«Співачка Жозефіна й мишачий народ» (рос. Певица Жозефина и мышиный народ) — українсько-німецький ігровий повнометражний художній фільм 1994 року. Дебютна ігрова стрічка українського кінорежисера Сергія Маслобойщикова.
| Співачка Жозефіна й мишачий народ | |
|---|---|
| Жанр | екранізація / притча |
| Режисер | Сергій Маслобойщиков |
| Продюсер | Олександр Роднянський |
| Сценарист | Сергій Маслобойщиков |
| На основі | творів Франца Кафки |
| У головних ролях | Алла Сергійко Олег Ісаєв Вадим Скуратовський Женя Медовий Михайло Дементьєв Петро Міхневич Тоня Чигиряк Олег Примогенов Андрій Дементьєв Артур Лі Олександр Крижанівський Сергій Проскурня Леон Кляйнберг Віктор Андрієнко |
| Оператор | Олександр Шумович |
| Композитор | Юхим Гофман |
| Монтаж | Елеонора Суммовська |
| Художник | Оксана Тимонишин |
| Костюмер | Тетяна Соловйова Тетяна Алєксандрова |
| Звукорежисер | Сергій Вачі |
| Кінокомпанія | «Кіностудія імені Олександра Довженка» «Innova-film» |
| Тривалість | 105 хв. |
| Мова | російська |
| Країна | Україна Німеччина |
| Рік | 1994 |
| Дата виходу | 17 січня 2008 |
| IMDb | ID 0111265 |
У 2018 році компанія «Кінотур» виконала сканування, реставрацію, кольорокорекцію та виготовила цифрову версію стрічки «Співачка Жозефіна й мишачий народ».
Синопсис Редагувати
Жозефіна (Алла Сергійко) живе у своєму неіснуючому, ілюзорному світі театру, музики та співу. Вона щиро вважає, що спів - це влада, і таким чином вона захищає свій народ. Вокал Жозефіни рятує людей від різного роду економічних та політичних проблем. Жозефіна дає зрозуміти, що її світогляд правильний і по-іншому бути не може. Трапляється, що її «піддані» пред'являють їй претензії, часто безглузді та необґрунтовані. Але тут у Жозефіни є свої методи залагоджувати суперечки — вона дає концерти, на які збираються всі бажаючі. Однак, подібне існування не може продовжуватися довго.
У ролях Редагувати
| Актор | Роль |
|---|---|
| Алла Сергійко | Жозефіна |
| Олег Ісаєв | Ісайя |
| Вадим Скуратовський | Єремій |
| Женя Медовий | Йосип |
| Михайло Дементьєв | Даня |
| Петро Міхневич | батько Йосипа |
| Тоня Чигиряк | Жозефіна у дитинстві |
| Олег Примогенов | Прима |
| Андрій Дементьєв | бородатий шанувальник |
| Артур Лі | співаючий кочівник |
| Олександр Крижанівський | розпорядник |
| Сергій Проскурня | вчитель співів |
| Леон Кляйнберг | м'ясник |
| Віктор Андрієнко | Хам |
| Сергій Васильєв | знавець співів |
| Юлік Цисельський | Юлік |
| Богдан Братко | чиновник |
| Омелян Савка | чиновник |
| Тарас Рідуш | чиновник |
| Нонна Фіалко | кухарка |
| Тамара Артеменко-Кільчицька | кухарка |
| Василь Лещик | працівник на кухні |
| Дмитро Махник | працівник на кухні |
| Едуард Цісельський | працівник на кухні |
| Василь Губко | працівник на кухні |
| Тамара Плашенко | прачка |
| Валентина Руденко | прачка |
Творча група Редагувати
- Режисер-постановник: Сергій Маслобойщиков
- Режисери: Надія Лагутенко, Олександр Крижанівський
- Сценарист-постановник: Сергій Маслобойщиков
- Оператор-постановник: Олександр Шумович
- Оператори: Сергій Крнєєнко, Анатолій Феодосій Кузьменко
- Режисер монтажу: Елеонора Суммовська
- Художник-постановник: Оксана Тимонишин
- Звукорежисер: Сергій Вачі
- Художники-костюмери: Тетяна Соловйова, Тетяна Алєксандрова
- Гример: Неллі Журбенко
- Композитор: Юхим Гофман
- Відповідальний продюсер: Борис Фуксман
- Продюсер: Олександр Роднянський
- Художні керівники: Роман Балаян, Сурен Шахбазян
- Директор стрічки: Михайло Костюковський
Фільмування Редагувати
Стрічка створена у вигляді псевдодокументального репортажу з вигаданого світу. Фільмували стрічку в приміщенні Чернівецького обласного музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської.
Нагороди Редагувати
- 1997 — Приз за найкраще втілення літературного джерела в кіно, міжнародний кінофестиваль «Література і кіно» ;
- 1997 — Олександр Шумович — Приз за найкращу операторську роботу, кінофестивалю «Відкрита ніч»;
- 1995 — Сергій Маслобойщиков — Приз за найкращу режисуру, Каїрський міжнародний кінофестиваль;
- 1995 — Вадим Скуратівський — Приз за найкращу чоловічу роль в номінації «Непрофесійний виконавець ролі», кінофестиваль «Стожари»;
- 1994 — Оксана Тимонишин — Приз за найкраще пластичне вирішення картини, кінофестиваль «Кіношок-94»;
- 1994 — Приз За найкращий ігровий фільм, міжнародний кінофестиваль «Молодість».
Джерела Редагувати
- Людмила Лємєшева. Досвід хаосу. «Сучасність». – 1999. – Чис. 11. – С. 132–140
Примітки Редагувати
- «Співачка Жозефіна й мишачий народ», Сергій Маслобойщиков [ 13 серпня 2020 у Wayback Machine.] «Арґумент-кіно»
- . Архів оригіналу за 25 листопада 2019. Процитовано 16 червня 2019.
- Вачі Сергій Леонідович «Енциклопедія Сучасної України»
- Дмитро Десятерик. Незакінчена стаття про українське кіно. День. – 2003. – 3 лип. (№ 111). – С. 5.
Посилання Редагувати
- Співачка Жозефіна й Мишачий Народ на сайті KINO-КОЛО
- Співачка Жозефіна й мишачий народ [ 13 вересня 2019 у Wayback Machine.] на сайті Національного центру Олександра Довженка
- Співачка Жозефіна й мишачий народ [ 7 серпня 2017 у Wayback Machine.] на сайті Телеканалу «Інтер»