www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сучавський повіт Австро Угорщина Сучавський повіт ОкругКоронний край Герцогство БуковинаКраїна Австро УгорщинаЦентр Суча

Сучавський повіт (Австро-Угорщина)

Сучавський повіт
Округ
Коронний край Герцогство Буковина
Країна Австро-Угорщина
Центр Сучава
Створений 1775
Площа 569 км² (1910)
Населення 60 593 (1910)
Найбільші міста Сучава

Суча́вський повіт (нім. Bezirk Suceava) — адміністративна одиниця у складі Буковинського округу (1786-1849) та Герцогства Буковина (1849-1918). Адміністративний центр — місто Сучава.

Розташування Редагувати

Сучавський повіт — південно-східний повіт Герцогства Буковина. На півночі межував з Серетським повітом, на заході — з Ґурагуморським. На сході та півдні межі повіту збігалися з австрійсько—румунським кордоном, за яким знаходилися жудеці: Дорохой[ro], Ботошани[ro] та Бая[ro].

За часів Габсбурзької монархії Редагувати

За часів Габсбурзької монархії місто Сучава вперше набула статусу центру адміністративно-територіальної одиниці в 1775 році, коли Чернівецький генералат було реорганізовано в Дистрикт Буковина, у складі якого утворено Сучавський дистрикт.
Після приєднання (1786) краю до Королівства Галичини та Володимирії у статусі Буковинського округу, Сучавський дистрикт було розділено на: Серетський і Сучавський дистрикти, та Довгопільський окіл.
1 серпня 1794 року дистрикт Сучава було реорганізовано в Сучавський повіт, який складався з 12 околів по 10 громад.

Адміністративна одиниця Герцогства Буковина Редагувати

У 1849 Буковинському округу було надано статус коронного краю.
Після адміністративної реформи 1850 року Сучавський повіт був одним з 15 повітів Герцогства Буковина, а реформи 1865—1867 років — одним з 11.
Станом на 1868 рік Сучавський повіт складався з населених пунктів судових повітів Сучава (налічував 37 367 мешканців, площа 9,25 миль) і Ґурагумора (налічував 21 545 мешканців, площа 13,88 миль). Однак 1 жовтня 1903 року судовий повіт Ґурагумора був виділений у новоутворений Ґурагуморський повіт.
У Сучавському повіті в 1900 році чисельність населення становила 55 741 особу. Серед населення в 1900 р. було 11 269 русинів-українців (18 %), 11 549 осіб розмовляли німецькою (18,5 %), 37 522 румунською (59,6 %) та 1 870 іншими мовами (3 %). Повіт у 1900 р. займав площу 569,32 км², включав судовий повіт з 41 гміною (самоврядною громадою) та 27 фільварками.
Повіт за переписом 1910 року налічував 49 населених пунктів, об'єднаних у 41 гміну (самоврядну громаду) та у судовий повіт. Площа повіту становила 569 км², проживали 66 827 осіб. За віросповіданням: 5 278 римо-католиків, 1 026 греко-католиків, 41 вірмено-католик, 51 470 православних, 228 вірмено-православних, 1 602 лютерани, 7 кальвіністів, 560 липованів, 6 614 юдеїв. За національністю: 11 723 німці, 24 чехи-моравці-словаки, 1 636 поляків, 6 327 українців, 46 529 румунів, 169 угорців, 419 чужоземці. Щодо чисельності румунського населення 1910 року історики зауважили його завищення внаслідок «значної фальсифікації перепису 1910 року» румунською владою.

Рік Жителі Німецькомовні Україномовні Румунськомовні Інші мови
1869 69.023
1880 76.210 15.185 8.101 48.356 3.545
1890 83.250 17.695 10.137 51.387 3.500
1900 62.447 11.549 11.269 37.252 1.870
1910 66.827 11.723 6.327 46.529 2.248

Самоврядні громади на 1910 рік Редагувати

Судовий повіт Сучава

Перша світова війна Редагувати

Під час Першої світової війни територія повіту неодноразово займалася російськими військами. Протягом цього часу повітом керував призначений окупаційною владою намісник («начальник уезда»).

Після падіння Австро-Угорщини Редагувати

Адміністративно-територіальний поділ Королівства Румунія (1919-1925)

6 листопада 1918-го року останній Буковинський крайовий президент граф Йозеф фон Ездорф офіційно передав владу у повітах де переважна більшість мешканців становили румуни (зокрема Сучавському) представнику румунської громади Аурелу Ончулу.
Однак королівська Румунія, спираючись на шовіністичні кола серед лідерів місцевої румунської громади, не визнала розподілу Герцогства Буковина за етнічною ознакою, і прагнучи заволодіти всім краєм, розпочала військову операцію, підсумком якої стала анексія всієї Буковини.
З 1919 року Сучавський повіт було реорганізовано в Жудець Сучава[ro], який (як й інші повіти) до 1925 року зберігався у тих самих межах.
Відповідно до закону від 14 червня 1925 р., жудець Сучава був розширений за рахунок частини жудеця Ґурагумора (до 1919 - Ґурагуморський повіт), який було ліквідовано та розділено між жудецями Сучава та Кимполунг[en].

Примітки Редагувати

  1. Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaiserthum Oesterreich. [ 30 січня 2016 у Wayback Machine.] Jahrgang 1868, XLI. Stück, Nr. 101: Verordnung vom 10. Juli 1868, die Durchführung des Gesetzes vom 19. Mai 1868 (Reichs-Gesetz-Blatt Nr. 44) in Böhmen, Dalmatien, Oesterreich unter und ob der Enns, Steiermark, Kärnthen, Bukowina, Mähren, Schlesien, Tirol und Vorarlberg, Istrien, Görz und Gradiska betreffend.
  2. Reichsgesetzblatt für die im Reichsrath vertretenen Königreiche und Länder [ 10 лютого 2021 у Wayback Machine.] 1893, XLI. Stück, Nr. 134: „Kundmachung des Ministeriums des Innern, betreffend die Theilung der politischen Amtsbezirke Radautz und Suczawa und Errichtung einer neuen Bezirkshauptmannschaft in Gurahumora in der Bukowina“
  3. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 23 листопада 2019. 
  4. Архів оригіналу за 1 листопада 2019. Процитовано 23 листопада 2019. 
  5. Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Königreichen und Ländern — Die summarischen Ergebnisse der Volkszählung.
  6. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 29 листопада 2019. 
  7. Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Österreichs nach den Ergebnissen der Volkszählung vom 31. Dezember 1910, Seite 402
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Suchavskij povit OkrugKoronnij kraj Gercogstvo BukovinaKrayina Avstro UgorshinaCentr SuchavaStvorenij 1775Plosha 569 km 1910 Naselennya 60 593 1910 Najbilshi mista SuchavaSucha vskij povit nim Bezirk Suceava administrativna odinicya u skladi Bukovinskogo okrugu 1786 1849 ta Gercogstva Bukovina 1849 1918 Administrativnij centr misto Suchava Zmist 1 Roztashuvannya 2 Za chasiv Gabsburzkoyi monarhiyi 2 1 Administrativna odinicya Gercogstva Bukovina 3 Samovryadni gromadi na 1910 rik 7 4 Persha svitova vijna 5 Pislya padinnya Avstro Ugorshini 6 PrimitkiRoztashuvannya RedaguvatiSuchavskij povit pivdenno shidnij povit Gercogstva Bukovina Na pivnochi mezhuvav z Seretskim povitom na zahodi z Guragumorskim Na shodi ta pivdni mezhi povitu zbigalisya z avstrijsko rumunskim kordonom za yakim znahodilisya zhudeci