Стен А́ндерссон (швед. Stan Andersson; нар. 20 квітня 1923, Стокгольм, Швеція — пом. 16 вересня 2006) — відомий шведський соціал-демократ, який увійшов у світову історію як один з організаторів відновлення діалогу між урядом Ізраїлю та Організацією визволення Палестини наприкінці 1980-х років.
| Стен Андерссон | |
|---|---|
| швед. Sten Andersson | |
| Міністр закордонних справ Швеції | |
| 1985 — 1991 | |
| Народився | 20 квітня 1923 Katarina church parishd, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція |
| Помер | 16 вересня 2006 (83 роки) Стокгольм, Швеція |
| Похований | Скугсчюркогорден |
| Відомий як | політик, дипломат, міністр |
| Країна | Швеція |
| Alma mater | Стокгольмський університет (1950) |
| Політична партія | Соціал-демократична партія Швеції |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Юні роки та кар'єра Редагувати
Народився 20 квітня 1923 року в районі Стокгольма Седермальм і виріс в Енскеді.
Після початкової школи в Скарнаці закінчив середню вечірню школу в Кунгшолмені. У 1940—1945 працював в поштовому відділенні, з 1945 по 1953рр — учителем і гідом. Вступив в соціалістичну партію Швеції в 1942 році і був головою місцевого клубу Свобода у 1945–1948 роках. Навчався в Стокгольмському університеті у 1945–1950 роках. У 1949 Андерссон був обраний делегатом на конгрес Шведської Соцпартії і з 1951 по 1962 був депутатом міської ради Стокгольма. У 1953—1958 роках працював в муніципалітеті Стокгольма як омбудсмен, з 1958 по 1962 як секретар по роботі з політичними силами в Стокгольмі. Після виборів в 1962 році секретарем партії став Свен Асплінг і Андерссон був обраний його наступником в 1963 році. Він став також членом виконавчого комітету партії. На виборах 1966 Андерссон був обраний у верхню палату парламенту Вермланда(1966–1970рр). У 1969 Стен Андерссон балотувався на пост лідера партії, але програв Улофу Пальму. У 1975 році був обраний головою муніципалітету Стокгольма, а в 1974–1977 роках був директором Стокгольмській фондовій біржі. Після парламентських виборів в 1982 році він керував соціальним забезпеченням з 8 жовтня 1982 по 14 жовтня 1985 і створив систему взаємозв'язку розміру пенсій з індексом споживчих цін.
На посаді міністра закордонних справ Редагувати
14 жовтня 1985 Андерссон був призначений міністром закордонних справ. Під час його перебування на посаді він активно брав участь у вирішенні палестино-ізраїльського конфлікту і мав тісні контакти з головою ООП Ясіром Арафатом і домігся того, що Ізраїль нарешті, визнав право на існування Палестини. Андерссон був ініціатором і організатором переговорного процесу між радикальними євреями і палестинцями з метою відкритого пошуку шляхів мирного вирішення конфлікту.
Особисте життя Редагувати
Був одружений двічі. Мав шестеро дітей від двох шлюбів. Як особистість Стен Андерссон володів тонким почуттям гумору і незалежним поглядом на світ, відстоював соціал-демократичні принципи інтернаціоналізму, справедливості і соціального захисту громадян.
Примітки Редагувати
- ↑ Two-Chamber Parliament 1867-1970. — Т. 4. — С. 384.
- Katarina kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/SSA/0009/C I/56 (1923), bildid: 00006838_00056, sida 24 — С. 24.
- ↑ Asker B., Norberg A. Enkammarriksdagen 1971-1993/94 ledamöter och valkretsar / på Riksdagens uppdrag utarbetad av Björn Asker och Anders Norberg. — 1996. — Т. 1. — С. 55.
- https://www.svenskagravar.se/gravsatt/0a9c66fa-eb8f-4589-a41a-8d93a2465221 — Svenskagravar.se.
- LIBRIS — 2012.
Посилання Редагувати
- Рудько С. О. Зовнішня політика країн Західної Європи в постбіполярний період: навчально-методичний посібник із курсу / С. О. Рудько. — Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2012. [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |