Східна Македонія - географічний регіон в межах кордонів Македонії, який простягається на схід від кордону з Болгарією, на північ до етногеографічного регіону Козяція та муніципалітетів (Куманово) та (Крива Паланка) (Північна Македонія), на південь до кордону з Грецією на горі (Беласиця) і на захід до Повардарського краю (Центральна Македонія - Повардар'я).
Географія
У рельєфі в усьому регіоні гори та долини належать до старих масивних гір, тобто до системи Родоп. Усі річки регіону належать до водозбору Егейського моря, а найбільшою річкою Східної Македонії є (Брегальница). Інші менші річки – (Струмиця), , , , , , та інші.
Долинними одиницями в цьому регіоні є: , , , та , а на цій же території розташовані етногеографічні ареали: , , , (Осоговія), , і .
Найвищими горами області є: (Осоговські гори) (2252 м), (Малешевські гори) з (Влаїною) (1932 м), (Беласиця) (1881 м), (Плачковица) (1754 м), (Огражден) (1745 м), (1297 м), (1278 м.) і (Конечка) (1159 м.).
Історія
Наприкінці ХІХ і на початку ХХ століття, за часів Османської імперії, область Східної Македонії адміністративно поділялася на шість округів. За словами болгарського етнографа Василя Кньчова у своїй книзі ("Македонія, етнографія і статистика ") від 1900 року, у шести казах, які сьогодні географічно входять до регіону Східної Македонії, проживало 200 142 жителі.
У таблиці наведено кількість населення та національний склад у Східній Македонії з 1900 року:
Каза | Македонці християни | Македонці мусульмани | турки | албанці | влахи | євреї | роми | інші | Всього |
Штипська | 22 492 | / | 25 675 | / | / | 800 | 640 | / | 49 607 |
Струмицька | 23 602 | / | 14 930 | / | / | 700 | 1650 | / | 40 882 |
Кочанська | 20 736 | / | 11 820 | 45 | 2020 | / | 1402 | 20 | 36 043 |
Малешевська | 19 751 | 8605 | 425 | / | / | / | 485 | / | 29 266 |
Кратовська | 19 385 | / | 3805 | / | 340 | / | 320 | / | 23 850 |
Радовишська | 9 043 | / | 11.061 | / | / | / | 390 | / | 20 494 |
РАЗОМ | 123 614 | 67 716 | 45 | 2360 | 1500 | 4887 | 20 | 200 142 | |
відсотків | 61.7 % | 33.8 % | 0,02 % | 1.17 % | 0,74 % | 2.44 % | 0,00 % |
Демографічні показники
У географічних кордонах, що визначають територію Східної Македонії, розташовано 417 населених пунктів, з них 12 міст і 405 сіл, розділених на 20 муніципалітетів.
До цього регіону входять міста: (Штип), (Струмиця), (Кочани), (Радовиш), (Светий Николе), (Делчево), (Виниця), (Пробиштип), (Берово), (Кратово), (Македонська Камениця) та (Пехчево). Найбільшим містом області є (Штип) з населенням 43 652 мешканців, який вважається обласним центром і столицею (Східного статистичного регіону). З відкриттям Університету «Гоце Делчев» у 2008 році Штип став єдиним університетським містом у Східній Македонії.
Згідно з переписом населення 2002 року, у Східній Македонії було зареєстровано 338 458 жителів, що становить 16,7 % від загальної кількості жителів Республіки Північна Македонія. Щодо розподілу міського та сільського населення, то 196 527 (58 %) проживали в містах, а 141 931 (42 %) у селах. Середня щільність населення 59,8 год/ км2 . Особливо низька щільність спостерігається в Кратово, Овче Поле, Злетове та в районі сіл Юрук (Плачковиці). А найбільша щільність населення зосереджена в південній частині області, точніше в долині Струмиці, де в місті (Струмиці) та навколишніх 74 Струмицьких селах проживає 92 625 жителів (2002 р.) або 27,7 % від усього населення Східної Македонії та 4,57 % від усього населення Республіки Північна Македонія.
Села з населенням понад 2000 мешканців області: Ново Село-Струмиця (2756 мешканців), Кукліш (2532 мешканців), Злетово (2477 мешканців), (Зрновці) (2221 мешканець), Муртино (2209 мешканців), Василево (2174 мешканців). ) та (Русиново) (2095 год.).
З етнічної точки зору 311 286 або 91,9 % жителів — македонці, а решта населення — турки, (влахи), (роми), серби та інші. Найбільше турки представлені в районі Юруклака, у Струмиці, Радовиші, Лакавиці та Штипі. (Влахи) живуть у Штипі, Овчему Поле, Кочанах та Лакавіці, а (роми) здебільшого живуть у містах (Штип), (Кочани) та (Виниця).
У таблиці наведено чисельність населення області за муніципалітетами, поділена за етнічними групами:
Громада | Македонці | Албанці | Турии | Роми | Влахи | Серби | Босняки | Інші | Разом |
1. (Струмица) | 50.258 | 3 | 3.754 | 147 | 3 | 185 | 6 | 320 | 54.676 |
2. (Штип) | 41.670 | 12 | 1.272 | 2.195 | 2.074 | 297 | 11 | 265 | 47.796 |
3. (Кочани) | 35.472 | / | 315 | 1.951 | 194 | 63 | / | 97 | 38.092 |
4. (Радовиш) | 23.752 | 8 | 4.061 | 271 | 26 | 71 | 1 | 54 | 28.244 |
5. (Виница) | 18.261 | / | 272 | 1.230 | 121 | 32 | / | 22 | 19.938 |
6. (Свети Николе) | 18.005 | / | 81 | 72 | 238 | 71 | 1 | 29 | 18.497 |
7. (Делчево) | 16.637 | 7 | 122 | 651 | 4 | 35 | / | 49 | 17.505 |
8. (Пробиштип) | 15.977 | 6 | 37 | 37 | 89 | 1 | 46 | 16.193 | |
9. (Босилово) | 13.649 | / | 495 | 24 | / | 8 | / | 84 | 14.260 |
10. (Берово) | 13.335 | / | 91 | 459 | 6 | 20 | 3 | 27 | 13.941 |
11. (Василево) | 9.958 | / | 2.095 | 5 | 1 | 4 | 1 | 58 | 12.122 |
12. (Ново Село) | 11.907 | / | / | 3 | / | 25 | 2 | 29 | 11.966 |
13. (Кратово) | 10.231 | / | 8 | 151 | 1 | 33 | / | 17 | 10.441 |
14. (Македонска Каменица) | 8.055 | / | / | 14 | / | 24 | 8 | 9 | 8.110 |
15. (Чешиново-Облешево) | 7.455 | / | / | / | 30 | 4 | / | 1 | 7.490 |
16. Пехчево | 4.737 | / | 357 | 390 | 2 | 12 | / | 19 | 5.517 |
17. Карбинци | 3.200 | / | 728 | 2 | 54 | 12 | / | 16 | 4.012 |
18. (Конче) | 3.009 | / | 521 | / | / | 3 | / | 3 | 3.536 |
19. (Зрновци) | 3.247 | / | / | / | 13 | 2 | / | 2 | 3.264 |
20. (Лозово) | 2.471 | 35 | 157 | / | 122 | 27 | 34 | 12 | 2.858 |
Вкупно | 311.286 | 65 | 14.335 | 7.602 | 2.926 | 1.017 | 68 | 1.159 | 338.458 |
За кількістю жителів найбільший муніципалітет – (Струмиця), найменший – (Лозово), а за площею найбільша територія охоплює муніципалітет (Берово), а найменша – (Зрновці).
За підрахунками населення, у 2018 році в цьому регіоні проживало 331 703 жителі.
Діалекти
На території Східної Македонії існує кілька діалектів, які поділяються на два діалекти.
Діалектами, що входять до складу південно-східної македонської говірки, є: стіпсько-кочанський діалект, струмицький та малешево-піринський діалект.
Діалектами, що входять до складу північномакедонської говірки, є: овчепільський і кратовський діалект.
Монастирі Східної Македонії
- «Св. Богородиці-Елеуси» - Велюса
- «Св. Леонтія" - Водоча
- «Св. Антонія" – Ново Село
- «Св. Архангела Михаїла" - (Берово)
- «Успіння Пресвятої Богородиці» – (Берово)
- («Св.) (Гаврил Лесновський») - Легко
- «Св. Стефана" - Конче
- Делчевський монастир - (Делчево)
Пов'язані
- (Східний регіон)
- (Південна Македонія (РПМ))
- (Західна Македонія (РПМ))
- (Північна Македонія (РПМ))
Посилання
- Geografsko društvo na SR Makedonija (1973). Geographical reviews. Društvo.
- . Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
- Население на Република Македонија според изјаснувањето за етничката припадност, по населени места, според пописите на население 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 1994 и 2002 година (согласно територијалната организација од 1996 година). Државен завод за статистика.
- Население на Република Македонија според изјаснувањето за етничката припадност, по населени места, според пописите на население 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 1994 и 2002 година (согласно територијалната организација од 1996 година). Државен завод за статистика.
- Државен завод за статистика, Население во Република Македонија на 31.12 по специфични групи на возраст, по пол, по општини, според промените во територијалната поделба во 2014 г., по години
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет