Субпровінційна адміністративна одиниця (кит. спр. 副省级行政区, піньїнь: Fùshěngjí xíngzhèngqū) — у КНР це адміністративна одиниця другого рівня, яка у ієрархії поділу є проміжною ланкою між провінційним рівнем (звідси назва субпровінційна або підпровінційна) і префектурою.
| Субпровінційна адміністративна одиниця | |
| Країна | КНР |
|---|---|
| Кількість | 15 |
Це поширюється на всі її підрозділи, адміністративні установи та політичні партії. Наприклад, голова такої одиниці за статусом прирівнюється до віце-губернатора провінції. Підпровінційні одиниці зазвичай включають головну центральну міську територію, яка поділена на райони, та навколишні повіти (міста-повіти у цьому разі будуть підвищені до рівня субпрефектури), що керуються субпровінційним відділом від імені провінції.
Субпровінційний підрозділ усе ще адміністративно підпорядковується провінції, як і префектури. Проте п'ять із них також є містами з окремо визначеними державою повноваженнями (кит. спр. 计划单列市计划单列市 / 計劃單列市) економічного блоку, які зазвичай контролює провінція: фінанси, митниця, планування економічної стратегії, зовнішньоекономічні відносини, банківська справа тощо.
Субпровінційні міста Редагувати
16 міст отримали статус субпровінційних 25 лютого 1994 і, переважно, є столицями своїх провінцій. Після того, як Чунцін став містом прямого підпорядкування, їх залишилося 15:
| Назва | Оригінал | Провінція | Скорочення | Населення (перепис 2010) |
|---|---|---|---|---|
| Чанчунь | кит. спр. 长春, піньїнь: Chángchūn | Цзілінь | 长 | 7 677 089 |
| Ченду | кит. спр. 成都, піньїнь: Chéngdū | Сичуань | 蓉 | 14 047 625 |
| Далянь | кит. спр. 大连, піньїнь: Dàlián | Ляонін | 连（鲲） | 6 690 432 |
| Ґуанчжоу | кит. спр. 广州, піньїнь: Guǎngzhōu | Гуандун | 穗 | 12 700 800 |
| Ханчжоу | кит. спр. 杭州, піньїнь: Hángzhōu | Чжецзян | 杭 | 8 700 400 |
| Харбін | кит. спр. 哈尔滨, піньїнь: Hā'ěrbīn | Хейлунцзян | 哈 | 10 635 971 |
| Цзінань | кит. спр. 济南, піньїнь: Jǐnán | Шаньдун | 济 | 6 814 000 |
| Нанкін | кит. спр. 南京, піньїнь: Nánjīng | Цзянсу | 宁 | 8 001 680 |
| Нінбо | кит. спр. 宁波, піньїнь: Níngbō | Чжецзян | 甬 | 7 605 689 |
| Циндао | кит. спр. 青岛, піньїнь: Qīngdǎo | Шаньдун | 胶 | 8 715 100 |
| Шеньян | кит. спр. 沈阳, піньїнь: Shěnyáng | Ляонін | 沈 | 8 106 171 |
| Шеньчжень | кит. спр. 深圳, піньїнь: Shēnzhèn | Гуандун | 深（鹏） | 10 357 938 |
| Ухань | кит. спр. 汉武, піньїнь: Wǔhàn | Хубей | 汉 | 9 785 392 |
| Сіань | кит. спр. 西安, піньїнь: Xī'ān | Шаньсі | 镐 | 8 467 837 |
| Сямень | кит. спр. 厦门, піньїнь: Xiàmén | Фуцзянь | 鹭 | 3 531 347 |
Чунцін був субпровінційним містом Сичуаню до 14 березня 1997-го.
Сіньцзянський корпус виробництва і будівництва також відповідає критеріям субпровінційного міста.
Ченду є найбільшим у списку за населенням і перевищує за цим показником місто-провінцію Тяньцзінь; Харбін та Ченду мають більшу площу, ніж Тяньцзінь.
Субпровінційні міські зони Редагувати
Очільники міських районів Пудун (Шанхай) та Біньхай (Тяньцзінь) отримали повноваження голів субпровінційних міст.
Субпровінційна автономна префектура Редагувати
Ілі-Казахська автономна область має у своєму складі префектури Алтай і Тачен, окрім 11 одиниць повітового рівня. До 2001 ці повіти прямого підпорядкування були частиною скасованої префектури Ілі (伊犁地区). Така структура є виключенням у адмінподілі КНР. Однак, де-юре поняття субпровінційна автономна префектура не існує.
| Назва | Оригінал | Провінція | Скорочення | Населення (перепис 2010) | Набуття статусу |
|---|---|---|---|---|---|
| Ілі-Казахська АО | кит. спр. 伊犁哈萨克自治州, піньїнь: Yīlí Hāsàkè Zìzhìzhōu | СУАР | 伊犁 | 4 305 119 | 1979 |
Примітки Редагувати
- Тобто, адмінодиницею першого рівня. Міста прямого підпорядкування та автономні райони КНР є аналогами провінцій.