www.wikidata.uk-ua.nina.az

Страйк вантажоперевізників в Чилі 1972 1973 ісп Huelga de camioneros тисяча дев ятсот сімдесят дві y 1973 великомасштабн

Страйк вантажоперевізників в Чилі 1972-1973

Страйк вантажоперевізників в Чилі 1972-1973 (ісп. Huelga de camioneros тисяча дев'ятсот сімдесят дві y 1973) - великомасштабна політична страйк власників і водіїв вантажного автотранспорту в Чилі 1972 - 1973. Була направлена ​​проти лівого уряду Сальвадора Альєнде. Проводилась під правими антимарксистськими, антикомуністичними гаслами. Значно посилила соціально-економічну та політичну кризу, сприяла поваленню Альєнде 11 вересня 1973 року.

Конфлікт лівого уряду з корпоративним профспілкою ред.

На президентських виборах 1970 р. в Чилі перемогу здобув кандидат лівого блоку Народна єдність соціаліст Сальвадор Альєнде - перший марксист у світі, що прийшов до влади в результаті демократичних виборів. Стала проводитися в життя програма соціалістичних перетворень (в тому числі націоналізація ключових сфер економіки). При цьому Альєнде розраховував зберегти демократичний лад і правовий порядок.

Політика Альєнде обмежувала б інтереси не тільки великої буржуазії, землевласників і іноземного капіталу, але і чилійського середнього класу - дрібних підприємців, інженерів, техніків, викладачів, приватнопрактикуючих лікарів і юристів. В цьому соціальному шарі важливе місце займали приватні автотранспортники-вантажоперевізники, об'єднані в Національну конфедерацію власників вантажівок (CNTC). Конфедерація була загальнонаціональною корпоративною профспілкою греміалістского типу: поряд з великими транспортними магнатами, до неї входили і становили основну членську масу дрібні власники - водії своїх вантажівок. Політично Конфедерація стояла на правих позиціях. На чолі конфедерації стояв власник кількох вантажівок Леон Віларін - активний член ультраправої антикомуністичної організації «Батьківщина і свобода» .

Невдачі економічної політики Альєнде посилювали в ній радикальні прокомуністичні тенденції . Подальше одержавлення вело до націоналізації вантажного автотранспорту. Ці плани зустріли жорсткий опір з боку CNTC.

Антиурядове рух: мета, масштаб, наслідки ред.

9 жовтня 1972 р. CNTC оголосила загальнонаціональний страйк протесту. Спочатку до страйку приєдналися близько 12 тисяч водіїв. Однак наказ Альєнде про арешт Віларіна і ще кількох керівників CNTC спровокував вибух обурення. Застрайкували 165 водійських організацій загальною чисельністю близько 40 тисяч осіб з 56 тисячами вантажівок . Леон Віларін і його соратники були звільнені під заставу, але це вже не могло зупинити протестів. Всього майже за рік в страйку брали участь до 150 тисяч осіб (цю цифру оголошував один з керівників чилійської компартії Володя Тейтельбойм).

Фінансову підтримку надав - за погодженням і за участю ЦРУ - американська транспортна профспілка, що входить в АФТ-КПП. Загальна сума американських субсидій склала 7-8 млн доларів.

Особливість страйку полягала в тому, що конкретні економічні питання не мали в ній великого значення. Національний координаційний центр страйкарів сформулював ряд вимог до влади: заборона експропріацій, повернення націоналізованої власності власникам, конституційна реформа, що обмежує повноваження президента, розпуск проурядових комітетів, через які ліві активісти брали на себе управлінські функції на місцях, припинення політичної цензури щодо крайніх правих ЗМІ. Вимоги були викладені в заяві Pliego de Chile Все це означало б фактичний саморозпуск правлячого блоку. Фактично мета страйкуючих полягала в усуненні уряду, який проводив під комуністичним впливом ворожу їм політику.

Страйк власників вантажівок стала стрижневим чинником антиурядового страйкового руху. До Конфедерації вантажоперевізників приєдналися інші великі греміалістські структури: Конфедерація малої промисловості, Конфедерація роздрібної торгівлі, профспілки гірників, портових працівників, викладачів, лікарів, асоціації студентів і старшокласників. У протестному русі в тій чи іншій формі брали участь до 500 тисяч осіб. У поєднанні з численними терористичними актами і протестними виступами, масові страйки найсильнішим чином дестабілізували уряд.

Економічно страйк CNTC паралізував країну - в силу географічних особливостей в Чилі майже немає залізничної мережі, сухопутні вантажоперевезення здійснюються виключно автотранспортом. Збитки, за урядовими даними, склали чималу за мірками Чилі того часу суму - 60 мільйонів доларів.

Спроби придушення страйку і повалення уряду ред.

Влада намагалася здійснювати різного роду контрзаходи. Були організовані бригади прихильників уряду, які намагалися організувати альтернативні вантажоперевезення. Транспорт страйкарів реквізували. Ліві організації встановлювали силовий контроль над підприємствами інших галузей. Багато лідерів протестів піддавалися арештам. Майже у всіх провінціях Чилі було введено надзвичайний стан.

Були спроби переговорів уряду з страйкуючими, однак досягнуті угоди не виконувалися жодною зі сторін. Націоналізація транспорту була неприйнятна для перевізників, але вже необхідна для уряду.

Уже 2 листопада 1972, менш ніж через місяць після початку страйку, Альєнде заснував особливий «військовий кабінет» на чолі з генералом Карлосом Пратсом. Був також створений урядовий Національний транспортний комітет під головуванням адмірала Ісмаеля Уерти. У протиборстві з корпораціями уряд явно робив ставку на лояльних воєначальників. Незважаючи на те, що Пратс підтримував з Віларіном хороші особисті стосунки, переговори між ними не дали ефективних результатів .

До літа 1973 президент Альєнде схилився до введення надзвичайного стану у загальнодержавному масштабі із залученням збройних сил. Жорстке наведення порядку - в тому числі придушення страйків - передбачалося доручити генералу Піночету. 27 червня 1973 Альєнде провів нараду за участю Піночета, на якій обговорив оперативну сторону режиму НС. Незабаром були оголошені поза законом професійні організації вантажоперевізників. У відповідь почалося приховування вантажівок, а також мікроавтобусів і таксі. Лідери страйку явно чекали збройного зіткнення.

11 вересня 1973 р. уряд Сальвадора Альєнде був повалений в результаті військового перевороту під командуванням генерала Піночета. Національна конфедерація власників вантажівок Чилі вітала зміну режиму.

Примітки ред.

  1. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 8 лютого 2017. 
  2. . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 8 лютого 2017. 
  3. Дмитро Травін. Залізний Вінні-Пух і всі-всі-всі ... «Світла річниця похмурого перевороту». Санкт-Петербург «Дело» 2004
  4. EL PARO DE OCTUBRE DE 1972: UNA LECCION HISTORICA DE LA CLASE MEDIA
  5. . Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 8 лютого 2017. 
  6. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 лютого 2017. 
  7. -32642.html EL PARO QUE CORONÓ EL FIN Ó LA REBELIÓN DE LOS PATRONES[недоступне посилання з липня 2019]
  8. El Paro del Gremio de los Camioneros. Chile 1972
  9. Розум і сила: Чилі. Три роки Народної єдності. Останні 77 днів
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Strajk vantazhopereviznikiv v Chili 1972 1973 isp Huelga de camioneros tisyacha dev yatsot simdesyat dvi y 1973 velikomasshtabna politichna strajk vlasnikiv i vodiyiv vantazhnogo avtotransportu v Chili 1972 1973 Bula napravlena proti livogo uryadu Salvadora Alyende Provodilas pid pravimi antimarksistskimi antikomunistichnimi gaslami Znachno posilila socialno ekonomichnu ta politichnu krizu spriyala povalennyu Alyende 11 veresnya 1973 roku Zmist 1 Konflikt livogo uryadu z korporativnim profspilkoyu 2 Antiuryadove ruh meta masshtab naslidki 3 Sprobi pridushennya strajku i povalennya uryadu 4 PrimitkiKonflikt livogo uryadu z korporativnim profspilkoyu red Na prezidentskih viborah 1970 r v Chili peremogu zdobuv kandidat livogo bloku Narodna yednist socialist Salvador Alyende pershij marksist u sviti sho prijshov do vladi v rezultati demokratichnih viboriv Stala provoditisya v zhittya programa socialistichnih peretvoren 1 v tomu chisli nacionalizaciya klyuchovih sfer ekonomiki Pri comu Alyende rozrahovuvav zberegti demokratichnij lad i pravovij poryadok Politika Alyende obmezhuvala b interesi ne tilki velikoyi burzhuaziyi zemlevlasnikiv i inozemnogo kapitalu ale i chilijskogo serednogo klasu dribnih pidpriyemciv inzheneriv tehnikiv vikladachiv privatnopraktikuyuchih likariv i yuristiv V comu socialnomu shari vazhlive misce zajmali privatni avtotransportniki vantazhoperevizniki ob yednani v Nacionalnu konfederaciyu vlasnikiv vantazhivok CNTC Konfederaciya bula zagalnonacionalnoyu korporativnoyu profspilkoyu gremialistskogo tipu poryad z velikimi transportnimi magnatami do neyi vhodili i stanovili osnovnu chlensku masu dribni vlasniki vodiyi svoyih vantazhivok Politichno Konfederaciya stoyala na pravih poziciyah Na choli konfederaciyi stoyav vlasnik kilkoh vantazhivok Leon Vilarin aktivnij chlen ultrapravoyi antikomunistichnoyi organizaciyi Batkivshina i svoboda 2 Nevdachi ekonomichnoyi politiki Alyende posilyuvali v nij radikalni prokomunistichni tendenciyi 3 Podalshe oderzhavlennya velo do nacionalizaciyi vantazhnogo avtotransportu Ci plani zustrili zhorstkij opir z boku CNTC Antiuryadove ruh meta masshtab naslidki red 9 zhovtnya 1972 r CNTC ogolosila zagalnonacionalnij strajk protestu Spochatku do strajku priyednalisya blizko 12 tisyach vodiyiv Odnak nakaz Alyende pro aresht Vilarina i she kilkoh kerivnikiv CNTC sprovokuvav vibuh oburennya Zastrajkuvali 165 vodijskih organizacij zagalnoyu chiselnistyu blizko 40 tisyach osib z 56 tisyachami vantazhivok 4 Leon Vilarin i jogo soratniki buli zvilneni pid zastavu ale ce vzhe ne moglo zupiniti protestiv Vsogo majzhe za rik v strajku brali uchast do 150 tisyach osib cyu cifru ogoloshuvav odin z kerivnikiv chilijskoyi kompartiyi Volodya Tejtelbojm Finansovu pidtrimku nadav za pogodzhennyam i za uchastyu CRU amerikanska transportna profspilka sho vhodit v AFT KPP Zagalna suma amerikanskih subsidij sklala 7 8 mln dolariv Osoblivist strajku polyagala v tomu sho konkretni ekonomichni pitannya ne mali v nij velikogo znachennya Nacionalnij koordinacijnij centr strajkariv sformulyuvav ryad vimog do vladi zaborona ekspropriacij povernennya nacionalizovanoyi vlasnosti vlasnikam konstitucijna reforma sho obmezhuye povnovazhennya prezidenta rozpusk prouryadovih komitetiv cherez yaki livi aktivisti brali na sebe upravlinski funkciyi na miscyah pripinennya politichnoyi cenzuri shodo krajnih pravih ZMI 5 Vimogi buli vikladeni v zayavi Pliego de Chile 6 Vse ce oznachalo b faktichnij samorozpusk pravlyachogo bloku Faktichno meta strajkuyuchih polyagala v usunenni uryadu yakij provodiv pid komunistichnim vplivom vorozhu yim politiku Strajk vlasnikiv vantazhivok stala strizhnevim chinnikom antiuryadovogo strajkovogo ruhu Do Konfederaciyi vantazhopereviznikiv priyednalisya inshi veliki gremialistski strukturi Konfederaciya maloyi promislovosti Konfederaciya rozdribnoyi torgivli profspilki girnikiv portovih pracivnikiv vikladachiv likariv asociaciyi studentiv i starshoklasnikiv 7 U protestnomu rusi v tij chi inshij formi brali uchast do 500 tisyach osib U poyednanni z chislennimi teroristichnimi aktami i protestnimi vistupami masovi strajki najsilnishim chinom destabilizuvali uryad Ekonomichno strajk CNTC paralizuvav krayinu v silu geografichnih osoblivostej v Chili majzhe nemaye zaliznichnoyi merezhi suhoputni vantazhoperevezennya zdijsnyuyutsya viklyuchno avtotransportom Zbitki za uryadovimi danimi sklali chimalu za mirkami Chili togo chasu sumu 60 miljoniv dolariv Sprobi pridushennya strajku i povalennya uryadu red Vlada namagalasya zdijsnyuvati riznogo rodu kontrzahodi Buli organizovani brigadi prihilnikiv uryadu yaki namagalisya organizuvati alternativni vantazhoperevezennya Transport strajkariv rekvizuvali Livi organizaciyi vstanovlyuvali silovij kontrol nad pidpriyemstvami inshih galuzej Bagato lideriv protestiv piddavalisya areshtam Majzhe u vsih provinciyah Chili bulo vvedeno nadzvichajnij stan Buli sprobi peregovoriv uryadu z strajkuyuchimi odnak dosyagnuti ugodi ne vikonuvalisya zhodnoyu zi storin Nacionalizaciya transportu bula neprijnyatna dlya pereviznikiv ale vzhe neobhidna dlya uryadu Uzhe 2 listopada 1972 mensh nizh cherez misyac pislya pochatku strajku Alyende zasnuvav osoblivij vijskovij kabinet na choli z generalom Karlosom Pratsom Buv takozh stvorenij uryadovij Nacionalnij transportnij komitet pid golovuvannyam admirala Ismaelya Uerti U protiborstvi z korporaciyami uryad yavno robiv stavku na loyalnih voyenachalnikiv Nezvazhayuchi na te sho Prats pidtrimuvav z Vilarinom horoshi osobisti stosunki peregovori mizh nimi ne dali efektivnih rezultativ 8 Do lita 1973 prezident Alyende shilivsya do vvedennya nadzvichajnogo stanu u zagalnoderzhavnomu masshtabi iz zaluchennyam zbrojnih sil Zhorstke navedennya poryadku v tomu chisli pridushennya strajkiv peredbachalosya doruchiti generalu Pinochetu 27 chervnya 1973 Alyende proviv naradu za uchastyu Pinocheta na yakij obgovoriv operativnu storonu rezhimu NS 9 Nezabarom buli ogolosheni poza zakonom profesijni organizaciyi vantazhopereviznikiv U vidpovid pochalosya prihovuvannya vantazhivok a takozh mikroavtobusiv i taksi Lideri strajku yavno chekali zbrojnogo zitknennya 11 veresnya 1973 r uryad Salvadora Alyende buv povalenij v rezultati vijskovogo perevorotu pid komanduvannyam generala Pinocheta Nacionalna konfederaciya vlasnikiv vantazhivok Chili vitala zminu rezhimu Primitki red Chilijska Batkivshina vid dona Augusto fashistskoyi Svobodi ne bachila Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 8 lyutogo 2017 EL SoRDIDO MUNDO DEL FASCISMO Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 8 lyutogo 2017 Dmitro Travin Zaliznij Vinni Puh i vsi vsi vsi Svitla richnicya pohmurogo perevorotu Sankt Peterburg Delo 2004 EL PARO DE OCTUBRE DE 1972 UNA LECCION HISTORICA DE LA CLASE MEDIA Eskalaciya kontrrevolyuciyi Vidkriti zitknennya Arhiv originalu za 17 travnya 2014 Procitovano 8 lyutogo 2017 Los camioneros y el golpe del 73 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 8 lyutogo 2017 32642 html EL PARO QUE CORONo EL FIN o LA REBELIoN DE LOS PATRONES nedostupne posilannya z lipnya 2019 El Paro del Gremio de los Camioneros Chile 1972 Rozum i sila Chili Tri roki Narodnoyi yednosti Ostanni 77 dniv Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Strajk vantazhopereviznikiv v Chili 1972 1973 amp oldid 37745824