Столóн (лат. stolo род. відм. stolonis — «кореневий пагін») — видозмінений пагін з довгими тонкими міжвузлями та лускоподібними безкольоровими (рідше зеленими) листками.
На відміну від кореневищ столони недовговічні і слугують лише для вегетативного розмноження та розселення. Столони не є зимуючим органом. Від їх вузлів відходять додаткові корені, які разом із частиною стебла відокремлюються від материнського куща і таким чином утворюються нові рослини.
Підземні столони (наприклад, у картоплі, топінамбура) зазвичай несуть бульби або цибулини. Надземні столони називаються вусами (жовтець повзучий, полуниця).
До столонів також відносяться цибулинові столони тюльпанів — трубкоподібні вирости цибулинних лусок (тобто листків), в порожнину яких зміщені пазушні бруньки.
Література Редагувати
- Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії АН УРСР, 1974.
- Биологический энциклопедический словарь. — Москва. «Большая Советская энциклопедия». 1986.