Субурбаніза́ція (від лат. sub — під, біля та лат. urbanus — міський) — процес зростання і розвитку приміської зони великих міст, унаслідок чого формуються міські агломерації.
Субурбанізація є подальшим етапом урбанізації. Характеризується вищими темпами збільшення кількості жителів приміських поселень і міст-супутників порівняно з містами — центрами агломерацій.
Субурбанізації сприяє те, що з середини 1960-х років йде процес зменшення у найбільших містах агломерацій робочих місць і зайнятості в оброблювальній промисловості й пов'язаних з нею галузях. Виробництво відділяється від управління ним, розвивається транспорт і зв'язок. За рахунок розвитку комп'ютерних мереж зростають можливості для роботи вдома. Тому економічно активне населення надає перевагу проживанню в ізольованих місцях, в оточенні природи, у невеликих містечках.
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- Мазур Т., Король Є. // Вісник Національного університету «Львівська політехніка»: Проблеми української термінології — № 675, 2010
- Garreau, Joel. (1992) Edge City: Life on the New Frontier New York: Anchor Books.
- Hayden, Delores. (2004) Building Suburbia: Green Fields and Urban Growth, 1820–2000 New York, Vintage.
- Jackson, Kenneth T. (1985) Crabgrass Frontier: The Suburbanization of the United States New York: Oxford University Press.
- Wiese, Andrew. (2006) «African American Suburban Development in Atlanta» Southern Spaces. http://southernspaces.org/2006/african-american-suburban-development-atlanta
- Wiese, Andrew.(2005) Places of Their Own: African American Suburbanization in the Twentieth Century Chicago, University of Chicago Press.