Станіслав Одровонж (пол. Stanisław Odrowąż; пом. 1542/1543) — польський шляхтич, урядник, дипломат Королівства Польського.
| Станіслав Одровонж | |
|---|---|
| пол. Stanisław Odrowąż | |
| руський воєвода | |
| 1537 — 1542 | |
| Попередник | Ян Тенчинський |
| Наступник | Станіслав II Одровонж |
| Народився | 1509 |
| Помер | 11 березня 1543 |
| Громадянство | Королівство Польське |
| Рід Одровонжі | |
| Батько | Євстахій Одровонж |
| Мати | Уршуля з Курозвенк |
| У шлюбі з | Ядвіга Морштин |
| Діти | Станіслав |
| Брати | Ян |
Життєпис ред.
Підписувався «Станіслав зі Спрови». Син віслицького каштеляна Евстахія Одровонжа та його дружини — Уршулі, доньки люблінського воєводи Кшеслава з Курозвенк.
Разом із братом Яном (сандомирським хорунжим) після смерти батька стали опочненськими старостами. Після смерти брата з 1515 року став єдиним (1533 року — дожиттєвим) опочненським старостою. Замок у Завихості король викупив у братів 1507 року.
У 1509 р. був жарнувським каштеляном. У травні 1525 р. призначений послом до Порти для укладення 6-ти (або хоча б 3-х) річного миру, зняття з короля підозр щодо намірів взяття Кілії, Білгороду, які поширив молдавський господар Штефан V.
У 1526 р. став бецьким каштеляном. 6 січня 1530 р. був у складі посольства Сенату, яке вітало новообраного короля Сигізмунда ІІ Августа. У 1533 р. отримав щорічну пенсію 50 гривень із державної скарбниці.
Перед 6 вересня 1537 р. став руським воєводою. У 1538—1539 роках був одним з комісарів короля для владнання питання викупу королевою Боною Самбірського староства в подільського воєводи Станіслава Одровонжа, був прихильником Бони. Отримав село Коханівку на території Белзького воєводства. Мав двір у Кракові, відданий до використання дім на передмісті Пйотркува.
Помер між 9 вересня 1542 р. і 11 березня 1543 р.
Сім'я ред.
Дружину — доньку краківського райця Єжи Морштина Ядвігу — зашлюбив перед 22 березня 1511. Дала йому 10000 золотих віна, померла по 1531.
Мали сина Станіслава, який підписувався «Одровонж зі Спрови», 1539 року навчався у Падуї. Помер 1554 року без нащадків, був останнім у роді Одровонжів. Станіслав Гурскі характеризував його як жадібного (хапливого) до грошей, без власної позиції та авторитету гуляку.
Джерела ред.
- Dworzaczek W. Odrowąż Stanisław ze Sprowy h. Odrowąż (zm.1542/3) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. ХХІІІ/3, zeszyt 98. — S. 555—556. (пол.)
- Prszyboś K. (opracował). Urzednicy wojewodztwa ruskiego XIV—XVIII ww. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — S. 372. (пол.)
Посилання ред.
| Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |