Спортивний арбітражний суд (англ. Court of Arbitration for Sport, САЅ) — міжнародна судова організація, створена для вирішення шляхом арбітражу суперечок у галузі спорту. Штаб-квартира розташована в Лозанні (Швейцарія), судові засідання відбуваються в Нью-Йорку, Сіднеї та Лозанні. Тимчасові суди створюють у поточному місті-господареві Олімпійських ігор.
Court of Arbitration for Sport | |
---|---|
Країна | Швейцарія |
Вид | Арбітражний суд |
Юрисдикція | Швейцарія |
Заснований | 1984 |
Мови діловодства | (англ.),(фр.) |
http://www.tas-cas.org/ |
Юрисдикція Редагувати
Зазвичай, суперечка може бути передана в CAS тільки при наявності арбітражної угоди між сторонами, яка передбачає звернення до CAS. Однак, згідно з правилом 61 Олімпійської хартії, всі спори у зв'язку з Олімпійськими іграми, можуть розглядатись тільки в CAS і всі міжнародні федерації олімпійських видів спорту визнають юрисдикцію CAS, принаймні у деяких суперечках.
Завдяки дотриманню Всесвітнього антидопінгового кодексу 2009 року всі підписанти, включаючи всі міжнародні олімпійські федерації та національні олімпійські комітети, визнали юрисдикцію CAS у справах порушення антидопінгових правил. Починаючи з 2016 року антидопінговий підрозділ CAS розглядає випадки допінгу на Олімпійських іграх замість дисциплінарної комісії МОК. Ці рішення можуть бути оскаржені до спеціального суду CAS в місті-господареві Олімпійських ігор, або, якщо спеціальний суд більше не працює, до постійного спортивного арбітражного суду. Під час дії першого антидопінгового підрозділу було розглянуто вісім справ, з яких сім були випадками допінгу в межах його юрисдикції.
Завдяки тому, що CAS є швейцарською арбітражною організацією, його рішення можуть бути оскаржені до Федерального суду Швейцарії. Оскарження арбітражних рішень, як правило, не є успішним. Прийняття рішень по оскарженням в основному ґрунтується на тому, чи були виконані процедурні вимоги, і чи не суперечить рішення державній політиці Швейцарії. Станом на березень 2012 року було сім випадків скасування рішень CAS через звернення до Федерального суду, з яких шість було вирішено за процедурними питаннями і лише один раз рішення було скасоване по суті справи — у випадку з Матузалем, бразильським футболістом.
Свого часу Федеральний суд Німеччини ухвалив рішення проти німецької ковзанярки Клаудії Пехштайн, визначивши відсутність юрисдикції для перегляду своєї справи. Федеральний суд Швейцарії постановив, що CAS задовольняє вимогам арбітражного суду відповідно до німецького законодавства, і що незалежність CAS від сторін забезпечується методом вибору арбітрів і можливістю оскарження до Федерального суду Швейцарії.
Історія Редагувати
У зв'язку з взаємовпливом спорту та політики президентом Міжнародного олімпійського комітету (МОК) Хуаном Антоніо Самаранчем був запропонований орган для вирішення суперечок, що виникають під час Олімпіади. CAS створили як частину МОК у 1984 році.
У 1992 році одне з рішень CAS було оскаржене у Федеральному суді Швейцарії на підставі зацікавленості CAS як підрозділу МОК. Швейцарський суд постановив, що CAS є арбітражним судом але звернув увагу на численні зв'язки між CAS і МОК.
Як відповідь у CAS пройшли реформи, щоб зробити його більш незалежним від МОКу як організаційно, так і фінансово. Найбільшою зміною було створення «Міжнародної арбітражної спортивної ради» (ICAS) для догляду замість МОК за управлінням та фінансуванням CAS.
