Воєво́да (яп. 【守護】 しゅご, шюґо, «захисник») — посада військового голови провінції у Камакурському і Муромачівському шьоґунатах, в Японії XII — XVI століть. Також — сюґо́, шуґо́.
| Сюґо | |
| Офіційна резиденція | shugoshod |
|---|---|
| Ким призначений | Сьоґун |
| Країна | Японія |
| Юрисдикція | Провінції Японії |
| Заступник | shugodaid |
| Історичний період | Період Камакура і Період Муроматі |
Посада воєводи була вперше заснована у 1185 наказом шьоґуна Мінамото но Йорітомо, який під приводом арешту свого бунтівного брата Мінамото но Йосіцуне, отримав від Імператорського двору дозвіл на розміщення своїх владних представництв у провінціях. На ці посади було призначено впливових ґокенінів, які стали уособленням судової і виконавчої влади сьоґунів у регіонах. До обов'язків цих посадовців входила організація і вишкіл провінційних самураїв-ґокенінів, призначення їх на службу для охорони і наглядом за палацами Імператора і екс-Імператора, контроль за діяльністю дзіто, завідувачів маєтків, а також проведення судів і розправ над анти-шьоґунатівськими силами, убивцями та порушниками порядку.
Послаблення центральної влади шьоґунату у середині XIII століття сприяло посиленню воєвод. Останні захоплювали провінційні адміністрації провінційних голів, переупорядковували собі податкові відомства і, поступово, перетворювалися на реальних володарів регіонів, так званих магнатів-воєвод. Цей процес пришвидшився з XV століття. Після Смути Онін (1467–1477) більшість воєвод стала регіональною магнатерією.
Див. також
Примітки
- Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. — К.: Дух і Літера, 2013. — С. 18.
Джерела
- Коваленко О. . — К.: Дух і Літера, 2013. — 960 с. з іл. ISBN 978-966-378-293-5 — С. 18-21.
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
| Це незавершена стаття з історії Японії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |