademiyi Nauk dijsnij chlen Akademiyi Ekologichnih Nauk Respubliki Moldova rektor Zakarpatskogo Ugorskogo Pedagogichnogo Institutu im Rakoci Ferenca II naukovij kerivnik Prirodoznavchogo Naukovo doslidnickogo institutu im profesora Ishtvana Fodora starshogo Zmist 1 Ditinstvo ta navchannya 2 Pochatok pedagogichnoyi diyalnosti 3 Pershi botanichni doslidzhennya 4 Robota v Centralnomu botanichnomu sadu 5 Vidrodzhennya plodo nasinnyeznavstva ta zelene budivnictvo 6 Chlenstvo v organizaciyah 7 Pedagogichna diyalnist z 90 h rokiv 8 DzherelaDitinstvo ta navchannya RedaguvatiJosip Josipovich Sikura narodivsya 7 grudnya 1932 roku na Zakarpatti u rodini robitnikiv mati Sikura Rozaliya divoche prizvishe Horvat pracivnicya mukachivskoyi tyutyunovoyi fabriki batko Sikura Josip Mihajlovich budivelnij meblevij stolyar Mukachivskoyi zaliznici J J Sikura u pershij klas pishov 1 veresnya 1938 roku do zakritoyi rimo katolickoyi shkoli de vsi predmeti vikladali monashki sestri miloserdya Uzhe za radyanskoyi vladi zakinchiv 7 j klas mukachivskoyi SSh 2 z vikladannyam ukrayinskoyu movoyu U comu zh roci vstupiv do mukachivskogo silskogospodarskogo tehnikumu na viddilennya vinogradarstvo vinorobstvo Tehnikum zakinchiv z vidznakoyu zdobuvshi diplom molodshogo agronoma vinogradarya vinoroba U 1950 roci vstupaye na 1 j kurs biologichnogo fakultetu Uzhgorodskogo derzhavnogo universitetu Zdobuv diplom zi specialnosti biologa botanika vchitelya biologiyi himiyi serednoyi shkoli Pochatok pedagogichnoyi diyalnosti RedaguvatiDo listopada 1955 r pracyuye vchitelem Lyutyanskoyi SSh Velikogo Bereznyanskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Z 1 grudnya priznachenij metodistom oblasnoyi stanciyi yunnativ u m Uzhgorodi Z 1957 r pracyuye starshim geobotanikom gruntovo doslidnichoyi partiyi Uzhgorodskogo derzhuniversitetu tut vivchaye prirodni luki ta pasovisha oblasti opracovuye metodi poverhnevogo ta dokorinnogo polipshennya cih ugid Z 1959 r pracyuye zaviduvachem girskogo stacionaru Uzhdu na polonini Rivna Pershi botanichni doslidzhennya RedaguvatiOsnovnoyu robotoyu J J Sikuri ye zbagachennya roslinnih resursiv Ukrayini riznimi grupami korisnih roslin shlyahom introdukciyi stvorennya shtuchnih tipiv roslinnosti ta fitocenoziv za prirodnimi etalonami za mezhami arealu vidu v umovah kulturi Z metoyu vivchennya roslin u prirodnih umovah zrostannya a v majbutnomu dlya z yasuvannya vplivu umov kulturi na ti zh sami vidi J J Sikuroyu organizovano ta zdijsneno 6 naukovo doslidnickih ekspedicij u rizni pori roku v rizni girski ta pustelni rajoni Serednoyi Aziyi ta Kazahstanu Tyan Shan Pamiro Alaj Dzhungarskij Alatau Pusteli Muyun kumi Kara kumi Kzil kumi Turkmeno Horasanski gori Rezultatom naukovo doslidnickoyi roboti J J Sikuri ye kandidatska disertaciya yaka avtorom pidgotovlena bez vidrivu vid virobnictva na temu Dekorativni geofiti flori Serednoyi Aziyi ta Kazahstanu i mozhlivosti yih vikoristannya na Ukrayini yaka bula uspishno zahishena v Instituti botaniki AN URSR Za rezultatami naukovih doslidzhen ta vprovadzhennya u virobnictvo Ukrayini vlasnih rozrobok J J Sikura obranij na posadu s n s a zgodom prisudzheno J J Sikuri