www.wikidata.uk-ua.nina.az

Стученко Андрій Трохимович Андрій Трохимович Стученко 30 жовтня 1904 19041030 місто Київ 18 листопада 1972 місто Москва

Стученко Андрій Трохимович

Андрій Трохимович Стученко (30 жовтня 1904(19041030), місто Київ — 18 листопада 1972, місто Москва) — радянський військовий діяч, командувач військ Північного, Приволзького, Закавказького військових округів, начальник Військової академії імені Фрунзе, генерал армії (13.04.1964). Кандидат у члени ЦК КПРС у 1961—1971 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 6—7-го скликань.

Стученко Андрій Трохимович
Народився 30 жовтня 1904(1904-10-30)
Київ, Російська імперія
Помер 18 листопада 1972(1972-11-18) (68 років)
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство  Росія,  СРСР
Національність українець
Діяльність мемуарист, політик
Alma mater Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Учасник Бої на Халхин-Голі
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стученко.

Життєпис ред.

Народився в родині робітника. З десятирічного віку працював «хлопчиком» в галантерейному магазині, потім у книжковій крамниці.

У 1919 році Стученко, приховавши вік, намагався вступити до Червоної армії, після чого був зарахований в одну з військових частин, однак через кілька днів захворів на тиф, у результаті чого тривалий час лікувався. З 1920 року служив в одному з батальйонів Трудової армії.

У Червоній армії з квітня 1921 року. З травня 1921 року служив червоноармійцем 17-го окремого батальйону 25-ї Чапаєвської стрілецької дивізії, брав участь у бойових діях проти українських повстанських загонів у районах населених пунктів Цвіткове, Шпола, Лебедин і Киселівка. У вересні 1921 року звільнений в запас через хворобу.

У липні 1922 року повторно призваний до Червоної армії і направлений на навчання на 11-ті кавалерійські курси, дислоковані в місті Біла Церква. Після розформування курсів Стученко був переведений на навчання в 1-ші Кримські кавалерійські курси РСЧА в Сімферополі, після закінчення яких у грудні 1923 року направлений до Єлисаветградської кавалерійської школи імені Першої кінної армії, дислокованої в Єлисаветграді (Зінов'євську).

З 1926 року служив у місті Рогачові в складі 36-го і 34-го кавалерійських полків (6-та Чонгарська кавалерійська дивізія, Білоруський військовий округ) командиром взводу, командиром кулеметного ескадрону і командира взводу полкової школи 34-го кавалерійського полку.

Член ВКП(б) з 1929 року.

У грудні 1930 року призначений командиром кулеметного ескадрону 31-го кавалерійського полку, в липні 1933 року — помічником начальника оперативної частини штабу 6-ї кавалерійської дивізії, а в жовтні 1935 року — начальником штабу 94-го кавалерійського полку 24-ї кавалерійської дивізії, дислокованого в місті Лепелі.

У червні 1936 року направлений на навчання до Військової академії імені Фрунзе, після закінчення якої в січні 1939 року призначений на посаду начальника оперативного відділення штабу 3-го кавалерійського корпусу Білоруського військового округу, дислокованого в Мінську.

У червні 1939 року призначений помічником інспектора кавалерії фронтової групи Далекого Сходу, а в липні 1939 року — інспектором кавалерії фронтової групи Далекого Сходу в місті Читі, після чого брав участь в бойових діях на Халхин-Голі.

У липні 1940 року призначений старшим помічником начальника історичного відділу штабу Далекосхідного фронту, проте в жовтні 1940 року переведений у Військово-повітряні сили і направлений на навчання на оперативний факультет Військової академії командного і штурманського складу ВПС Червоної армії. У червні 1941 року відкликаний з академії.

Учасник німецько-радянської війни. З 30 червня 1941 року перебував у розпорядженні Головного управління кадрів Наркомату оборони СРСР і 6 липня 1941 року призначений командиром 58-го кавалерійського полку 45-ї кавалерійської дивізії 19-ї армії Західного фронту. Учасник Смоленського оборонного бою. З вересня 1941 командував 45-ю кавалерійською дивізією. У В'яземській катастрофі в жовтні 1941 року дивізія потрапила в оточення з більшістю військ фронту, де після запеклих боїв і багаторазових спроб прориву майже повністю загинула. Стученко вийшов із ворожого кільця з групою в 50 бійців.

Після перевірки і перебування в резерві в січні 1942 року призначений командиром 47-го кавалерійського полку 3-ї гвардійської кавалерійської дивізії, а в лютому 1942 року — командиром 20-ї кавалерійської дивізії 2-го гвардійського кавалерійського корпусу генерала Плієва, брав участь у наступальних боях битви за Москву. З квітня 1942 року — командир 11-го гвардійського кавалерійського полку 4-ї гвардійської кавалерійської дивізії. З травня 1942 року — командир 4-ї гвардійської кавалерійської дивізії. З серпня 1942 року — командир 108-ї стрілецької дивізії в складі 5-ї армії Західного фронту. У грудні 1942 року призначений командиром 29-ї гвардійської стрілецької дивізії в складі 30-ї армії Західного фронту.

З серпня 1944 по вересень 1947 року командував 19-м гвардійським стрілецьким корпусом 10-ї гвардійської армії на 2-му Прибалтійському і Ленінградському фронтах. Корпус генерала Стученка брав участь у Прибалтійській стратегічній операції на Ризькому напрямку, в оточенні і блокаді Курляндського угруповання ворога.

У вересні 1947 року призначений командиром 56-го стрілецького корпусу Далекосхідного військового округу, а в листопаді 1950 року — командиром 123-го стрілецького корпусу Приморського військового округу.

У вересні 1951 року направлений на навчання на Вищі академічні курси при Вищій військовій академії імені Ворошилова, після закінчення яких у грудні 1952 року призначений на посаду помічника командувача 11-ї гвардійської армії Прибалтійського військового округу. З вересня 1953 року — командир 2-го гвардійського стрілецького корпусу.

З липня 1954 року — командувач 6-ї загальновійськової армії Північного військового округу (управління армії — в місті Мурманську).

У листопаді 1955 — січні 1956 року — 1-й заступник командувача військ Північного військового округу.

У січні 1956 — квітні 1960 року — командувач військ Північного військового округу.

У квітні 1960 — червні 1961 року — командувач військ Приволзького військового округу.

У червні 1961 — квітні 1968 року — командувач військ Закавказького військового округу.

У квітні 1968 — березні 1969 року — начальник Військової академії імені Фрунзе.

У березні 1969 — 18 листопада 1972 року — військовий інспектор-радник Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР.

Помер 18 листопада 1972 року. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.

Військові звання ред.

Нагороди ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Стученко Андрей Трофимович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Andrij Trohimovich Stuchenko 30 zhovtnya 1904 19041030 misto Kiyiv 18 listopada 1972 misto Moskva radyanskij vijskovij diyach komanduvach vijsk Pivnichnogo Privolzkogo Zakavkazkogo vijskovih okrugiv nachalnik Vijskovoyi akademiyi imeni Frunze general armiyi 13 04 1964 Kandidat u chleni CK KPRS u 1961 1971 rokah Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 6 7 go sklikan Stuchenko Andrij TrohimovichNarodivsya 30 zhovtnya 1904 1904 10 30 Kiyiv Rosijska imperiya 1 Pomer 18 listopada 1972 1972 11 18 1 68 rokiv Moskva SRSR 1 Pohovannya Novodivichij cvintarGromadyanstvo Rosiya SRSRNacionalnist ukrayinecDiyalnist memuarist politikAlma mater Vijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiUchasnik Boyi na Halhin GoliPosada deputat Verhovnoyi radi SRSR d Partiya KPRSNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Stuchenko Zmist 1 Zhittyepis 2 Vijskovi zvannya 3 Nagorodi 4 Primitki 5 DzherelaZhittyepis red Narodivsya v rodini robitnika Z desyatirichnogo viku pracyuvav hlopchikom v galanterejnomu magazini potim u knizhkovij kramnici U 1919 roci Stuchenko prihovavshi vik namagavsya vstupiti do Chervonoyi armiyi pislya chogo buv zarahovanij v odnu z vijskovih chastin odnak cherez kilka dniv zahvoriv na tif u rezultati chogo trivalij chas likuvavsya Z 1920 roku sluzhiv v odnomu z bataljoniv Trudovoyi armiyi U Chervonij armiyi z kvitnya 1921 roku Z travnya 1921 roku sluzhiv chervonoarmijcem 17 go okremogo bataljonu 25 yi Chapayevskoyi strileckoyi diviziyi brav uchast u bojovih diyah proti ukrayinskih povstanskih zagoniv u rajonah naselenih punktiv Cvitkove Shpola Lebedin i Kiselivka U veresni 1921 roku zvilnenij v zapas cherez hvorobu U lipni 1922 roku povtorno prizvanij do Chervonoyi armiyi i napravlenij na navchannya na 11 ti kavalerijski kursi dislokovani v misti Bila Cerkva Pislya rozformuvannya kursiv Stuchenko buv perevedenij na navchannya v 1 shi Krimski kavalerijski kursi RSChA v Simferopoli pislya zakinchennya yakih u grudni 1923 roku napravlenij do Yelisavetgradskoyi kavalerijskoyi shkoli imeni Pershoyi kinnoyi armiyi dislokovanoyi v Yelisavetgradi Zinov yevsku Z 1926 roku sluzhiv u misti Rogachovi v skladi 36 go i 34 go kavalerijskih polkiv 6 ta Chongarska kavalerijska diviziya Biloruskij vijskovij okrug komandirom vzvodu komandirom kulemetnogo eskadronu i komandira vzvodu polkovoyi shkoli 34 go kavalerijskogo polku Chlen VKP b z 1929 roku U grudni 1930 roku priznachenij komandirom kulemetnogo eskadronu 31 go kavalerijskogo polku v lipni 1933 roku pomichnikom nachalnika operativnoyi chastini shtabu 6 yi kavalerijskoyi diviziyi a v zhovtni 1935 roku nachalnikom shtabu 94 go kavalerijskogo polku 24 yi kavalerijskoyi diviziyi dislokovanogo v misti Lepeli U chervni 1936 roku napravlenij na navchannya do Vijskovoyi akademiyi imeni Frunze pislya zakinchennya yakoyi v sichni 1939 roku priznachenij na posadu nachalnika operativnogo viddilennya shtabu 3 go kavalerijskogo korpusu Biloruskogo vijskovogo okrugu dislokovanogo v Minsku U chervni 1939 roku priznachenij pomichnikom inspektora kavaleriyi frontovoyi grupi Dalekogo Shodu a v lipni 1939 roku inspektorom kavaleriyi frontovoyi grupi Dalekogo Shodu v misti Chiti pislya chogo brav uchast v bojovih diyah na Halhin Goli U lipni 1940 roku priznachenij starshim pomichnikom nachalnika istorichnogo viddilu shtabu Dalekoshidnogo frontu prote v zhovtni 1940 roku perevedenij u Vijskovo povitryani sili i napravlenij na navchannya na operativnij fakultet Vijskovoyi akademiyi komandnogo i shturmanskogo skladu VPS Chervonoyi armiyi U chervni 1941 roku vidklikanij z akademiyi Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni Z 30 chervnya 1941 roku perebuvav u rozporyadzhenni Golovnogo upravlinnya kadriv Narkomatu oboroni SRSR i 6 lipnya 1941 roku priznachenij komandirom 58 go kavalerijskogo polku 45 yi kavalerijskoyi diviziyi 19 yi armiyi Zahidnogo frontu Uchasnik Smolenskogo oboronnogo boyu Z veresnya 1941 komanduvav 45 yu kavalerijskoyu diviziyeyu U V yazemskij katastrofi v zhovtni 1941 roku diviziya potrapila v otochennya z bilshistyu vijsk frontu de pislya zapeklih boyiv i bagatorazovih sprob prorivu majzhe povnistyu zaginula Stuchenko vijshov iz vorozhogo kilcya z grupoyu v 50 bijciv Pislya perevirki i perebuvannya v rezervi v sichni 1942 roku priznachenij komandirom 47 go kavalerijskogo polku 3 yi gvardijskoyi kavalerijskoyi diviziyi a v lyutomu 1942 roku komandirom 20 yi kavalerijskoyi diviziyi 2 go gvardijskogo kavalerijskogo korpusu generala Pliyeva brav uchast u nastupalnih boyah bitvi za Moskvu Z kvitnya 1942 roku komandir 11 go gvardijskogo kavalerijskogo polku 4 yi gvardijskoyi kavalerijskoyi diviziyi Z travnya 1942 roku komandir 4 yi gvardijskoyi kavalerijskoyi diviziyi Z serpnya 1942 roku komandir 108 yi strileckoyi diviziyi v skladi 5 yi armiyi Zahidnogo frontu U grudni 1942 roku priznachenij komandirom 29 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi v skladi 30 yi armiyi Zahidnogo frontu Z serpnya 1944 po veresen 1947 roku komanduvav 19 m gvardijskim strileckim korpusom 10 yi gvardijskoyi armiyi na 2 mu Pribaltijskomu i Leningradskomu frontah Korpus generala Stuchenka brav uchast u Pribaltijskij strategichnij operaciyi na Rizkomu napryamku v otochenni i blokadi Kurlyandskogo ugrupovannya voroga U veresni 1947 roku priznachenij komandirom 56 go strileckogo korpusu Dalekoshidnogo vijskovogo okrugu a v listopadi 1950 roku komandirom 123 go strileckogo korpusu Primorskogo vijskovogo okrugu U veresni 1951 roku napravlenij na navchannya na Vishi akademichni kursi pri Vishij vijskovij akademiyi imeni Voroshilova pislya zakinchennya yakih u grudni 1952 roku priznachenij na posadu pomichnika komanduvacha 11 yi gvardijskoyi armiyi Pribaltijskogo vijskovogo okrugu Z veresnya 1953 roku komandir 2 go gvardijskogo strileckogo korpusu Z lipnya 1954 roku komanduvach 6 yi zagalnovijskovoyi armiyi Pivnichnogo vijskovogo okrugu upravlinnya armiyi v misti Murmansku U listopadi 1955 sichni 1956 roku 1 j zastupnik komanduvacha vijsk Pivnichnogo vijskovogo okrugu U sichni 1956 kvitni 1960 roku komanduvach vijsk Pivnichnogo vijskovogo okrugu U kvitni 1960 chervni 1961 roku komanduvach vijsk Privolzkogo vijskovogo okrugu U chervni 1961 kvitni 1968 roku komanduvach vijsk Zakavkazkogo vijskovogo okrugu U kvitni 1968 berezni 1969 roku nachalnik Vijskovoyi akademiyi imeni Frunze U berezni 1969 18 listopada 1972 roku vijskovij inspektor radnik Grupi generalnih inspektoriv Ministerstva oboroni SRSR Pomer 18 listopada 1972 roku Pohovanij na Novodivochomu cvintari Moskvi Vijskovi zvannya red Kapitan 28 12 1935 Major 29 02 1938 Pidpolkovnik 28 04 1940 Polkovnik 2 10 1942 General major 29 01 1943 General lejtenant 11 07 1945 General polkovnik 8 08 1955 General armiyi 13 04 1964 Nagorodi red dva ordeni Lenina 6 05 1946 29 10 1964 chotiri ordeniv Chervonogo Prapora 4 03 1943 3 11 1944 15 11 1950 6 10 1968 orden Suvorova II st 30 07 1944 orden Kutuzova II st 28 09 1943 orden Vitchiznyanoyi vijni I st 29 06 1945 medaliPrimitki red a b v Stuchenko Andrej Trofimovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135Dzherela red Stuchenko Andrej Trofimovich Arhivovano 17 veresnya 2020 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Stuchenko Andrij Trohimovich amp oldid 36056513