Dorohoj ro Botoshani ro ta Baya ro Za chasiv Gabsburzkoyi monarhiyi RedaguvatiZa chasiv Gabsburzkoyi monarhiyi misto Suchava vpershe nabula statusu centru administrativno teritorialnoyi odinici v 1775 roci koli Cherniveckij generalat bulo reorganizovano v Distrikt Bukovina u skladi yakogo utvoreno Suchavskij distrikt Pislya priyednannya 1786 krayu do Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi u statusi Bukovinskogo okrugu Suchavskij distrikt bulo rozdileno na Seretskij i Suchavskij distrikti ta Dovgopilskij okil 1 serpnya 1794 roku distrikt Suchava bulo reorganizovano v Suchavskij povit yakij skladavsya z 12 okoliv po 10 gromad Administrativna odinicya Gercogstva Bukovina Redaguvati U 1849 Bukovinskomu okrugu bulo nadano status koronnogo krayu Pislya administrativnoyi reformi 1850 roku Suchavskij povit buv odnim z 15 povitiv Gercogstva Bukovina a reformi 1865 1867 rokiv odnim z 11 Stanom na 1868 rik Suchavskij povit skladavsya z naselenih punktiv sudovih povitiv Suchava nalichuvav 37 367 meshkanciv plosha 9 25 mil i Guragumora nalichuvav 21 545 meshkanciv plosha 13 88 mil 1 Odnak 1 zhovtnya 1903 roku sudovij povit Guragumora buv vidilenij u novoutvorenij Guragumorskij povit 2 U Suchavskomu poviti v 1900 roci chiselnist naselennya stanovila 55 741 osobu Sered naselennya v 1900 r bulo 11 269 rusiniv ukrayinciv 18 11 549 osib rozmovlyali nimeckoyu 18 5 37 522 rumunskoyu 59 6 ta 1 870 inshimi movami 3 Povit u 1900 r zajmav ploshu 569 32 km vklyuchav sudovij povit z 41 gminoyu samovryadnoyu gromadoyu ta 27 filvarkami Povit za perepisom 1910 roku nalichuvav 49 naselenih punktiv ob yednanih u 41 gminu samovryadnu gromadu ta u sudovij povit 3 Plosha povitu stanovila 569 km prozhivali 66 827 osib 4 Za virospovidannyam 5 278 rimo katolikiv 1 026 greko katolikiv 41 virmeno katolik 51 470 pravoslavnih 228 virmeno pravoslavnih 1 602 lyuterani 7 kalvinistiv 560 lipovaniv 6 614 yudeyiv Za nacionalnistyu 11 723 nimci 24 chehi moravci slovaki 1 636 polyakiv 6 327 ukrayinciv 46 529 rumuniv 169 ugorciv 419 chuzhozemci 5 Shodo chiselnosti rumunskogo naselennya 1910 roku istoriki zauvazhili jogo zavishennya vnaslidok znachnoyi falsifikaciyi perepisu 1910 roku rumunskoyu vladoyu 6 Rik Zhiteli Nimeckomovni Ukrayinomovni Rumunskomovni Inshi movi1869 69 0231880 76 210 15 185 8 101 48 356 3 5451890 83 250 17 695 10 137 51 387 3 5001900 62 447 11 549 11 269 37 252 1 8701910 66 827 11 723 6 327 46 529 2 248Samovryadni gromadi na 1910 rik 7 RedaguvatiSudovij povit Suchava Balachana Bosanche skladayetsya z Bosanche i Bulaya 1 Ant Buneshti Buninci Hilisheni Stirbec Danila Gavreni Gatna Ipoteshti Ickani Bangof Yakobeshti skladayetsya z Gurasolche i Yakobeshti Fagodisten Kalinivci Yenakogo Kalinivci Kuparenka skladayetsya z Kalinivci Kuparenka i Vasilyaki Komaneshti Kostina Lipoven Sokolinci Lisaura Liteni Lyudigumora Mericeya skladayetsya z Klyajnmericej i Mericeya Migoveni Mitoka Dragomirna Nojickani Pargouc Petrouc Reuseni skladayetsya z Poyana Silona i Reuseni Romaneshti skladayetsya z Rakova i Romaneshti Rus Manastora skladayetsya z Lunkushora i Rus Manastora Rus Plavalar skladayetsya z Gryacka i Rus Plavalar Rus Poyene Sankt Iliye Sekuricheni Skeya Slobodziya Milishivci Nizhni Solonec Stroyeshti Suchava skladayetsya z Bulaya i Suchava Teshouc Teodoreshti Ujdeshti ZahareshtiPersha svitova vijna RedaguvatiPid chas Pershoyi svitovoyi vijni teritoriya povitu neodnorazovo zajmalasya rosijskimi vijskami Protyagom cogo chasu povitom keruvav priznachenij okupacijnoyu vladoyu namisnik nachalnik uezda Pislya padinnya Avstro Ugorshini Redaguvati nbsp Administrativno teritorialnij podil Korolivstva Rumuniya 1919 1925 6 listopada 1918 go roku ostannij Bukovinskij krajovij prezident graf Jozef fon Ezdorf oficijno peredav vladu u povitah de perevazhna bilshist meshkanciv stanovili rumuni zokrema Suchavskomu predstavniku rumunskoyi gromadi Aurelu Onchulu Odnak korolivska Rumuniya spirayuchis na shovinistichni kola sered lideriv miscevoyi rumunskoyi gromadi ne viznala rozpodilu Gercogstva Bukovina za etnichnoyu oznakoyu i pragnuchi zavoloditi vsim krayem rozpochala vijskovu operaciyu pidsumkom yakoyi stala aneksiya vsiyeyi Bukovini Z 1919 roku Suchavskij povit bulo reorganizovano v Zhudec Suchava ro yakij yak j inshi poviti do 1925 roku zberigavsya u tih samih mezhah Vidpovidno do zakonu vid 14 chervnya 1925 r zhudec Suchava buv rozshirenij za rahunok chastini zhudecya Guragumora do 1919 Guragumorskij povit yakij bulo likvidovano ta rozdileno mizh zhudecyami Suchava ta Kimpolung en Primitki Redaguvati Reichs Gesetz Blatt fur das Kaiserthum Oesterreich Arhivovano 30 sichnya 2016 u Wayback Machine Jahrgang 1868 XLI Stuck Nr 101 Verordnung vom 10 Juli 1868 die Durchfuhrung des Gesetzes vom 19 Mai 1868 Reichs Gesetz Blatt Nr 44 in Bohmen Dalmatien Oesterreich unter und ob der Enns Steiermark Karnthen Bukowina Mahren Schlesien Tirol und Vorarlberg Istrien Gorz und Gradiska betreffend Reichsgesetzblatt fur die im Reichsrath vertretenen Konigreiche und Lander Arhivovano 10 lyutogo 2021 u Wayback Machine 1893 XLI Stuck Nr 134 Kundmachung des Ministeriums des Innern betreffend die Theilung der politischen Amtsbezirke Radautz und Suczawa und Errichtung einer neuen Bezirkshauptmannschaft in Gurahumora in der Bukowina Die Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Konigreichen und Landern Die summarischen Ergebnisse der Volkszahlung Mit 6 Kartogrammen Tabelle I Arhiv originalu za 14 kvitnya 2021 Procitovano 23 listopada 2019 Die Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Konigreichen und Landern Die summarischen Ergebnisse der Volkszahlung Arhiv originalu za 1 listopada 2019 Procitovano 23 listopada 2019 Die Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Konigreichen und Landern Die summarischen Ergebnisse der Volkszahlung Zhernokleyev O Nacionalni sekciyi avstrijskoyi social demokratiyi v Galichini j na Bukovini 1890 1918 rr S 69 Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 29 listopada 2019 Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Osterreichs nach den Ergebnissen der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 Seite 402 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Suchavskij povit Avstro Ugorshina amp oldid 40354857