www.wikidata.uk-ua.nina.az

Східно Карпатський туристичний шлях Сх ідно Карп атський турист ичний шлях це туристський шлях один з головних пішохідни

Східно-Карпатський туристичний шлях

Сх́ідно-Карп́атський турист́ичний шлях — це туристський шлях, один з головних пішохідних маршрутів Українських Карпат. Знаходиться в межах Івано-Франківської та Закарпатських областей.

Східно-Карпатський туристичний шлях
Скорочено СКТШ
Розташування Івано-Франківська, Закарпатська області
Рік створення 1935
Рік повторного відкриття 2002
Довжина 286 км
Колір маркера червоний
Вид туризму пішохідний
Підтримує Туристичне товариство «Карпатські стежки»
Точка старту с.Торунь
Точка фінішу с.Шепіт
Кількість притулків 2
Заповідні території ЛЗ «Ґрофа», КНПП, ВНПП
Сезонність ні
Особливості промаркований не повністю

Історія створення в міжвоєнний період ред.

Створення СКТШ починалось у вигляді Східно-Карпатської частини Головного Карпатського Шляху (ГКШ) в 1925 р., а було завершене у 1935 р. ГКШ стартував у Сілезьких Бескидах (територія Польщі) і закінчувався на теперішньому кордоні України з Румунією. Власне східна частина Шляху починалась в селі Сянки і закінчувалась на горі Стіг (Мармароський масив).

Ідея створення шляху: «провести» туристів найбільш визначними горами та місцями Східних Карпат. Його було поділено на одноденні відрізки, що передбачали в кінці кожного дня можливість ночівлі та доступ до продуктів. В якості ночівлі мали послугувати туристичні притулки місткістю ~ 40 місць для ділянки вздовж масиву Східних Бескидів та ~ 100 місць – у головних туристських та лижних центрах. Притулки повинні були збудовані за архітектурним стилем відповідного регіону. За описом Генріка Ґонсьоровського, тривалість проходження СКТШ ~ 18 днів включно з днями для відпочинку.

Східно-Карпатська частина ГКШ складалась з 8 відрізків:

  • 3 відрізки знаходились на теренах теперішньої Львівської області, 5 інших ― на Івано-Франківщині (головним чином Ґорґани);
  • лише частина восьмого відрізку — Чорногірським гірським масивом. Більшість притулків в ті часи були збудовані поруч СКТШ, куди проклали з’єднувальні шляхи.

ГКШ на Івано-Франківщині до 1939 року ред.

4-й відрізок

Вказівник СКТШ в районі ур. Кругла

пер. Вишківський (в даний час Торунський) – г. Вишківський Ґорґан – долина р. Свіча – траверс вершини Поганець – г. Сиваня Лолінська – пол. Солотвинка – г. Молода – долина річки Молода (урочище Кругла)

5-й відрізок

урочище Кругла – став Ґроф’янський - г. Ґрофа – полонина Плісце – хр. Паренки – г. Попадя – потік Петрос – ур. Довга Поляна ― притулок на Ялі (район сучасної Різарні)

Перепади висот

6-й відрізок

притулок на Ялі ― лісничівка на хр. Матагів - г. Висока – г. Ігровець – пер. Боревка – г. Боревка – г. Сивуля – пол. Бистра (пол. Рущина) – траверс Негрової – г. Окопи – долина потоку Салатручіль ― с. Бистриця

7-й відрізок

с. Бистриця – потік Довжинець – г. Пікун – г. Довбушанка – притулок під Довбушанкою на полонині Нижній (теперішня Новобудова)

8-й відрізок

полонина Нижня – г. Бабин Погар - г. Малий Ґорґан – г. Синяк – пол. Хом’яків – г. Хом’як – роздоріжжя у с. Татарів – с. Поляниця – с. Яблуниця – c. П’ятихатки – смт. Ворохта – г. Кукул – ур. Завоєля – ур. Заросляк – г. Говерла – оз. Несамовите – г. Піп Іван – г. Васкул – г. Вихід – г. Стіг

Хронологія відновлення (2001—2009 рр.) ред.

У 2001 р. з метою відновлення СКТШ було створено ГО «Карпатські стежки». Часткове фінансування для відновлення СКТШ було виділено Івано-Франківською ОДА.

2002 ред.

