Стефан Богуслав Рупневський (Рупньовський) гербу Шренява (1671, Бідзіни, Сандомирське воєводство — 21 квітня 1731, Торчин) — польський шляхтич, римо-католицький релігійний діяч, луцький єпископ РКЦ. Представник роду Рупньовських.
| Стефан Богуслав Рупневський Stefan Bogusław Rupniewski (Rupniowski) | |
| 1716 — 1721 | |
|---|---|
| Обрання: | 23 грудня 1716 |
| Конфесія: | римо-католик |
| Деномінація: | близько 31 жовтня 1716 |
| Церква: | Римо-католицька |
| Попередник: | Ян Хризостом Гнінський |
| Наступник: | Станіслав Юзеф Гозій |
| 1722 — 1731 | |
| Інтронізація: | 31 травня 1722 |
| Церква: | Римо-католицька |
| Попередник: | Йоахім Пшебендовський |
| Наступник: | Ян Александр Ліпський |
| 22 травня 1713 — 1716 | |
| Альма-матер: | Краківський університет |
| Діяльність: | римо-католицький релігійний діяч |
| Національність: | поляк |
| Народження: | 1671 Бідзіни |
| Смерть: | 21 квітня 1731 Торчин |
| Похований: | Костел Петра і Павла |
| Династія: | Рупневські |
| Батько: | Кшиштоф Рупневський |
| Мати: | Катажина з Ожаровських |
| Чернецтво: | 2 лютого 1698 (священик) |
| Титулярна церква: | єпископ Ликополітанський |
| Проголошений: | 22 травня 1713 |
Життєпис ред.
Народився 1671 року в селі Бідзіни (пол. Bidziny, нині ґміна Войцеховіце Опатувського повіту Свентокшиського воєводства) у кальвінській родині Кшиштофа Рупневського та його дружини Катажини з Ожаровських. За Каспером Несецьким, Стефан був онуком сондецького каштеляна, ім'я матері — Гелена. Після передчасної смерті батька його виховував «цьотечний» дід Стефан Бідзінський — майбутній сандомирський воєвода, під чиїм впливом змінив обряд на римо-католицький.
Навчався в колегіумі єзуїтів (можливо, в Сандомирі), а з 1695 року — у Краківському університеті. 30 вересня 1697 отримав «промоцію» на звання доктора теології Краківського університету, 2 лютого 1698 — священичі свячення. Тоді був познаньським каноніком, після відставки з посади в грудні 1697 2 липня 1698 став архідияконом у Варшаві (до 8 липня 1715). 16 травня 1699 став каноніком у Кракові, 21 лютого 1701 — при колегіаті Сандомира (відставка 20 травня ц. р.). Перед 1703 роком став пробощом у Бідзінах (відставка перед 5 жовтня 1711).
Перед 1711 — схоластик, 1713 — декан колегіати Станіславова. На прохання Яна Скарбека Папа Климент ХІ 22 травня 1713 «преконізував» його на посаду помічника львівського латинського архиєпископа з обов'язком відставки з певних посад. Зберіг посади архидиякона Варшави, краківського каноніка, декана колегіати Станіславова, пробоща в Гослицях.
На прохання короля Августа ІІ (перед 31 жовтня 1716) «преконізований» 23 грудня 1716 Папою Климентом ХІ на посаду Кам'янецького єпископа РКЦ зі збереденням посади краківського каноніка, декана колегіати Станіславова, пробоща в Гослицях. Тут сприяв відновленню діяльності після періоду воєн.
1721 року на пропозицію короля Августа ІІ Папою Інокентієм ХІІІ був призначений Луцьким єпископом РКЦ зі збереженням посади декана колегіати Станиславова. 6 лютого 1722 видав пастирський лист у Замості, 31 травня — урочистий «інгрес» в латинській катедрі Луцька.
1725 року освятив збудований Костел Святого Антонія у Межирічі Корецькому.
Наприкінці життя хотів подати у відставку, стати єзуїтом, але не отримав згоди Риму. Незадовго до смерті захворів, склав монашу обітницю. Помер у Торчині на Волині 21 квітня 1731, був похований в єзуїтському костелі святих Петра і Павла у Кракові у спільному гробівці під презбітерієм.
Примітки ред.
- Stefan Bogusław Rupniewski
- NUKAT — 2002.
- MAK
- у давніших джерелах зустрічається варіант імені Щепан → Dzieduszycki M. Żywot Wacława Hieronima Sierakowskiego, arcybiskupa lwowskiego. — Kraków, 1868. — S. 22. (пол.)
- Międzyrzecz (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 378. (пол.) — S. 378. (пол.)
Джерела ред.
- Rupniewski (Rupniowski) Stefan Bogusław h. Szreniawa (1671—1731) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademja Nauk, 1991. — T. XXXIII/1. — Zeszyt 136. — S. 114—116. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — 937 s. — S. 913—914. (пол.)
Посилання ред.
| Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |