www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сталінський план перетворення природи Ця стаття в процесі редагування певний час Будь ласка не редагуйте її оскільки Ваш

Сталінський план перетворення природи

Ця стаття в процесі редагування певний час.

Будь ласка, не редагуйте її, оскільки Ваші зміни можуть бути втрачені.

Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування.

Останнє редагування зробив користувач Андрій Гриценко (внесок, журнали) о 19:47 UTC (5734 хвилини тому).

Сталінський план перетворення природи, або Великий план перетворення природи, або Велике перетворення природи — комплексна програма наукового регулювання природи в СРСР, що здійснювалася наприкінці 1940-х — на початку 1950-х років. Проєкт, був розрахований на період 1949—1965 років та передбачав створення восьми великих лісових державних смуг у степових та лісостепових районах СРСР загальною довжиною понад 5300 кілометрів. Прийняттю проєкту передували посуха та голод 1946—1947 років .

Сталінський план перетворення природи
Названо на честь Сталін Йосип Віссаріонович
Країна  СРСР
Час/дата початку 20 жовтня 1948
Час/дата закінчення 1953
 Сталінський план перетворення природи у Вікісховищі
Радянський плакат, присвячений втіленню державного плану лісопосадок

Зміст плану ред.

«Сталінський план перетворення природи» почав обговорюватися в газетах 15 листопада 1948 року .

План був прийнятий з ініціативи Йосипа Сталіна і введений в дію постановою Ради Міністрів СРСР та ЦК ВКП(б) від 20 жовтня 1948 року «Про план полезахисних лісонасаджень, впровадження травопольних сівозмін, будівництва ставків і водойм для забезпечення високих стійких урожаїв у степових та лісостепових районах Європейської частини СРСР» . У пресі зазначений документ назвали «Сталінським планом перетворення природи» . План не мав прецедентів у світовому досвіді за масштабами. Відповідно до цього плану треба було посадити лісові смуги, щоб перегородити дорогу суховіям та змінити клімат на площі 120 мільйонів гектарів. Центральне місце в плані займало полезахисне лісорозведення та зрошення . Проєкт, розрахований на період 1949—1965 років, передбачав створення восьми великих лісових державних смуг у степових і лісостепових районах загальною протяжністю понад 5300 кілометрів.

«Планом намічено створення протягом 1950—1965 років. великих державних лісових захисних смуг загальним протяжністю 5320 км, із площею лісопосадок 112,38 тис. га. Ці смуги пройдуть:1) по обидва береги Волги від Саратова до Астрахані — дві лінії шириною по 100 м і протяжністю 900 км;2) за вододілом Хопра та Медведиці, Білої Калитви та Березової у напрямку Пенза — Катеринівка — Каменськ (на Сіверському Дінці) — три смуги шириною по 60 м, з відстанню між смугами 300 м та довжиною 600 км;3) за вододілом pічки Іловлі та Волги у напрямку Камишин — Сталінград — три смуги шириною по 60 м, з відстанню між смугами 300 м і протяжністю 170 км; 4) лівобережжям Волги від Чапаєвська до Володимировки — чотири смуги завширшки по 60 м, з відстанню між смугами 300 м і протяжністю 580 км;5) від Сталінграда на південь на Степовій — Черкеськ — чотири смуги шириною по 60 м, з відстанню між смугами 300 м і протяжністю 570 км, хоча спочатку вона була задумана як лісосмуга Камишин — Сталінград — Степовий — Черкеськ, але в силу певних було вирішено розбити на дві лісосмуги Камишин — Сталінград вздовж річки. Іловля та нар. Волга і на власне Сталінграда — Черкеськ і Зелене кільце Сталінграда сполучною ланкою між ними;6) по берегах річки Урал у напрямку гора Вишнева — Чкалов — Уральськ — Каспійське море — шість смуг (три праворуч і три лівим берегом) шириною по 60 м, з відстанню між смугами 200 м і протяжністю 1080 км;7) по обидва береги Дона від Воронежа до Ростова — дві смуги шириною по 60 м і довжиною 920 км; 8) по обидва береги Сіверського Дінця від Бєлгорода до р. Дон — дві смуги шириною по 30 м і протяжністю 500 км.

Цілі і завдання ред.

Метою даного плану було запобігання посухам, піщаним і пиловим бурям шляхом будівництва водойм, посадки лісозахисних насаджень та впровадження травопольних сівозмін у південних районах СРСР (Поволжя, Західного Казахстану, Північного Кавказу та України). Загалом планувалося висадити понад 4 млн га лісу та створити захисні державні лісові смуги завдовжки понад 5300 км. Ці смуги мали охороняти поля від спекотних південно-східних вітрів — суховіїв. Крім державних лісових захисних смуг, висаджувалися лісосмуги місцевого значення по периметру окремих полів, по схилах ярів, вздовж існуючих і знову створюваних водойм, на пісках (з метою їх закріплення). Крім цього, впроваджувалися більш прогресивні методи обробки полів: застосування чорних парів, зябку та лущення стерні; правильна система застосування органічних та мінеральних добрив; посів добірного насіння високоврожайних сортів, пристосованих до місцевих умов.

План передбачав також використання травопольної системи землеробства, розробленої радянськими ученими Василем Докучаєвим, Павлом Костичевим та Василем Вільямсом . Згідно з цією системою, частина ріллі в сівозмінах засівалася багаторічними бобовими та тонконігими травами. Трави створили значну кормову базу тваринництва та стали добрим природним засобом відновлення родючості ґрунтів. План передбачав як абсолютне продовольче самозабезпечення Радянського Союзу, а й нарощування з другої половини 1960-х років експорту вітчизняних зерно- і м'ясопродуктів. Створені лісосмуги та водоймища мали суттєво урізноманітнити флору та фауну СРСР. Таким чином, план поєднував у собі завдання охорони навколишнього середовища та отримання високих стійких урожаїв.

Реалізація ред.

Для опрацювання та реалізації плану було створено інститут „Агроліспроєкт“ (пізніше інститут „Росгіпроліс“, ліквідований у процедурі банкрутства 18 листопада 2019 року). За його проєктами лісами покрилися чотири великі вододіли басейнів Дніпра, Дону, Волги, Уралу, європейського півдня Росії та на значній території України. Перша спроєктована „Агроліспроєктом“ державна лісосмуга витяглася від уральської Вишневої гори до узбережжя Каспію, протяжність — понад тисячу кілометрів. Загальна довжина великих державних полезахисних смуг перевищувала 5300 км. У цих полосах було посаджено 2,3 млн га лісу.

Одночасно з улаштуванням системи полезахисних лісонасаджень було розпочато велику програму зі створення зрошувальних систем. У СРСР було створено близько 4 тис. водосховищ, що вміщували 1200 км 3 води. Вони дозволили різко покращити навколишнє середовище, побудувати велику систему водних шляхів, врегулювати стік великої кількості річок, отримувати величезну кількість дешевої електроенергії, використовувати накопичену воду для зрошення полів та садів .

Для вирішення проблем, пов'язаних із здійсненням п'ятирічного плану меліоративних робіт, було залучено Інститут інженерів водного господарства імені В. Р. Вільямса .

Система ЛЗС ред.

Для реалізації Плану було створено загальнодержавну систему „Лісозахисних станцій“ (ЛЗС) на кшталт загальнодержавної системи МТС . Типовий договір МТС з колгоспами був використаний як зразок для оформлення взаємин колгоспів із знову організованими лісозахисними станціями.

Результати ред.

Здійснені заходи спричинили зростання врожайності зернових на 25—30 %, овочів — на 50—75 %, трав — на 100—200 %. Також, у результаті зростання капіталовкладень у сільське господарство та покращення технічної оснащеності колгоспів та радгоспів вдалося створити міцну кормову базу для розвитку тваринництва (значну роль у цьому відіграли машинно-тракторні станції). Виробництво м'яса та сала у 1951 році порівняно з 1948 роком зросло на 80 %, у тому числі свинини — на 100 %, виробництво молока — на 65 %, яєць — на 240 %, вовни — на 50 %. В результаті істотно збільшилася частка громадського тваринництва колгоспів і радгоспів у виробництві тваринницької продукції: в 1950 році вона склала 33 % по м'ясу, 25 % — по молоку, 11 % — по яйцям . Але якою мірою це пов'язано саме з цією програмою — невідомо.

Ліквідацію, імовірно, почав Маленков, перевівши лісозахисні станції (ЛЗС) до складу МТС Постановою Радміну Союзу від 6 червня 1953 року N 1409 «Про використання лісозахисних станцій у сільському господарстві»: «У зв'язку із припиненням робіт зі створення державних захисних лісових смуг та дубових лісів промислового значення та припинення як обов'язкового для колгоспів та радгоспів державного планування полезахисних лісових смуг Рада Міністрів Союзу РСР ухвалює:…».

Зі смертю Йосипа Сталіна 1953 року виконання плану було згорнуто. Багато лісосмуг було вирубано, кілька тисяч ставків і водойм для розведення риби було закинуто, створені в 1949—1955 роках 570 лісозахисних станцій було ліквідовано.

Поточний стан ред.

У роки ражянської перебудови, з 1985 року роботи з розширення та модернізації системи іригації та лісопосадок, створених в СРСР, були припинені, а сама система стала руйнуватися та виводитися з ладу. В результаті постачання сільського господарства водою почало знижуватися і з 2004 року, зокрема, в росії, коливається на рівні близько 8 км 3 — у 3,4 рази менше, ніж у 1984 році. У 1980-ті роки в лісосмугах ще проводилася посадка лісу в обсягах 30 тисяч гектарів на рік, після 1995 року вона коливалася на рівні близько 2 тисяч гектарів, а 2007 року склала 0,3 тис. га. Створені лісосмуги заростають чагарником і втрачають свої захисні властивості. Також, через безгоспність, лісонасадження стали вирубувати .

На початку 2000-х років в Україні було створено державне підприємство „Агролісгосп України“, фахівці якого опікуються створеними в попередній період лісонасадженнями. Згодом вони були перетворені в кожній області на комунальне агролісогосподарське підприємство.

Але, незважаючи на поступову деградацію, лісосмуги донині продовжують виконувати і снігозатримуючі функції .

Відображення у культурі ред.

Як свідчення небувалого підйому ентузіазму трудящих мас із перетворення природи, Сталінський план знайшов своє відображення у культурі соціалістичного реалізму. Євгеном Долматовським (текст) та Дмитром Шостаковичем (музика) була створена <Песня о лесах», що вихваляє грандіозне спорудження лісів та відображає проблеми, пов'язані з голодом через посуху, але завдяки радості молоді (піонерії та комсомольців), які закликають до дбайливого ставлення до Землі, оспівують майбутню радянську природу, що наближає вік комунізму.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Сергей Якуцени. Охрана окружающей среды на примере государственного управления водными ресурсами. — ЛитРес, 2022. — ISBN 5040724810.
  2. 3960 "О плане полезащитных лесонасаждений, внедрения травопольных севооборотов, строительства прудов и водоёмов для обеспечения высоких и устойчивых урожаев в степных и лесост…. оригіналу за 10 серпня 2018. Процитовано 10 серпня 2018. 
  3. Войцеховский М. Б. Государственная лесополоса // Независимая газета. — Вип. 2008—11-26. з джерела 17 березня 2010.
  4. ↑ Роль МТС в сельском хозяйстве СССР в первые послевоенные годы (1946—1952 гг.)
  5. Организация ОАО "РОСГИПРОЛЕС". List-Org (рос.). Процитовано 5 лютого 2023. 
  6. ↑ Сергей Кара-Мурза (5 серпня 2010). Засуха 2010 — третий экзамен. // Русский обозреватель. оригіналу за 19 грудня 2017. Процитовано 26 травня 2017. 
  7. Костяков А. Преобразование природы нашей Родины // Вечерняя Москва, 6 марта 1953 г.
  8. § 8. Договоры колхозов с лесозащитными, лугомелиоративными и машинно-животноводческими станциями | Проект „Исторические Материалы“
  9. Пастернацкий В. А.. Защита автомобильных дорог от снежных заносов насаждениями рациональных конструкций. Минск, 1984. оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 30 січня 2014. 

Література ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya v procesi redaguvannya pevnij chas Bud laska ne redagujte yiyi oskilki Vashi zmini mozhut buti vtracheni Yaksho cya storinka ne redaguvalasya kilka dniv bud laska priberit cej shablon Ce povidomlennya priznachene dlya uniknennya konfliktiv redaguvannya Ostannye redaguvannya zrobiv koristuvach Andrij Gricenko vnesok zhurnali o 19 47 UTC 5734 hvilini tomu Stalinskij plan peretvorennya prirodi abo Velikij plan peretvorennya prirodi abo Velike peretvorennya prirodi kompleksna programa naukovogo regulyuvannya prirodi v SRSR sho zdijsnyuvalasya naprikinci 1940 h na pochatku 1950 h rokiv Proyekt buv rozrahovanij na period 1949 1965 rokiv ta peredbachav stvorennya vosmi velikih lisovih derzhavnih smug u stepovih ta lisostepovih rajonah SRSR zagalnoyu dovzhinoyu ponad 5300 kilometriv Prijnyattyu proyektu pereduvali posuha ta golod 1946 1947 rokiv Stalinskij plan peretvorennya prirodiNazvano na chestStalin Josip VissarionovichKrayina SRSRChas data pochatku20 zhovtnya 1948Chas data zakinchennya1953 Stalinskij plan peretvorennya prirodi u VikishovishiRadyanskij plakat prisvyachenij vtilennyu derzhavnogo planu lisoposadok Zmist 1 Zmist planu 2 Cili i zavdannya 3 Realizaciya 3 1 Sistema LZS 4 Rezultati 5 Potochnij stan 6 Vidobrazhennya u kulturi 7 Div takozh 8 Primitki 9 Literatura 10 PosilannyaZmist planu red Stalinskij plan peretvorennya prirodi pochav obgovoryuvatisya v gazetah 15 listopada 1948 roku Plan buv prijnyatij z iniciativi Josipa Stalina i vvedenij v diyu postanovoyu Radi Ministriv SRSR ta CK VKP b vid 20 zhovtnya 1948 roku 1 2 Pro plan polezahisnih lisonasadzhen vprovadzhennya travopolnih sivozmin budivnictva stavkiv i vodojm dlya zabezpechennya visokih stijkih urozhayiv u stepovih ta lisostepovih rajonah Yevropejskoyi chastini SRSR 3 U presi zaznachenij dokument nazvali Stalinskim planom peretvorennya prirodi 4 Plan ne mav precedentiv u svitovomu dosvidi za masshtabami Vidpovidno do cogo planu treba bulo posaditi lisovi smugi shob peregoroditi dorogu suhoviyam ta zminiti klimat na ploshi 120 miljoniv gektariv Centralne misce v plani zajmalo polezahisne lisorozvedennya ta zroshennya Proyekt rozrahovanij na period 1949 1965 rokiv peredbachav stvorennya vosmi velikih lisovih derzhavnih smug u stepovih i lisostepovih rajonah zagalnoyu protyazhnistyu ponad 5300 kilometriv Planom namicheno stvorennya protyagom 1950 1965 rokiv velikih derzhavnih lisovih zahisnih smug zagalnim protyazhnistyu 5320 km iz plosheyu lisoposadok 112 38 tis ga Ci smugi projdut 1 po obidva beregi Volgi vid Saratova do Astrahani dvi liniyi shirinoyu po 100 m i protyazhnistyu 900 km 2 za vododilom Hopra ta Medvedici Biloyi Kalitvi ta Berezovoyi u napryamku Penza Katerinivka Kamensk na Siverskomu Dinci tri smugi shirinoyu po 60 m z vidstannyu mizh smugami 300 m ta dovzhinoyu 600 km 3 za vododilom pichki Ilovli ta Volgi u napryamku Kamishin Stalingrad tri smugi shirinoyu po 60 m z vidstannyu mizh smugami 300 m i protyazhnistyu 170 km 4 livoberezhzhyam Volgi vid Chapayevska do Volodimirovki chotiri smugi zavshirshki po 60 m z vidstannyu mizh smugami 300 m i protyazhnistyu 580 km 5 vid Stalingrada na pivden na Stepovij Cherkesk chotiri smugi shirinoyu po 60 m z vidstannyu mizh smugami 300 m i protyazhnistyu 570 km hocha spochatku vona bula zadumana yak lisosmuga Kamishin Stalingrad Stepovij Cherkesk ale v silu pevnih bulo virisheno rozbiti na dvi lisosmugi Kamishin Stalingrad vzdovzh richki Ilovlya ta nar Volga i na vlasne Stalingrada Cherkesk i Zelene kilce Stalingrada spoluchnoyu lankoyu mizh nimi 6 po beregah richki Ural u napryamku gora Vishneva Chkalov Uralsk Kaspijske more shist smug tri pravoruch i tri livim beregom shirinoyu po 60 m z vidstannyu mizh smugami 200 m i protyazhnistyu 1080 km 7 po obidva beregi Dona vid Voronezha do Rostova dvi smugi shirinoyu po 60 m i dovzhinoyu 920 km 8 po obidva beregi Siverskogo Dincya vid Byelgoroda do r Don dvi smugi shirinoyu po 30 m i protyazhnistyu 500 km Cili i zavdannya red Metoyu danogo planu bulo zapobigannya posuham pishanim i pilovim buryam shlyahom budivnictva vodojm posadki lisozahisnih nasadzhen ta vprovadzhennya travopolnih sivozmin u pivdennih rajonah SRSR Povolzhya Zahidnogo Kazahstanu Pivnichnogo Kavkazu ta Ukrayini Zagalom planuvalosya visaditi ponad 4 mln ga lisu ta stvoriti zahisni derzhavni lisovi smugi zavdovzhki ponad 5300 km Ci smugi mali ohoronyati polya vid spekotnih pivdenno shidnih vitriv suhoviyiv Krim derzhavnih lisovih zahisnih smug visadzhuvalisya lisosmugi miscevogo znachennya po perimetru okremih poliv po shilah yariv vzdovzh isnuyuchih i znovu stvoryuvanih vodojm na piskah z metoyu yih zakriplennya Krim cogo vprovadzhuvalisya bilsh progresivni metodi obrobki poliv zastosuvannya chornih pariv zyabku ta lushennya sterni pravilna sistema zastosuvannya organichnih ta mineralnih dobriv posiv dobirnogo nasinnya visokovrozhajnih sortiv pristosovanih do miscevih umov Plan peredbachav takozh vikoristannya travopolnoyi sistemi zemlerobstva rozroblenoyi radyanskimi uchenimi Vasilem Dokuchayevim Pavlom Kostichevim ta Vasilem Vilyamsom Zgidno z ciyeyu sistemoyu chastina rilli v sivozminah zasivalasya bagatorichnimi bobovimi ta tonkonigimi travami Travi stvorili znachnu kormovu bazu tvarinnictva ta stali dobrim prirodnim zasobom vidnovlennya rodyuchosti gruntiv Plan peredbachav yak absolyutne prodovolche samozabezpechennya Radyanskogo Soyuzu a j naroshuvannya z drugoyi polovini 1960 h rokiv eksportu vitchiznyanih zerno i m yasoproduktiv Stvoreni lisosmugi ta vodojmisha mali suttyevo uriznomanitniti floru ta faunu SRSR Takim chinom plan poyednuvav u sobi zavdannya ohoroni navkolishnogo seredovisha ta otrimannya visokih stijkih urozhayiv Realizaciya red Dlya opracyuvannya ta realizaciyi planu bulo stvoreno institut Agrolisproyekt piznishe institut Rosgiprolis likvidovanij u proceduri bankrutstva 18 listopada 2019 roku 5 Za jogo proyektami lisami pokrilisya chotiri veliki vododili basejniv Dnipra Donu Volgi Uralu yevropejskogo pivdnya Rosiyi ta na znachnij teritoriyi Ukrayini Persha sproyektovana Agrolisproyektom derzhavna lisosmuga vityaglasya vid uralskoyi Vishnevoyi gori do uzberezhzhya Kaspiyu protyazhnist ponad tisyachu kilometriv Zagalna dovzhina velikih derzhavnih polezahisnih smug perevishuvala 5300 km U cih polosah bulo posadzheno 2 3 mln ga lisu Odnochasno z ulashtuvannyam sistemi polezahisnih lisonasadzhen bulo rozpochato veliku programu zi stvorennya zroshuvalnih sistem U SRSR bulo stvoreno blizko 4 tis vodoshovish sho vmishuvali 1200 km 3 vodi Voni dozvolili rizko pokrashiti navkolishnye seredovishe pobuduvati veliku sistemu vodnih shlyahiv vregulyuvati stik velikoyi kilkosti richok otrimuvati velicheznu kilkist deshevoyi elektroenergiyi vikoristovuvati nakopichenu vodu dlya zroshennya poliv ta sadiv 6 Dlya virishennya problem pov yazanih iz zdijsnennyam p yatirichnogo planu meliorativnih robit bulo zalucheno Institut inzheneriv vodnogo gospodarstva imeni V R Vilyamsa 7 Sistema LZS red Dlya realizaciyi Planu bulo stvoreno zagalnoderzhavnu sistemu Lisozahisnih stancij LZS na kshtalt zagalnoderzhavnoyi sistemi MTS Tipovij dogovir MTS z kolgospami buv vikoristanij yak zrazok dlya oformlennya vzayemin kolgospiv iz znovu organizovanimi lisozahisnimi stanciyami 8 Rezultati red Zdijsneni zahodi sprichinili zrostannya vrozhajnosti zernovih na 25 30 ovochiv na 50 75 trav na 100 200 Takozh u rezultati zrostannya kapitalovkladen u silske gospodarstvo ta pokrashennya tehnichnoyi osnashenosti kolgospiv ta radgospiv vdalosya stvoriti micnu kormovu bazu dlya rozvitku tvarinnictva znachnu rol u comu vidigrali mashinno traktorni stanciyi Virobnictvo m yasa ta sala u 1951 roci porivnyano z 1948 rokom zroslo na 80 u tomu chisli svinini na 100 virobnictvo moloka na 65 yayec na 240 vovni na 50 V rezultati istotno zbilshilasya chastka gromadskogo tvarinnictva kolgospiv i radgospiv u virobnictvi tvarinnickoyi produkciyi v 1950 roci vona sklala 33 po m yasu 25 po moloku 11 po yajcyam 4 Ale yakoyu miroyu ce pov yazano same z ciyeyu programoyu nevidomo Likvidaciyu imovirno pochav Malenkov perevivshi lisozahisni stanciyi LZS do skladu MTS Postanovoyu Radminu Soyuzu vid 6 chervnya 1953 roku N 1409 Pro vikoristannya lisozahisnih stancij u silskomu gospodarstvi U zv yazku iz pripinennyam robit zi stvorennya derzhavnih zahisnih lisovih smug ta dubovih lisiv promislovogo znachennya ta pripinennya yak obov yazkovogo dlya kolgospiv ta radgospiv derzhavnogo planuvannya polezahisnih lisovih smug Rada Ministriv Soyuzu RSR uhvalyuye Zi smertyu Josipa Stalina 1953 roku vikonannya planu bulo zgornuto Bagato lisosmug bulo virubano kilka tisyach stavkiv i vodojm dlya rozvedennya ribi bulo zakinuto stvoreni v 1949 1955 rokah 570 lisozahisnih stancij bulo likvidovano Potochnij stan red U roki razhyanskoyi perebudovi z 1985 roku roboti z rozshirennya ta modernizaciyi sistemi irigaciyi ta lisoposadok stvorenih v SRSR buli pripineni a sama sistema stala rujnuvatisya ta vivoditisya z ladu V rezultati postachannya silskogo gospodarstva vodoyu pochalo znizhuvatisya i z 2004 roku zokrema v rosiyi kolivayetsya na rivni blizko 8 km 3 u 3 4 razi menshe nizh u 1984 roci U 1980 ti roki v lisosmugah she provodilasya posadka lisu v obsyagah 30 tisyach gektariv na rik pislya 1995 roku vona kolivalasya na rivni blizko 2 tisyach gektariv a 2007 roku sklala 0 3 tis ga Stvoreni lisosmugi zarostayut chagarnikom i vtrachayut svoyi zahisni vlastivosti Takozh cherez bezgospnist lisonasadzhennya stali virubuvati 6 Na pochatku 2000 h rokiv v Ukrayini bulo stvoreno derzhavne pidpriyemstvo Agrolisgosp Ukrayini fahivci yakogo opikuyutsya stvorenimi v poperednij period lisonasadzhennyami Zgodom voni buli peretvoreni v kozhnij oblasti na komunalne agrolisogospodarske pidpriyemstvo Ale nezvazhayuchi na postupovu degradaciyu lisosmugi donini prodovzhuyut vikonuvati i snigozatrimuyuchi funkciyi 9 Vidobrazhennya u kulturi red Yak svidchennya nebuvalogo pidjomu entuziazmu trudyashih mas iz peretvorennya prirodi Stalinskij plan znajshov svoye vidobrazhennya u kulturi socialistichnogo realizmu Yevgenom Dolmatovskim tekst ta Dmitrom Shostakovichem muzika bula stvorena lt Pesnya o lesah sho vihvalyaye grandiozne sporudzhennya lisiv ta vidobrazhaye problemi pov yazani z golodom cherez posuhu ale zavdyaki radosti molodi pioneriyi ta komsomolciv yaki zaklikayut do dbajlivogo stavlennya do Zemli ospivuyut majbutnyu radyansku prirodu sho nablizhaye vik komunizmu Div takozh red Veliki budovi komunizmu Lisovovidnovlennya Lismuga Industrializaciya Teraformuvannya Zahisni lisovi nasadzhennya Zahisni derzhavni lisovi smugi Great Plains Shelterbelt Plan Ruzvelta lisozahistu Velikih rivninPrimitki red Sergej Yakuceni Ohrana okruzhayushej sredy na primere gosudarstvennogo upravleniya vodnymi resursami LitRes 2022 ISBN 5040724810 3960 O plane polezashitnyh lesonasazhdenij vnedreniya travopolnyh sevooborotov stroitelstva prudov i vodoyomov dlya obespecheniya vysokih i ustojchivyh urozhaev v stepnyh i lesost Arhiv originalu za 10 serpnya 2018 Procitovano 10 serpnya 2018 Vojcehovskij M B Gosudarstvennaya lesopolosa Nezavisimaya gazeta Vip 2008 11 26 Arhivovano z dzherela 17 bereznya 2010 a b Rol MTS v selskom hozyajstve SSSR v pervye poslevoennye gody 1946 1952 gg Organizaciya OAO ROSGIPROLES List Org ros Procitovano 5 lyutogo 2023 a b Sergej Kara Murza 5 serpnya 2010 Zasuha 2010 tretij ekzamen Russkij obozrevatel Arhiv originalu za 19 grudnya 2017 Procitovano 26 travnya 2017 Kostyakov A Preobrazovanie prirody nashej Rodiny Vechernyaya Moskva 6 marta 1953 g 8 Dogovory kolhozov s lesozashitnymi lugomeliorativnymi i mashinno zhivotnovodcheskimi stanciyami Proekt Istoricheskie Materialy Pasternackij V A Zashita avtomobilnyh dorog ot snezhnyh zanosov nasazhdeniyami racionalnyh konstrukcij Minsk 1984 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 30 sichnya 2014 Literatura red Kovda V A Velikij plan preobrazovaniya prirody M Izd vo AN SSSR 1952 110 s 50000 prim Korchyomkina E E Stalinskij plan preobrazovaniya prirody trudnosti i uspehi ego realizacii v Adygee 1948 1953 gg Vestnik Adygejskogo gosudarstvennogo universiteta Seriya 1 Regionovedenie Majkop 2009 3 31 zhovtnya S 31 36 ISSN 2410 3691 Sukachyov V N Stalinskij plan preobrazovaniya prirody M Izd vo AN SSSR 1950 32 s 100000 prim Chepurda G Velikij plan peretvorennya prirodi 1948 1965 rr ukrayinskij vimir 2017 Vtoraya nauchnaya konferenciya po pretvoreniyu v zhizn plana preobrazovaniya prirody v Tomskoj oblasti 1951 g Tezisy dokladov Tomsk 1951 Sobisevich A V Esli pochvoveda pochemu to nelzya vklyuchit v delegaciyu prosim fizika ili himika sovetskie proekty preobrazovaniya prirody i ih prezentaciya za rubezhom Vestnik Permskogo universiteta Seriya Istoriya 2022 T 59 4 S 92 101 Posilannya red Istoriopediya Dokumentalnyj film Gullivery i liliputy na YouTube Chervona Liniya 2019 Rassekrechennaya istoriya Velikij plan preobrazovaniya prirody na YouTube Telekanal Kultura Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Stalinskij plan peretvorennya prirodi amp oldid 40790794