Старові́рівка (до початку XIX ст. — хутори Осинівські, в 20-х рр. ХХ ст. — Раковка) — село в Україні, у Шевченківському районі Харківської області. Населення становить 1316 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Старовірівська сільська рада.
село Старовірівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Харківська область |
Район | Куп'янський район |
Громада | Шевченківська селищна громада |
Облікова картка | Старовірівка |
Основні дані | |
Засноване | сер. XVII ст. |
Колишня назва | слобода Макарівська Раковка |
Населення | 1316 |
Площа | 3,91 км² |
Густота населення | 336,57 осіб/км² |
Поштовий індекс | 63631 |
Телефонний код | +380 5751 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°41′21″ пн. ш. 37°25′52″ сх. д. / 49.68917° пн. ш. 37.43111° сх. д.Координати: 49°41′21″ пн. ш. 37°25′52″ сх. д. / 49.68917° пн. ш. 37.43111° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 115 м |
Водойми | р. Сенек |
Відстань до обласного центру | 105 км |
Відстань до районного центру | 21,7 км |
Найближча залізнична станція | Тишківський, Старовірівка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 63650, Харківська обл., Шевченківський р-н, с. Старовірівка, вул. 40-Річчя Перемоги, 102а |
Сільський голова | Мірошніченко Сергій Адольфович |
Карта | |
Старовірівка | |
Старовірівка | |
Мапа | |
Географія Редагувати
Село Старовірівка знаходиться на березі річки Осинівка, недалеко від її витоків, нижче за течією примикає село Грушівка. Село витягнуто вздовж річки на 6 км. Уздовж села проходить залізниця, станції Тишківський, Соляниківка і Старовірівка.
Історія Редагувати
За переказами старожилів, село засноване в середині XVII століття як слобода Макарівка, проте документального підтвердження ця версія не знайшла. У той же час у «Планах Генерального межевания Купянского уезда 1784 года» на місці нинішньої Старовірівки нанесені хутори Осинівські, вони й поклали початок історії населеного пункту. Перша назва села пов'язана з місцевою річкою Осинівка, у верхів'ї якої поставили свої оселі перші мешканці населеного пункту.
У вивчених архівних документах село Старовірівка вперше згадується у 1816 році, коли проводилася 7-а ревізія населення Російської імперії. При цьому документи дозволяють стверджувати, що першими мешканцями села стали військові обивателі (пізніше державні селяни), яких масово переселяли сюди в ті роки.
Свою назву сучасне село отримало від невеликої громади розкольників-старообрядців (старовірів), які проживали в населеному пункті в ХІХ та на початку ХХ ст.
У 1853 р. на кошти парафіянин у Старовірівці було збудовано, а в наступному році освячено дерев'яну церкву Ікони Казанської Божої Матері.
Церква у період Визвольних змагань з невідомих причин згоріла. Вона у 1918 р. відкрила список тих церков нашого краю, які були стерті з лиця землі після приходу більшовиків до влади. Відновлено храм лише в 2000 р.
У 20-х роках ХХ століття, після встановлення більшовицької окупації, село отримало нову назву Раковка, на честь радянського комуністичного партійного діяча Християна Раковського. Та через кілька років селу повернули його колишню назву — Старовірівка. У 1923—1924 роках село було адміністративним центром Раковського району.
Економіка Редагувати
- Птахо-товарна ферма.
- Птахокомплекс «Старовірівський ТД», ТОВ.
- Кар'єр з видобутку Формувального піску.
- Старовірівський кар'єр, ЗАТ.
- ТОВ «Виробничо-комерційна фірма „Старк“».
Об'єкти соціальної сфери Редагувати
- Дитячий садок.
- Школа.
- Будинок культури.
- Фельдшерсько-акушерський пункт.
Видатні уродженці Редагувати
- Козирєв Микола Володимирович — український радянський діяч.
Джерела Редагувати
- Булига А. М. Гроза. Волоська Балаклія. — Харків : Райдер, 2007. — 296 с. — (Населені пункти Шевченківщини).
Посилання Редагувати
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |