| Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. (січень 2016) |
Громадянський рух «Спільна справа» — політична партія, зареєстрована 19 березня 2015 року. Початково створена як горизонтальний рух опору в березні 2010 року. Назва організації латиною перекладається як Res publica і вказує на республіканський характер ідеології руху, а також символізує активну громадянську солідарність українців всіх регіонів. На це вказує і гасло Організації «Держава понад Партії, Нація понад Класи».
| Громадянський рух «Спільна справа» | |
| Заснована / зареєстрована | 2010 (заснована) 19 березня 2015 (зареєстрована) |
| Штаб-квартира | |
| Очільник партії | Олександр Данилюк |
| Кольори | |
| Кількість членів | |
| Кількість депутатів у ВР | 0 / 422 |
| Обласні ради та рада м. Києва | 0 / 1820 |
| Вебсторінка | www.spilnasprava.com |
| Політика України Політичні партії Вибори |
«Спільна справа» була ініціатором та активним учасником найбільших антиурядових акцій протесту періоду режиму Януковича: Податкового Майдану та Євромайдану.
Координатором руху є Олександр Данилюк.
Історія Редагувати
Громадянський рух «Спільна справа» був створений як горизонтальний рух опору в березні 2010 року групою політичних радників, конфліктологів, антирейдерів, соціальних інженерів та спеціалістів з спеціальних операцій, що брали активну участь в організації Помаранчевої революції, протидії спробі державного заколоту, що намагався здійснити в 2007 році на той момент прем’єр-міністр Віктор Янукович, та інших менш відомих, проте не менш доленосних подіях української сучасної історії.
Метою створення Організації була протидія російській гібридній агресії, направленій на провокацію громадянського конфлікту та розділення України на декілька частин. Засновники Організації були в 2004-му році свідками використання президентських виборів та Помаранчевої революції для реалізації такого сценарію (сепаратистський з'їзд в Сєвєродонецьку, Харків, Одеса і т.п.) і вже в березні 2010 року побачили ґрунтовні докази підготовки його повторення. Зокрема, одним з таких доказів було прийняття Януковичем нового закону «Про референдум», що був спеціально розроблений для федералізації та сецесії (розділення) України.
Податковий майдан Редагувати
Вже у квітні 2010 року уряд Азарова заявив про намір ліквідувати до кінця року спрощену систему оподаткування. Для політизації протесту також склались сприятливі умови після тотальної фальсифікації місцевих виборів в жовтні 2010 року, коли Партія регіонів виграла вибори в усіх місцевих радах, за винятком кількох західноукраїнських областей. Після конституційного перевороту здійсненого Віктором Януковичем 1 жовтня 2010 року, з правової точки зору він втратив легітимність та став узурпатором, це дозволило Спільній Справі змінити вимоги Податкового майдану і виставити узурпаторам ультиматум про негайне проведення президентських та парламентських виборів.
22 жовтня 2010 року в Києві на підтримку цих вимог зібрались десятки тисяч українців. Це була найбільша акція протесту з часів Помаранчевої революції. Здавалось режиму залишились лічені дні. З країни вже виїхали прем'єр-міністр М. Азаров, В. Янукович та В.Литвин. Проте Спільна Справа суттєво недооцінила можливості, що мали в Україні російські спецслужби та їхні місцеві союзники. Більшість медіа буквально за кілька днів припинили давати інформацію про політичні вимоги протестувальників, інформуючи лише про продовження боротьби за скасування спрощеної системи оподаткування. Головними коментаторами для новин та гостями на політичних шоу від імені протестувальників стають люди, що не мали до організації протестів жодного стосунку або виконували там функцію наглядачів від влади. Наступним кроком стає захоплення цими фейковими лідерами сцени та звукопідсилюючої апаратури, що було здійснене перевдягненими в цивільне бійцями спецпідрозділів МВС. Після захоплення сцени на неї могли потрапити лише ретельно перевірені провладними провокаторами промовці, що агітували проти революції. Після кількох публічних зустрічей з урядом фейкові лідери заявляють про перемогу протестів, оскільки спрощена система залишилась, та їх закінчення. В ту саму ніч, реальний Майдан, який не мав наміру згортати свою діяльність жорстоко зачищається переважаючими силами спецпідрозділів МВС та ВВ. Жорстокий розгін протестувальників також ніде не транслюється. Проти представників Спільної Справи порушуються кримінальні справи, декілька осіб потрапляють за ґрати.
Режим чітко стає на шлях встановлення авторитаризму. В наступні декілька місяців до тюрем потрапляють також лідери парламентської опозиції. Спільна Справа організовує ще декілька спроб консолідувати громадян проти узурпації (День Гніву), проте не знаходить підтримки опозиційних політиків. Російська гібридна окупація нарощується. На керівні посади в силові структури України починають безпосередньо призначати російських громадян (Саламатін, Якименко та інші). Охорону Януковича здійснює офіцер ФСО Заневський.
Події:
Активісти «Спільної справи», очолювані Олександром Данилюком, в рамках стратегії ненасильницького спротиву зайняли приміщення МінАПК у п'ятницю, 24 січня. Раніше свободівці їх вигнали з будівлі Київської міськдержадміністрації «за погану поведінку».
25 січня 2014 активісти Спільної справи зайняли будівлю Міністерства енергетики та вугільної промисловості на вулиці Хрещатик у Києві.
26 січня 2014 активісти Спільної справи зайняли будівлю Міністерства юстиції на Городецького 13 в Києві.
Штаб національного спротиву називав ці дії активістів «Спільної справи» спланованою провокацією. 27 січня 2014 підопічні Данилюка повністю звільнили будівлю Міністерства юстиції.
29 січня Свобода вигнала активістів Спільної справи з захопленого аграрного міністерства.
Примітки Редагувати
- Депутатські фракції і групи IX скликання. rada.gov.ua. Процитовано 26 листопада 2020.
- Кандидати, яких обрано депутатами рад на поточну дату. cvk.gov.ua. Процитовано 26 листопада 2020.
- . Архів оригіналу за 27 січня 2014. Процитовано 27 січня 2014.
- ↑ Свободівці звільнили будівлю МінАПК від Спільної справи. ЗМІ повідомляють про постраждалих. Українська правда. 29 січня 2014. оригіналу за 24 листопада 2022. Процитовано 16 лютого 2023.
- . Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 27 січня 2014.
- . Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 27 січня 2014.
- Свободівці звільнили будівлю МінАПК від Спільної справи. ЗМІ повідомляють про постраждалих. Українська правда. 29 січня 2014. оригіналу за 22 січня 2019. Процитовано 8 червня 2021.
Посилання Редагувати
- Офіційний вебсайт: www.spilnasprava.com [ 15 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Офіційна сторінка у Фейсбук : www.facebook.com/spilnasprava [ 25 вересня 2018 у Wayback Machine.]
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Спільна справа |
| Це незавершена стаття про українську політику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про політичну партію України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |