Володимир Євгенович Степанов (14 грудня 1913 — 26 серпня 1986) — радянський астроном, член-кореспондент АН СРСР (1968).
| Степанов Володимир Євгенович | |
|---|---|
| Народився | 1 (14) грудня 1913 Макіївка, Таганрозький округ, Область Війська Донського, Російська імперія |
| Помер | 26 серпня 1986 (72 роки) Іркутськ, РРФСР, СРСР |
| Поховання | Кунцевське кладовище |
| Країна | СРСР |
| Діяльність | астроном |
| Галузь | астрономія |
| Alma mater | механіко-математичний факультет МДУd |
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
| Заклад | Institute of Solar-Terrestrial Physicsd |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Членство | Академія наук СРСР |
| Нагороди | |
|
Наукова біографія ред.
Родився в селі Щегловка (нині у складі Макіївки). У 1928-1931 працював слюсарем, вагранщиком на Донбасі. У 1937 закінчив Московський університет. У 1937-1941 працював в Ташкентській обсерваторії. У 1941-1946 в Радянській армії. У 1946-1953 працював в Астрономічній обсерваторії Львівського університету, був її директором. У 1953-1955 працював у Московському університеті, в 1955-1962 — у Кримській астрофізичній обсерваторії АН СРСР. З 1962 — заступник директора, в 1964-1978 — директор Інституту земного магнетизму, іоносфери і розповсюдження радіохвиль Сибірського відділення АН СРСР. З 1972 — голова Президії Східно-Сибірського відділення АН СРСР.
Наукові роботи відносяться до фізики Сонця. Вніс великий внесок у теорію утворення спектральних ліній поглинання в присутності магнітного поля; в 1958-1962 вирішив задачу про перенесення випромінювання при наявності магнітного поля, тобто з урахуванням поляризації падаючого і розсіяного (поглиненого) випромінювання. Є одним з творців першого радянського магнітографу, призначеного для вимірювання слабких магнітних полів на Сонці. Виконав спостереження активних областей на Сонці і за їх допомоги вивчив будову і динаміку магнітного поля та плазми на різних рівнях атмосфери активної області, показав існування вихрової структури поля, розробив метод визначення руху магнітного поля і з його допомогою виявив рух поля сонячної плями і його тісний зв'язок з рухом речовини; запропонував механізм нагріву плазми в збуреній хромосфері. В останні роки керував роботами з вивчення динаміки і обертання атмосфери Сонця на корональних рівнях.
Голова Ради з космофізики СВ АН СРСР, керував роботами по програмі Року сонячного максимуму в СРСР (1979-1981).
Астероїд 3493 Степанов названий на його честь.
Джерела ред.
- за ред. Б. Новосядлого. Історія Астрономічної обсерваторії Львівського національного університету ім. І. Франка. — Львів : Львівський національний університет ім. І. Франка, 2011. — С. 239. — ISBN 978-966-613-896-8.
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Степанов Владимир Евгеньевич. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
- Степанов Володимир Євгенович в УРЕ