  • 16—19 травня: Вишківський Ґорган, траверс Малого Ґоргану, Яворова Кічера – долина Свічі, підхід до вершини Поганець;
  • 24—26 травня та 6-9 червня: траверс Поганця, вихід на хребет, прочистка стежки в жерепі через обидві вершини Укерні, Сиваню Лолінську та вихід на полонину Солотвинка;
  • 14—16, 28—30 червня, 4—7, 11—14 липня: пошуки оптимального варіанту проходження на гору Молода із сторони Круглої. Відновлення стежки в жерепі до вершини Молодої та до полонини Солотвинка. Давній відрізок не зберігся, в зв'язку з чим СКТШ було прокладено старою дорогою від руїн туристичного притулку з виходом на трелювальну дорогу, далі зрубом і по рідколіссі до райтштоку. Стежка в жерепі збереглася місцями;
  • 19—21, 26—28 липня: розчистка дороги до ставу (район Ґрофи), пошук оптимальних варіантів виходу шляху на Ґрофу. Спрямували Шлях через перемичку зі сторони вершини Кінь Ґрофецький. Прочистка стежки в жерепі через Ґрофу до полонини Плісце;
  • 3—4, 10—11 серпня: прочистка стежки на хребет Паренки, планування реконструкції притулку на полонині Плісце;
  • 16—18, 24—26 серпня: прочистка плато Паренки, стежки на Малу Попадю;
  • 4—6 вересня: прочистка стежки через Попадю до перемички на Коретвину. Старий відрізок Шляху, який проходив від перемички на північний схід в Ями, не зберігся. Прийнято рішення прокладати стежку по хребту Коретвиної в напрямку Петроса і далі опускати на стару гілку в районі Довгої Поляни;
  • 10—12 вересня: відновлення стежки на Коретвину (в даному періоді не закінчено);
  • 21—22 вересня: прочистка серпантину від повалених дерев від с. Осмолода на Соферу (початок Матагова). Оригінально Шлях не заходив в село Осмолода. В районі теперішнього Бистрицького лісництва (Різарня) знаходився туристичний притулок. Шлях від Довгої Поляни проходив через Різарню та далі до Яли (2 км від Різарні в сторону Бистрика) і звідти серпантинами виходив на Матагів в районі мисливського будинку. В даний час в нижній частині хребта серпантини зруйновані трелювальною технікою та в багатьох місцях завалені деревами. Вирішено направити Шлях в район села Осмолода і звідти на Матагів існуючими стежками.
  • 4—6 жовтня: прочистка стежки в жерепі на Матагові від мисливського будинку в бік Високої та лісових завалів вниз до Осмолоди.

2003 ред.

  • промарковано відрізок від Торунського перевалу до вершини Попадя ;
  • серпень: прочистка стежки на Коретвину та Петросі;
  • вересень: прочистка частини райтштока Сивульного хребта та стежки з Високої в долину Кузьминця;
  • жовтень: прочистка стежки на Високу (в даному періоді не закінчена на хребті вище серпантинів).

2004 ред.

  • маркування маршруту з с. Вишків на Синевирське озеро . В даному періоді не завершено на відрізку присілок Сіда – с. Вишків.

2005 ред.

  • завершено прочистку відрізку Довга Поляна ― Коретвина і с. Осмолода ― Висока та відновлено відрізок Ігровець ― пер. Боревка ― траверс Боревки ― Боревка ― Лопушна ― В. Сивуля ― М. Сивуля – пол. Бистра (Рущина).

2006 ред.

  • промарковано відрізок СКТШ: Коретвина ― Довга Поляна ― Різарня ― Осмолода ― Софера ― Матагів ― Висока ― Ігровець ― пер. Боревка ― г. Боревка ― Лопушна ― В. Сивуля ― М. Сивуля ― пол. Бистра (Рущина) ;
  • відновлено маркування на відрізку Попадя ― М. Попадя ― Паренки ― Ґрофа ― ур. Кругла ;
  • У серпні промарковано маршрути від села Мислівка: на вершини Пустошак Малий та Великий ; на вершину г. Ґурґулат ;
  • У вересні—жовтні промарковано наступні маршрути, на яких також встановлено інформаційні таблиці та дороговкази:
  1. на г. Ґрофа
  2. на хр. Ґорґан
  3. на г. Молода
  4. на оз. Росохан ― в даному періоді не завершено 1 км)
  5. с. Пасічна ― Бухтівецький водоспад ― ур. Розтоки ― г. Діл ― с. Постоята , в даному періоді не завершено 1,5 км
  6. с. Верховина ― Довбушеві Комори ― траверс г. Синиця ― с. Криворівня
  7. с. Микуличин ― г.Буковинка ― перевал Рижі ― смт. Ворохта (в даному періоді не завершено)

2007 ред.

