Стибійорганічні сполуки (рос. сурьмаорганические соединения, англ. organantimony compounds) — органічні сполуки, що містять у молекулі зв'язок Sb–C. Відомі похідні як три-, так і п'ятивалентного стибію, в яких він може бути зв'язаним лише з атомами С, або ще й з гетероатомами.
Основні типи сполук: Sb(V): R5Sb, R4SbX, R3SbX2, R2SbX3, RSbX4.
Література Редагувати
- Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
Примітки Редагувати
| Це незавершена стаття з органічної хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |