Суйгецу 1 яп 水月湖 2 суйгецу ко невелике тектонічне озеро в Японії префектура Фукуй на острові Хонсю 35 35 пн ш 135 53 сх

Суйгецу (яп. 水月湖 суйгецу-ко) — невелике тектонічне озеро в Японії (префектура Фукуй) на острові Хонсю.

Суйгецу

35°35′ пн. ш. 135°53′ сх. д. / 35.583° пн. ш. 135.883° сх. д. / 35.583; 135.883Координати: 35°35′ пн. ш. 135°53′ сх. д. / 35.583° пн. ш. 135.883° сх. д. / 35.583; 135.883
Розташування
Країна	Японська Держава
Регіон	Вакаса
Геологічні дані
Частина від	Mikata Five Lakes^d
Розміри
Вода
Басейн
Інше
Суйгецу (Японія)


Суйгецу у Вікісховищі

Озеро розташоване в префектурі Фукуй, поблизу міста Вакаса, недалеко від узбережжя Японського моря. Починаючи від 1993 року вчені досліджують відкладення мулу, за якими, як і за кільцями дерев, можна дізнатися про клімат минулого.

Суйгецу є найбільшим у системі озер, що має назву «П'ять озер Мікати^[ja]». Озеро Суйгецу отримує незначний приплив води через мілководний канал із сусіднього озера Міката (яп. 三方湖) (басейн річки Хасу (яп. 鰣川)) і має невеликий відтік води в затоку Вакаса^[ja] Японського моря. Озеро оточене пагорбами висотою до 400 метрів.

Щороку дно озера Суйгецу покривається тонким шаром зі світлих діатомових водоростей, на який пізніше накладається темніший шар донних відкладів, а оскільки вода на дні озера відрізняється спокоєм і відсутністю кисню, то такі шари залишаються не потривоженими і накопичуються протягом багатьох десятків тисячоліть, зберігаючи пам'ять про кожен рік, подібно до того, як вона зберігається в річних кільцях дерев. Порівняння відкладів на дні озера Суйгецу за період від 12 до 40 тисяч років тому з інформацією, отриманою дендрохронологами за аналізом деревних кілець, призвело до внесення поправок у значення, що зсунули дані на 300—400 років. Передбачалося, що в кінці 2012 року новий калібрувальний стандарт радоуглеродного аналізу, заснований на даних озера Суйгецу, замінить чинний під назвою IntCal09, але цього не сталося. Результати роботи з уточненим калібруванням радіовуглецевого аналізу за період від 12 593 до 52 800 років тому опубліковано 2012 року в журналі «Science».

Примітки Редагувати

Аркуш карти I-53-20-Б.
(яп.). Архів оригіналу за 20 вересня 2017. Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
(англ.). Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 17 листопада 2012.
Новая хронология от Суйгецу (Новый стандарт радиоуглеродного датирования разработан японскими исследователями). www.gazeta.ru (рос.). оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 16 листопада 2019.
A Complete Terrestrial Radiocarbon Record for 11.2 to 52.8 kyr B.P.. www.sciencemag.org (англ.). оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 16 листопада 2019.
(2012) A Complete Terrestrial Radiocarbon Record for 11.2 to 52.8 kyr B.P.. www.sciencemag.org (англ.). оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 16 листопада 2019.
(2012) A New Radiocarbon Yardstick from Japan. science.kqed.org (англ.). оригіналу за 7 вересня 2015. Процитовано 16 листопада 2019.

Посилання Редагувати

Озеро в Японии помогло учёным улучшить радиоуглеродную датировку. ria.ru (рос.). оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 16 листопада 2019.

[карта-1] Аркуш карти I-53-20-Б.

[Озера_Японії-2] (яп.). Архів оригіналу за 20 вересня 2017. Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)

[3] (англ.). Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 17 листопада 2012.

[4] Новая хронология от Суйгецу (Новый стандарт радиоуглеродного датирования разработан японскими исследователями). www.gazeta.ru (рос.). оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 16 листопада 2019.

[5] A Complete Terrestrial Radiocarbon Record for 11.2 to 52.8 kyr B.P.. www.sciencemag.org (англ.). оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 16 листопада 2019.

[6] (2012) A Complete Terrestrial Radiocarbon Record for 11.2 to 52.8 kyr B.P.. www.sciencemag.org (англ.). оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 16 листопада 2019.

[7] (2012) A New Radiocarbon Yardstick from Japan. science.kqed.org (англ.). оригіналу за 7 вересня 2015. Процитовано 16 листопада 2019.