  • Маркування маршруту з с. Осмолода на оз. Росохан та на хр. Аршиця (вершина Нивка) ;
  • Маркування з’єднувальних маршрутів в районі с.Осмолода: Різарня ― пер. Боревка , Дальня Яла ― хребет Сивулі ;
  • Відновлення та маркування маршрутів в Рожнятівському районі: с. Кузьминець ― пол.Середня ― г. Висока ; с. Гриньків ― Заплата ― пол.Середня ― г. Середня ;
  • Відновлення та маркування маршрутів в районі с. Гута: до пер.Боревка та на г. Ігровець ; на пол. Середня та г. Середня ; на пол. Рущина та г. Сивуля ; до Манявського та Бухтівецького водоспадів і с.Пасічна ;
  • Відновлення та маркування маршрутів в районі с. Манява, в Долинському і Надвірнянському районах.

2008 ред.

  • Поновлено маркування на відрізку пер. Торунський — г. Вишківський Ґорґан ― л.д. Свіча ;
  • ЗМІНИ: відрізок СКТШ л.д Свіча ― сідло між Поганець та Укерня ― г. Сиваня ― пол. Солотвинка замінено на л.д Свіча ― вододіл між Гичами ― пол.Солотвинка . ПРИЧИНА: регулярні сильні вітровали та непопулярність туристами;
  • Поновлене маркування маршруту с.Вишків ― присілок Сіда ― Ґорґан Залом ― Ґорґан Прислоп ― оз. Синевир ;
  • Марковано маршрути:
  1. від села Семичів в напрямку г. Чорна Ріпа (перехрестя, межа 3 областей) ;
  2. притулок на Плісці ― сідловина під г. Паренки ;
  3. с. Гута ― л.д. Межиріки ― пол. Рущина ;
  4. с. Максимець ― пол. Боярин ;
  5. с. Бистриця ― пол. Рущина (СКТШ) .
  • Маршрути в районі села Мислівка:
  1. на г. Яйко Ілемське ;
  2. г. Яйко Ілемське ― пол.Солотвинка ;
  3. продовжено маршрут від села через г. В Пустошак та Німецьку полонинку до г. Ґорґан Ілемський ;
  4. г. Ґорґан Ілемський – перевал Мшана ;
  5. л.д Бескид до с.Слобода ;
  6. л.д Бескид до пол. Гича .

2009 ред.

  • Марковано маршрути на Закарпатті поблизу СКТШ:
  1. с.Торунь до оз.Синевир ;
  2. оз. Синевир на г. Яворова Кичера (СКТШ) ;
  3. від с. Слобода до пол. Гича ;
  4. від с. Синевирська Поляна через Перенизь до Музею сплаву лісу ;
  5. від сідловини між вершинами Попадя та Коретвина по старому кордону в долину річки Мокрянки .
  • г. Братківська ― пер. Околе ;
  • Маршрути в Івано-Франківській області
  1. с. Бистриця ― г. Братківська ;
  2. с. Бистриця ― г. Плоска ― пер. Столи (СКТШ) ;
  3. Завершення маршруту на г. Ґропа .
  1. ЗТШ в бік г. Говерли ;
  2. Заросляк ― Говерла (альтернативний) ;
  3. Заросляк ― Говерла ;
  4. Заросляк ― о. Несамовите .

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. . www.stezhky.org. Архів оригіналу за 4 липня 2016. Процитовано 16 березня 2019. 
  2. . karpaty.com.ua. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 16 березня 2019. 
  3. . www.stezhky.org. Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 18 березня 2019. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sh idno Karp atskij turist ichnij shlyah ce turistskij shlyah odin z golovnih pishohidnih marshrutiv Ukrayinskih Karpat Znahoditsya v mezhah Ivano Frankivskoyi ta Zakarpatskih oblastej Shidno Karpatskij turistichnij shlyahSkorocheno SKTShRoztashuvannya Ivano Frankivska Zakarpatska oblastiRik stvorennya 1935Rik povtornogo vidkrittya 2002Dovzhina 286 kmKolir markera chervonijVid turizmu pishohidnijPidtrimuye Turistichne tovaristvo Karpatski stezhki Tochka startu s TorunTochka finishu s ShepitKilkist pritulkiv 2Zapovidni teritoriyi LZ Grofa KNPP VNPPSezonnist niOsoblivosti promarkovanij ne povnistyuZmist 1 Istoriya stvorennya v mizhvoyennij period 2 GKSh na Ivano Frankivshini do 1939 roku 3 Hronologiya vidnovlennya 2001 2009 rr 3 1 2002 3 2 2003 3 3 2004 3 4 2005 3 5 2006 3 6 2007 3 7 2008 3 8 2009 4 Div takozh 5 PrimitkiIstoriya stvorennya v mizhvoyennij period red Stvorennya SKTSh pochinalos u viglyadi Shidno Karpatskoyi chastini Golovnogo Karpatskogo Shlyahu GKSh v 1925 r a bulo zavershene u 1935 r GKSh startuvav u Silezkih Beskidah teritoriya Polshi i zakinchuvavsya na teperishnomu kordoni Ukrayini z Rumuniyeyu Vlasne shidna chastina Shlyahu pochinalas v seli Syanki i zakinchuvalas na gori Stig Marmaroskij masiv 1 Ideya stvorennya shlyahu provesti turistiv najbilsh viznachnimi gorami ta miscyami Shidnih Karpat Jogo bulo podileno na odnodenni vidrizki sho peredbachali v kinci kozhnogo dnya mozhlivist nochivli ta dostup do produktiv V yakosti nochivli mali posluguvati turistichni pritulki mistkistyu 40 misc dlya dilyanki vzdovzh masivu Shidnih Beskidiv ta 100 misc u golovnih turistskih ta lizhnih centrah Pritulki povinni buli zbudovani za arhitekturnim stilem vidpovidnogo regionu Za opisom Genrika Gonsorovskogo trivalist prohodzhennya SKTSh 18 dniv vklyuchno z dnyami dlya vidpochinku Shidno Karpatska chastina GKSh skladalas z 8 vidrizkiv 3 vidrizki znahodilis na terenah teperishnoyi Lvivskoyi oblasti 5 inshih na Ivano Frankivshini golovnim chinom Gorgani lishe chastina vosmogo vidrizku Chornogirskim girskim masivom Bilshist pritulkiv v ti chasi buli zbudovani poruch SKTSh kudi proklali z yednuvalni shlyahi GKSh na Ivano Frankivshini do 1939 roku red 4 j vidrizok nbsp Vkazivnik SKTSh v rajoni ur Kruglaper Vishkivskij v danij chas Torunskij g Vishkivskij Gorgan dolina r Svicha travers vershini Poganec g Sivanya Lolinska pol Solotvinka g Moloda dolina richki Moloda urochishe Krugla 5 j vidrizokurochishe Krugla stav Grof yanskij g Grofa polonina Plisce hr Parenki g Popadya potik Petros ur Dovga Polyana pritulok na Yali rajon suchasnoyi Rizarni nbsp Perepadi visot6 j vidrizokpritulok na Yali lisnichivka na hr Matagiv g Visoka g Igrovec per Borevka g Borevka g Sivulya pol Bistra pol Rushina travers Negrovoyi g Okopi dolina potoku Salatruchil s Bistricya7 j vidrizoks Bistricya potik Dovzhinec g Pikun g Dovbushanka pritulok pid Dovbushankoyu na polonini Nizhnij teperishnya Novobudova 8 j vidrizokpolonina Nizhnya g Babin Pogar g Malij Gorgan g Sinyak pol Hom yakiv g Hom yak rozdorizhzhya u s Tatariv s Polyanicya s Yablunicya c P yatihatki smt Vorohta