Рада CAS Редагувати
Члени CAS Редагувати
номер | Ім'я | Країна |
---|---|---|
1. | Abdullah Al Hayyan | Кувейт |
2. | Tjasa Andrée-Prosenc | Словенія |
3. | Patrick Baumann | Швейцарія |
4. | Scott Blackmun | США |
5. | Alexandra Brilliantova | Росія |
6. | Miguel Cardenal Carro | Іспанія |
7. | John Coates | Австралія |
8. | Moya Dodd | Австралія |
9. | Nabil Elaraby | Єгипет |
10. | Ivo Eusebio | Швейцарія |
11. | Michael Lenard | США |
12. | Carole Malinvaud | Франція |
13. | Yvonne Mokgoro | ПАР |
14. | Ellen Gracie Northfleet | Бразилія |
15. | Göran Petersson | Швеція |
16. | Dick Pound | Канада |
17. | Corinne Schmidhauser | Швейцарія |
18. | Tricia C.M. Smith | Канада |
19. | Wilhelmina Thomassen | Нідерланди |
20. | Hanqin Xue | Нідерланди |
21. | Matthieu Reeb | Швейцарія |
Приклади практики Редагувати
Допінг Редагувати
У березні 2011 року CAS прийняла перше рішення, спираючись на біологічний паспорт[en] спортсмена — було дискваліфіковано двох італійських велосипедистів на основі співставлення їх профілів крові за два роки.
Перед цим було вирішено справу Клаудії Пехштайн на подібних підставах. Відмінність цих двох справ полягає в тому, що у випадку Пехштейн зразки крові брались представниками національної федерації спорту, а не офіційними представниками CAS чи МОК.
Літні Олімпійські ігри 2016 року Редагувати
Спеціальний суд для Олімпіади 2016 року зареєстрував 18 справ до 3 серпня, перевершивши рекорд за два дні до церемонії відкриття. Згідно з відповідним звітом, 11 випадків були пов'язані з російськими спортсменами у справі про допінг, що фінансується державою. До кінця Ігор загальна кількість випадків склала 28, з яких 16 були пов'язані з російськими спортсменами.
Інші випадки, не пов'язані з допінгом Редагувати
- У липні 2015 року, у справі, пов'язаній з проблемою перевірки статі у спорті, CAS видала тимчасове арбітражне рішення, яке призупиняло положення, що використовувала міжнародна асоціація легкої атлетики для визначення, чи можуть спортсмени з гіперандрогенністю змагатися у професійній жіночій атлетиці. За положеннями, спортсменам з рівнем тестостерону вище 10 нмоль/л не дозволяли змагатись в жіночих категоріях. Ці положення були оскаржені індійською спринтеркою Дуті Чанд[en]. Палата CAS наказала міжнародній асоціації легкої атлетики подати наукові докази щодо зв'язку між спортивними показниками та підвищеним рівнем тестостерону протягом двох років після видачі тимчасового рішення. Цей термін був продовжений CAS на два місяці після угоди між сторонами. У січні 2018 року CAS призупинила справу на шість місяців, вимагаючи від асоціації уточнити, чи вона має намір замінити спірні норми новими правилами, які не вплинуть на справу Чанди. Оригінальні правила залишаються призупиненими.
- У 2006 році суд постановив, що Футбольна асоціація Гібралтару має вагомі підстави для подання заяви про приєднання до УЄФА, змушуючи організацію надати йому тимчасове членство. Проте на наступному Конгресі УЄФА Гібралтар був відкинутий голосуванням через лобіювання з боку Іспанії, незважаючи на рішення CAS. У 2013 році Гібралтар став членом УЄФА. У травні 2016 року CAS частково підтримав оскарження Гібралтаром рішення ФІФА про відмову в членстві. Суд не надав членства, але постановив, що ФІФА повинна надати повне членство якомога швидше. Гібралтар отримав членство на з'їзді ФІФА, який відбувся в тому ж місяці.
- У 2010 році Ірландська футбольна асоціація (Північна Ірландія) звернулася до CAS після того, як ФІФА не перешкодила Футбольній асоціації Ірландії (FAI, Республіка Ірландія) приймати народжених у Північній Ірландії гравців, які не мали родинних зв'язків з Республікою. CAS винесла рішення на користь FAI та ФІФА, підтвердивши, що вони діяли за правилами.
Примітки Редагувати
- ↑ Міжнародний олімпійський комітет: Олімпійська хартія [ 26 серпня 2015 у Wayback Machine.]
- Річард Н. Макларен, Двадцять п'ять років Спортивного арбітражного суду: погляд в дзеркало [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Всесвітнє антидопінгове агентство: 2009 World Anti-Doping Code [ 24 серпня 2012 у Wayback Machine.]
- Наглядова роль Арбітражного суду з спорту у регулюванні міжнародної спортивної системи [ 22 березня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
- Каролос Грохман: CAS беруть на себе допінг на Олімпійських іграх [ 22 березня 2019 у Wayback Machine.] 18 червня 2016 року. (англ.)
- Правила арбітражу, що застосовуються до антидопінгового відділу CAS [ 6 грудня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Спортивний арбітражний суд: Звіт про діяльність підрозділів CAS на Олімпійських іграх Ріо в 2016 році [ 8 листопада 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Спортивний арбітражний суд: Пресреліз 23 липня 2012 року [ 7 травня 2021 у Wayback Machine.]
- CAS Bulletin 2011/2 Оскарження арбітражних рішень CAS [ 21 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Roy Levy: Swiss Federal Tribunal overrules CAS award in a landmark decision: FIFA vs Matuzalem [ 25 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Крістіан Кейдель: Федеральний трибунал Німеччини відхиляє позов Клаудії Печштейн за відшкодування збитків від Міжнародного союзу ковзанярів (ISU) [ 22 березня 2019 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 16 листопада 2019. Процитовано 22 березня 2019.
- History of the Court of Arbitration for Sport [ 15 квітня 2019 у Wayback Machine.], official website of the Court of Arbitration for Sport (page visited on 5 May 2016)
- BGE 119 II 271 [ 6 січня 2017 у Wayback Machine.] (Gundel v La Fédération Internationale)
- Суд затверджує заборону велосипедистові на основі біологічного паспорта [ 21 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // New York Times 2011/03/09
- ↑ Despina Mavromati. CAS Bulletin 2011/2 Програма біологічного паспорта спортсмена [ 21 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Спортивний арбітражний суд: ЗМІ: 18 зареєстрованих справ — Станом на 3 серпня 2016 [ 20 серпня 2016 у Wayback Machine.] року
- Court of Arbitration for Sport. . Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 15 серпня 2016.
- Court of Arbitration for Sport. . Архів оригіналу за 4 липня 2017. Процитовано 15 серпня 2016.
- Court of Arbitration for Sport. . Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 20 січня 2018.
- Singh, Navneet. . Hindustan Times. Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 20 січня 2018.
- Gibraltar have failed in their attempt to become a member of Uefa.. BBC Sport. Архів оригіналу за 29 січня 2013. Процитовано 25 червня 2012.
- . The Guardian. Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 17 червня 2016.
- . BBC Sport. Архів оригіналу за 22 липня 2018. Процитовано 17 червня 2016.
- . Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 22 березня 2019.
- CAS/2010/A/2071. . Архів оригіналу за 6 січня 2017. Процитовано 22 березня 2019.
Посилання Редагувати
- Офіційний сайт
- Спортивний арбітраж [ 20 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Українська Арбітражна Асоціація
- «Де спортсмени йдуть до суду?» [ 9 червня 2013 у Wayback Machine.]
Література Редагувати
- Міжнародний спортивний арбітраж: засади й особливості діяльності та словник найуживанішої лексики / Бордюгова Ганна Юріївна. — Київ : АВІАЗ, 2016. — 160 с. : табл., портр. — Бібліогр.: с. 160 (19 назв). — Алф. покажч. термінів: с. 155—160. — ISBN 978-966-7209-01-9