naukove zvannya s n s z specialnosti botanika J J Sikura prodovzhuye naukovo doslidnicku robotu z pitan introdukciyi roslin vidiv roslin prirodnih flor Serednoyi Aziyi ta Kazahstanu rezultati yakoyi publikuye u viglyadi monografiyi Pereselenie rastenij prirodnoj flory Srednej Azii na Ukrainu itogi introdukcii ta v rukopisu doktorskoyi disertaciyi Pereselenie rastenij prirodnoj flory Srednej Azii i Kazahstana na Ukrainu yaka uspishno zahishena na specializovanij Vchenij radi Golovnogo botanichnogo sadu Akademiyi Nauk SRSR m Moskva oficijni oponenti d b n profesor V G Hrzhanovskij Timiryazyevska silskogospodarska akademiya d b n R V Kamelin Botanicheskij Institut AN SSSR g Leningrad d b n prof A K Skvorcov Glavnyj Botanicheskij sad AN SSSR g Moskva J J Sikuri u 1989 r nadano zvannya profesora botaniki Robota v Centralnomu botanichnomu sadu RedaguvatiZ chervnya 1960 r za konkursom obranij m n s Centralnogo Respublikanskogo botanichnogo sadu Akademiyi nauk URSR u m Kiyevi kuratorom botaniko geografichnoyi dilyanki Serednya Aziya ta Kazahstan Z 1974 po 1990 r J J pracyuye zaviduvachem naukovogo viddilu Prirodnoyi flori i vodnochas zaviduye Naukovim Gerbariyem Centralnogo Botanichnogo sadu ANU J J Sikura osobisto popovniv fond Naukovogo gerbariyu CRBS AN URSR na 10 000 gerbarnih listiv Stvoriv gerbarij introdukovanih roslin Z 1998 r po 1992 r obijmaye posadu g n s viddilu Prirodnoyi flori i opracovuye individualnu naukovu temu Introdukcijni populyaciyi perspektivnij metod ohoroni ridkih ta znikayuchih vidiv ex situ J J Sikura stvoriv v Ukrayini shkolu introduktoriv vin keruvav kandidatskimi disertaciyami aspirantiv ta zdobuvachiv pid jogo kerivnictvom vikonano 15 kandidatskih disertacij j uspishno zahisheno Takozh buv naukovim konsultantom pri vikonanni 2 h doktorskih disertacij odna uspishno zahisheno pro drugu vidomostej nemaye doktorant viyihav do Rosiyi Za vagomij naukovij ta prikladnij vnesok J J Sikuru nagorodzheno Vsesoyuznoyu vistavkoyu za dosyagnennya v narodnomu gospodarstvi SRSR zolotoyu sribnoyu ta bronzovimi medalyami i cinnimi podarunkami Vidrodzhennya plodo nasinnyeznavstva ta zelene budivnictvo RedaguvatiJ J Sikura reanimuvav v Ukrayini plodo carpologia ta nasinnyeznavstvo seminologia pislya rozvalu SRSR Vin nagoloshuye na vazhlivosti cih napryamiv doslidzhennya dlya ekonomiki ta ekologiyi j ne v ostannyu chergu dlya nauki ta osviti J J Sikura iz spivavtorami opublikuvav 6 ilyustrovanih knig pro poverhnevu morfologiyu tektomorfologiya plodiv ta nasinnya vidiv blizkih ta dalekih flor kvitkovih roslin J J Sikura znachnu uvagu pridilyaye vprovadzhennyu svoyih naukovih rozrobok v zelene budivnictvo Ukrayini tak nim vprovadzheno vidi rodiv Tamarix arceutoides ramosissima kotschyi meyeri vidiv rodiv Eremurus altaicus regelii olgae tianschanica vidiv rodu Juniperus oblonga turkestanica seravschanica ta in Zagalom z prirodnih flor Serednoyi Aziyi ta Kazahstanu zalucheno do kulturi 1029 vidiv z kotrih 831 vid 81 otrimali pozitivnu ocinku ci vidi mozhna z uspihom viroshuvati u bagatoh gruntovo klimatichnih umovah Ukrayini Chlenstvo v organizaciyah RedaguvatiU 2001 r na 168 h zagalnih zborah Ugorskoyi