g Kukul ur Zavoyelya ur Zaroslyak g Goverla oz Nesamovite g Pip Ivan g Vaskul g Vihid g StigHronologiya vidnovlennya 2001 2009 rr red U 2001 r z metoyu vidnovlennya SKTSh bulo stvoreno GO Karpatski stezhki 2 Chastkove finansuvannya dlya vidnovlennya SKTSh bulo vidileno Ivano Frankivskoyu ODA 2002 red 16 19 travnya Vishkivskij Gorgan travers Malogo Gorganu Yavorova Kichera dolina Svichi pidhid do vershini Poganec 24 26 travnya ta 6 9 chervnya travers Pogancya vihid na hrebet prochistka stezhki v zherepi cherez obidvi vershini Ukerni Sivanyu Lolinsku ta vihid na poloninu Solotvinka 14 16 28 30 chervnya 4 7 11 14 lipnya poshuki optimalnogo variantu prohodzhennya na goru Moloda iz storoni Krugloyi Vidnovlennya stezhki v zherepi do vershini Molodoyi ta do polonini Solotvinka Davnij vidrizok ne zberigsya v zv yazku z chim SKTSh bulo prokladeno staroyu dorogoyu vid ruyin turistichnogo pritulku z vihodom na trelyuvalnu dorogu dali zrubom i po ridkolissi do rajtshtoku Stezhka v zherepi zbereglasya miscyami 19 21 26 28 lipnya rozchistka dorogi do stavu rajon Grofi poshuk optimalnih variantiv vihodu shlyahu na Grofu Spryamuvali Shlyah cherez peremichku zi storoni vershini Kin Grofeckij Prochistka stezhki v zherepi cherez Grofu do polonini Plisce 3 4 10 11 serpnya prochistka stezhki na hrebet Parenki planuvannya rekonstrukciyi pritulku na polonini Plisce 16 18 24 26 serpnya prochistka plato Parenki stezhki na Malu Popadyu 4 6 veresnya prochistka stezhki cherez Popadyu do peremichki na Koretvinu Starij vidrizok Shlyahu yakij prohodiv vid peremichki na pivnichnij shid v Yami ne zberigsya Prijnyato rishennya prokladati stezhku po hrebtu Koretvinoyi v napryamku Petrosa i dali opuskati na staru gilku v rajoni Dovgoyi Polyani 10 12 veresnya vidnovlennya stezhki na Koretvinu v danomu periodi ne zakincheno 21 22 veresnya prochistka serpantinu vid povalenih derev vid s Osmoloda na Soferu pochatok Matagova Originalno Shlyah ne zahodiv v selo Osmoloda V rajoni teperishnogo Bistrickogo lisnictva Rizarnya znahodivsya turistichnij pritulok Shlyah vid Dovgoyi Polyani prohodiv cherez Rizarnyu ta dali do Yali 2 km vid Rizarni v storonu Bistrika i zvidti serpantinami vihodiv na Matagiv v rajoni mislivskogo budinku V danij chas v nizhnij chastini hrebta serpantini zrujnovani trelyuvalnoyu tehnikoyu ta v bagatoh miscyah zavaleni derevami Virisheno napraviti Shlyah v rajon sela Osmoloda i zvidti na Matagiv isnuyuchimi stezhkami 4 6 zhovtnya prochistka stezhki v zherepi na Matagovi vid mislivskogo budinku v bik Visokoyi ta lisovih zavaliv vniz do Osmolodi 2003 red promarkovano vidrizok vid Torunskogo perevalu do vershini Popadya nbsp serpen prochistka stezhki na Koretvinu ta Petrosi veresen prochistka chastini rajtshtoka Sivulnogo hrebta ta stezhki z Visokoyi v dolinu Kuzmincya zhovten prochistka stezhki na Visoku v danomu periodi ne zakinchena na hrebti vishe serpantiniv 2004 red markuvannya marshrutu z s Vishkiv na Sinevirske ozero nbsp V danomu periodi ne zaversheno na vidrizku prisilok Sida s Vishkiv 2005 red zaversheno prochistku vidrizku Dovga Polyana Koretvina i s Osmoloda Visoka ta vidnovleno vidrizok Igrovec per Borevka travers Borevki Borevka Lopushna V Sivulya M Sivulya pol Bistra Rushina 2006 red promarkovano vidrizok SKTSh Koretvina Dovga Polyana Rizarnya Osmoloda Sofera Matagiv Visoka Igrovec per Borevka g Borevka Lopushna V Sivulya M Sivulya pol Bistra Rushina nbsp vidnovleno markuvannya na vidrizku Popadya M Popadya Parenki Grofa ur Krugla nbsp U serpni promarkovano marshruti vid sela Mislivka na vershini Pustoshak Malij ta Velikij nbsp na vershinu g Gurgulat nbsp U veresni zhovtni promarkovano nastupni marshruti na yakih takozh vstanovleno informacijni tablici ta dorogovkazi na g Grofa nbsp na hr Gorgan nbsp na g Moloda nbsp na oz Rosohan nbsp v danomu periodi ne zaversheno 1 km s Pasichna Buhtiveckij vodospad ur Roztoki g Dil s Postoyata nbsp v danomu periodi ne zaversheno 1 5 km s Verhovina Dovbushevi Komori travers g Sinicya s Krivorivnya nbsp s Mikulichin g Bukovinka pereval Rizhi smt Vorohta v danomu periodi ne zaversheno nbsp 2007 red Markuvannya marshrutu z s Osmoloda na oz Rosohan ta na hr Arshicya vershina Nivka nbsp Markuvannya z yednuvalnih marshrutiv v rajoni s Osmoloda Rizarnya per Borevka nbsp Dalnya Yala hrebet Sivuli nbsp Vidnovlennya ta markuvannya marshrutiv v Rozhnyativskomu rajoni s Kuzminec pol Serednya g Visoka nbsp s Grinkiv Zaplata pol Serednya g Serednya nbsp Vidnovlennya ta markuvannya marshrutiv v rajoni s Guta do per Borevka ta na g Igrovec nbsp na pol Serednya ta g Serednya nbsp na pol Rushina ta g Sivulya nbsp do Manyavskogo ta Buhtiveckogo vodospadiv i s Pasichna nbsp Vidnovlennya ta markuvannya marshrutiv v rajoni s Manyava v Dolinskomu i Nadvirnyanskomu rajonah 2008 red Ponovleno markuvannya na vidrizku per Torunskij g Vishkivskij Gorgan l d Svicha nbsp 3 ZMINI vidrizok SKTSh l d Svicha sidlo mizh Poganec ta Ukernya g Sivanya pol Solotvinka zamineno na l d Svicha vododil mizh Gichami pol Solotvinka nbsp PRIChINA regulyarni silni vitrovali ta nepopulyarnist turistami Ponovlene markuvannya marshrutu s Vishkiv prisilok Sida Gorgan Zalom Gorgan Prislop oz Sinevir nbsp Markovano marshruti vid sela Semichiv v napryamku g Chorna Ripa perehrestya mezha 3 oblastej nbsp pritulok na Plisci sidlovina pid g Parenki nbsp s Guta l d Mezhiriki pol Rushina nbsp s Maksimec pol Boyarin nbsp s Bistricya pol Rushina SKTSh nbsp Marshruti v rajoni sela Mislivka na g Yajko Ilemske nbsp g Yajko Ilemske pol Solotvinka nbsp prodovzheno marshrut vid sela cherez g V Pustoshak ta Nimecku poloninku do g Gorgan Ilemskij nbsp g Gorgan Ilemskij pereval Mshana nbsp l d Beskid do s Sloboda nbsp l d Beskid do pol Gicha nbsp 2009 red Markovano marshruti na Zakarpatti poblizu SKTSh s Torun do oz Sinevir nbsp oz Sinevir na g Yavorova Kichera SKTSh nbsp vid s Sloboda do pol Gicha nbsp vid s Sinevirska Polyana cherez Pereniz do Muzeyu splavu lisu nbsp vid sidlovini mizh vershinami Popadya ta Koretvina po staromu kordonu v dolinu richki Mokryanki nbsp g Bratkivska per Okole nbsp Marshruti v Ivano Frankivskij oblastis Bistricya g Bratkivska nbsp s Bistricya g Ploska per Stoli SKTSh nbsp Zavershennya marshrutu na g Gropa nbsp Na teritoriyi KNPPZTSh v bik g Goverli nbsp Zaroslyak Goverla alternativnij nbsp Zaroslyak Goverla nbsp Zaroslyak o Nesamovite nbsp Div takozh red Zakarpatskij turistichnij shlyah Markuvannya turistskih marshrutivPrimitki red Znakuvannya www stezhky org Arhiv originalu za 4 lipnya 2016 Procitovano 16 bereznya 2019 Ukrayinski Karpati MATERIALI Karpatski stezhki Informaciya pro diyalnist Ivano Frankivskoyi regionalnoyi fundaciyi Karpatski stezhki karpaty com ua Arhiv originalu za 21 veresnya 2020 Procitovano 16 bereznya 2019 Znakuvannya www stezhky org Arhiv originalu za 22 lyutogo 2017 Procitovano 18 bereznya 2019 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shidno Karpatskij turistichnij shlyah amp oldid 39241906