Вадим Абрамович Сідур (28 червня 1924, Катеринослав, Українська СРР — 26 червня 1986, Москва, Російська РФСР) — український радянський художник, скульптор, авангардист, поет і прозаїк. Один із класиків скульптури ХХ сторіччя.
| Сідур Вадим Абрамович | |
|---|---|
| Народився | 28 червня 1924[…] Катеринослав, УСРР |
| Помер | 26 червня 1986 (61 рік) Москва, Росія |
| Поховання | Передєлкінський цвинтарd |
| Країна | СРСР |
| Діяльність | поет, скульптор |
| Alma mater | Московська художньо-промислова академія імені С. Г. Строганова |
| Знання мов | російська |
| Напрямок | Абстракціонізм |
| Жанр | Абстракціонізм |
| Нагороди | |
|
Біографія ред.
Народився в родині Абрама Яковича Сідура та Зінаїди Іванівни Андрианової. Одним із спогадів дитинства, які найбільше запам'яталися були події пов'язані із Голодомором 1932—1933 років. Зокрема в своєму автобіографічному творі "Пам'ятник сучасному стану" Вадим Сідур згадує про масову смертність від голоду у селах, про випадки трупоїдства та канібалізму, про харчування сурогатами. Також він розповідає про роботу системи Торгзін. Зокрема його мати в цьому магазині у Дніпропетровську обміняла срібну ложку на кілограм борошна. З 1942 по 1944 воював на фронтах радянсько-німецької війни, був важко поранений і демобілізований у званні гвардії старшого лейтенанта. В 1953 закінчив МВХПУ (Строганівське училище), факультет монументальної скульптури. Жив і працював у Москві.
Постійно стикався з офіційним неприйняттям своїх робіт, звинувачувався в формалізмі та пацифізмі. Виконував замовлення на міську декоративну скульптуру і приватні замовлення на надгробки. За життя не міг виставляти свої роботи в СРСР; за кордоном відбулося понад 30 виставок. Скульптури за його моделям встановлені в Німеччині — «Загиблим від насильства» (Кассель), «Волає» (Дюссельдорф), в США — «Голова Ейнштейна» та інші.
Доробок ред.
Найбільш відомі роботи:
- «Поранений» (1963),
- «Розпач» (1963),
- «Пам'ятник загиблим від насильства» (1965),
- «Бабин Яр» (1966),
- «Треблінка» (1966),
- цикл «Жіночий початок» (1977),
- «Формула скорботи» (1981).
Працював графіком; зокрема, за його ілюстраціями в 1970 вийшли поетичні збірки Юрія Левітанського «Кінематограф» і Юнни Моріц «Лоза». Писав вірші і прозу, що друкувалися в самвидаві і на Заході.
У 1989 році в Москві був створений Музей Вадима Сідура — єдиний московський державний музей, цілком присвячений сучасній скульптурі.
Погром ред.
14 серпня 2015 в Москві православними радикалами були пошкоджені 4 роботи Сідура, що знаходяться в російському Держфонді і представлені на виставці в Манежі. Вандали пояснили свої дії тим, що виставлені роботи ображали релігійні почуття віруючих.
Примітки ред.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- The Fine Art Archive — 2003.
- Sokolov M. N. Sidur, Vadim // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — ISBN 978-1-884446-05-4 — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T078549
- Вадим Абрамович Сидур. Памятник современному состоянию: Миф [первая часть]. 2002. imwerden.de (рос.). Процитовано 1 серпня 2022.
- Полиция проводит проверку после погрома на выставке в Манеже. Радио Свобода. Процитовано 20 вересня 2016.