Akademiyi Nauk za vagomij vnesok u rozvitok botanichnoyi nauki obrano J J zovnishnim chlenom Ugorskoyi Akademiyi Nauk U 2008 r J J Sikuru Nacionalna Akademiya Ekologichnih Nauk Respubliki Moldovi obiraye svoyim dijsnim chlenom J J Sikura buv chlenom Vsesoyuznogo ta Ukrayinskogo botanichnih tovaristv chasto obiravsya delegatom cih tovaristv drukuvav rezultati svoyih doslidzhen na storinkah Zbirnikiv Z yizdiv J J Sikura ye uchasnikom programi Lyudina i biosfera chlenom Mizhnarodnoyi asociaciyi botanichnih sadiv Svitu Buv golovoyu sekciyi Roslinni resursi u Problemnij Radi AN Ukrayini a takozh chlenom Problemnoyi radi z cogo zh pitannya AN SRSR Takozh buv golovoyu komisiyi Teoretichni ta metodichni osnovi introdukciyi roslin u Radi botanichnih sadiv Ukrayini ta Moldaviyi J J Sikura buv organizatorom i vidpovidalnim redaktorom naukovih zbirnikiv Vsesoyuznih naukovih konferencij Vivchennya ontogenezu introdukovanih vidiv u Botanichnih sadah ta dendroparkah SSSR 1998 2008 rr Chlenom Redkolegiyi Mizhnarodnogo naukovogo zhurnalu Introdukciya ta aklimatizaciya roslin pri Centralnomu Respublikanskomu Botsadi AN Ukrayini U 1987 r J J Sikura buv vidpovidalnij za zberezhennya prirodnogo genofondu v regioni Centralna Pivdenno Shidna Yevropa ta Balkani Vin organizuvav Mizhnarodnij simpozium u Kiyevi na bazi Centralnogo botanichnogo sadu AN Ukrayini U 1992 r v Budapeshti na Vsesvitnomu kongresi ugorciv J J Sikura vistupiv z naukovoyu dopoviddyu pro rol botanichnih sadiv u zberezhenni ta zbagachenni roslinnih resursiv okremih krayin Yevropi U 1992 r na Mizhnarodnomu simpoziumi regioniv centralna Yevropa ta basejn Seredzemnomor ya u svoyij dopovidi nagolosiv pro neobhidnist introdukciyi korisnih roslin z aridnih regioniv Zemli v zv yazku z poteplinnyam klimatu na Zemli J J Sikura u 1994 r uzyav uchast u Mizhnarodnomu seminari Suchasne i majbutnye zavdannya botanichnih sadiv u vivchenni ta zberezhenni biologichnogo riznomanittya roslin ta yiyi znachennya v osvitnij roboti Prugonicya ChSSR Pedagogichna diyalnist z 90 h rokiv RedaguvatiJ J Sikura she u 1992 roci prochitav metodom distancijnogo navchannya cikl lekcij dlya studentiv Zahidnih universitetiv Ugorshini na taki temi Tipi pustel Serednoyi Aziyi yih flora ta roslinnist Flora ta roslinnist Shidnogo Tyan Shanya Flora ta roslinnist Zahidnogo Tyan Shanya Osoblivosti flori Dzhungarskogo Alatau Metod stvorennya kollekcij v Botanicheskih sada po botaniko geograficheskomu principu U chervni cogo roku J J Sikuru prezident Ugorskoyi Respubliki za uspishno vikonanu 10 littyami naukovo doslidnicku ta osvitnyu robotu za poshirennya botanichnih znan u suspilstvi za organizaciyu ta stvorennya naukovo doslidnickogo institutu a takozh za spriyannya vishoyi osviti dlya ugorciv Zakarpattya Ugorskim ordenom Zaslugi oficerskim hrestom J J Sikura ye pochesnim gromadyaninom mista Hodmezevasharhel Ugorshina Z 1 serpnya 2011 roku Josip Josipovich ye rektorom Zakarpatskogo ugorskogo institutu imeni Ferenca Rakoci II Dzherela RedaguvatiSajt Institutu klitinnoyi biologiyi ta genetichnoyi inzheneriyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sikura Josip Josipovich amp oldid 26585942