| Ця стаття не містить посилань на джерела. (січень 2021) |
Су́хівці — село в Зорянській сільській громаді Рівненського району Рівненської області України. Населення становить 551 осіб.
| село Сухівці | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Рівненська область |
| Район | Рівненський район |
| Громада | Зорянська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA56060270150079172 |
| Облікова картка | с. Сухівці |
| Основні дані | |
| Засноване | 1446 |
| Населення | 551 |
| Площа | 1,37 км² |
| Густота населення | 402,19 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 35335 |
| Телефонний код | +380 362 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°39′11″ пн. ш. 25°51′23″ сх. д. / 50.65306° пн. ш. 25.85639° сх. д.Координати: 50°39′11″ пн. ш. 25°51′23″ сх. д. / 50.65306° пн. ш. 25.85639° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 195 м |
| Водойми | струмок Сухівський |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 35333, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Радухівка, вул. Незалежності, 22 |
| Карта | |
Сухівці | |
Сухівці | |
| Мапа | |
| Сухівці у Вікісховищі |
Географія ред.
У селі бере початок струмок Сухівський.
Історія села ред.
Територія, на якій розташоване село, з 10 століття входила до складу Київської Русі.
З 11 століття — це землі пересопницького князівства з центром у Пересопниця.Очевидно, саме в цей час в селі Сухівці в урочищі «Замок», що знаходилося на мисі високої берегової тераси на правому березі колишньої річки Стубелки, виникло городище. Про це свідчать знахідки кераміки 11-13 століття.
У 1199 ро територія села разом з Пересопницьким князівством входить до складу Галицько — Волинського князівства.
У 1241 році через наші землі пройшло величезне військо монголо — татар.
З 1352 року територія входить до складу Великого князівства Литовського. Але після об'єднання Литви і Польщі (1569 р.) на сухівецькій землі, як і на весь край, поширюється влада польських феодалів.
Найдавніші вісті про Сухівці виринають з акта 1446 року .У ньому сказано що Свидригайло надає Михайлу Чорторийському маєтності Жуківскої волості серед котрих називаються Сухівці, але чомусь як «Суховсь», яке «Словник староукраїнської мови» за 1978 рік подає у реконструкції «Суховесь».
У 1570 році «село Суховцы» згадує реєстр податкових повинностей, за яким воно платить від 46 «димів», утримує 2 замкові «городні» . Накладна Пронського, дана 1587 року Жаславському на містечко Жуків, містить запис « з селом Суховцами», а документ наступного року — «при Суховецком дворе».
Донесення 1548 року іменує Сухівці дещо інакше .У ньому сказано, що при дорозі на «Суховіце» озброєні нападики пограбували з дворових возів весь «помол» зерна, а через рік виринає свідчення про пожежу лісу в «Горах близ Суховец», з приводу чого в «Суховцы» приїжала повітова комісія.
Акт 1744 року оскаржує Францішка Любомирського за перетримування селян — утікачів Казимира Стецького з «Суховец». У цьому році згоріли забудови гайового в «суховецком лесу» і колишній вітряк.
За даними 1889 року "с. Суховцы при безыменном ручье волости Дядьковической " утримувало 78 дворів, 620 парафіян, з яких 28 римокатоликів . У церкві Пресвятої Богородиці (Покрови), збудованій десь у 1750 році на кошти поміщика Новобільського й селян, зберігалися копії метричних книг з 1823 року. Тут були зосереджені цінні стародруки, рукописи.
Назву Сухівці можна осмислити як "сухе село, де перша частина у значенні «малоземельне». Околиця Сухівців заселена давно, про що свідчать старовинні могильники, кургани, колись фортечна гора Заммок, де, гадають, було розміщене староруське городище із захисною водоймою річки
Ветерани Другої світової війни ред.
Стацюк Андрій Харитонович ред.
(21.12.1922-21.06.2006 роки) Народився у селі Сухівці Рівненської області Рівненського району.
Був призваний до військової служби у березні 1944 року.
Додому повернувся у лютому 1945 року.
На фронті був кулеметником 24 гвардійського стрілецького полку, Другий Білоруський фронт. 10 жовтня 1944 року його поранило осколком і ліве передпліччя. Поранення було важким, після лікування у госпіталі він був визнаний інвалідом війни.
Нагороджений медалями: медаллю «За відвалу», Медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Мельник Андрій Пилипович ред.
Народився 8 грудня 1926 року.
Воював у 139 запасному полку.
Мобілізований у 1944 році.
Нагороджений : медаллю Жукова, Медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» , Орденом «За мужність», Медаллю «Захиснику Вітчизни».
Ящук Віталій Севастьянович ред.
(13.12.1925-)
Народився в с. Сухівці Рівненської області Рівненського району.
Призваний в ряди Радянської Армії у березні 1944 року. Після 4-х місячної підготовки попав на Перший Білоруський фронт під командуванням Рокоссовського.
Воював на території Польщі, був автоматником.
На початку 1945 року був поранений в плече. Після лікування в госпіталі продовжував воювати в авіаційних військах. Салют Перемоги зустрів у Польщі.
Після закінчення війни продовжував військову службу.
Повернувся додому у 1947 році
Нагороджений: Медаллю Жукова, медаллю «Захиснику Вітчизни», медаллю «Воздушо-десантные войска», Медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», Орденом «За мужність», Орденом Вітчизняної війни ІІІ ступеня.
Свято — Покровська церква
Збудована десь у 1750 році на кошти поміщика Новобільського й селян, зберігалися копії метричних книг з 1823 року. Тут були зосереджені стародруки, рукописи.
Особистості ред.
У селі народився заслужений журналіст України, багатолітній головний редактор газети «Молодь України» Володимир Боденчук (1955 — 2006).
Федоришин Микола — директор КЗ «Культурно — археологічний центр „Пересопниця“»
1952 року на хуторі поблизу села енкаведистами вбито художника та діяча Організації українських націоналістів і Української головної визвольної ради Ніла Хасевича, якому у 1992 встановлено пам'ятний знак (художник Валерій Войтович).
Примітки ред.
- зі слів онуки Переходько Людмили
- зі слів дружини Ящук Галини Калениківни
Посилання ред.
- Погода в селі Сухівці [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]