Суярко Юрій Федорович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Суярко 25 березня 1930 м Заліщики Польща 31 липн

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Суярко.

Суярко Юрій Федорович (25 березня 1930, м. Заліщики, Польща — 31 липня 1995, Київ, Україна) — радянський та український кінорежисер. Нагороджений орденом «Знак Пошани», медалями.

Суярко Юрій Федорович
Дата народження	25 березня 1930(1930-03-25)
Місце народження	Заліщики, Польська Республіка
Дата смерті	31 липня 1995(1995-07-31) (65 років)
Місце смерті	Київ, Україна
Громадянство	СРСР Україна
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Професія	кінорежисер, сценарист
Членство	НСКУ
Нагороди
IMDb	ID 7803583

Життєпис ред.

Юрій Суярко народився 25 березня 1930 року в місті Заліщиках Тернопільського повіту Польщі (нині Тернопільська область України) в родині акторів. Закінчив акторський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1954).

Працював у театрах Коломиї, Тернополя, Луцька (1954—1958), асистентом режисера і режисером редакції передач для дітей Київської студії телебачення (1959—1965).

З 1965 р. — режисер студії «Укртелефільм».

Був членом Спілки кінематографістів України.

Помер 31 липня 1995 р. в Києві.

Фільмографія ред.

Створив фільми, у багатьох з яких був автором сценаріїв:

«Це малюнок хлопчиська» (1965),
«Все це не так просто» (1965),
«Нам — сімнадцять» (1965),
«Дума про дім» (1965),
«Хліб-сіль на рушнику» (1966),
«Концерт для Монреаля» (1966),
«Сурімоно» (1966),
«Майстри Київського оперного» (1966),
«Планета Сперанта» (1966),
«Самодіяльність Дарниці» (1967),
«Рівно 20 з гаком» (1967),
«Буковинські вечірки» (1967),
«Танці дружби» (1968),
«Пісня кольорів» (1968),
«Банкір» (1969),
«Для домашнього вогнища» (1970, у співавторстві),
«Поступися місцем» (1970),
«Чорне і біле» (1970),
«Сім пісень дружби» (1971),
«Рим, 17...» (1971),
«Катавасія» (1972),
«Корабель закоханих» (1973),
«Зачарований вітряк» (1973),
«Співає Ліна Прохорова» (1974, т/ф, фільм-концерт студії «Укртелефільм»)
«Лийся, пісне, над Вітчизною» (1976),
«Перстень з діамантом» (1978),
«За рікою, за Луганкою» (1978),
«Ріка любові нашої» (1978),
«Лісова пісня» (1981, у співавторстві.),
«Запорожець за Дунаєм» (1986, фільм-опера),
«Вечорниці» (1985),
«Закут» (1990, відео),
«Тіні забутих предків» (1990, фільм-балет, відео),
«Триптих» (1990, відео),
«За часів Гайхан-бея» (1991, відео, автор сценарію, кінооператор Юрій Бордаков),
«Згадуючи дягілівські вечори» (1991),
«Зловісна доля» (1992),
«Зі стежок на шлях широкий» (1992, співавтор сценарію) та інші.

Примітки ред.

. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 7 липня 2022.

Джерела ред.

Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С. 151—152.

Посилання ред.

Юрій Суярко на сайті IMDb (англ.)
http://www.kino-teatr.ru/kino/director/sov/266999/works/ [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]

[1] . Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 7 липня 2022.