Цей список включає в себе монархів англосаксонського королівства Мерсія, державного утворення, яке існувало впродовж 6-10 століть на території сучасного Мідлендсу, а також правителів Мерсії, кола вона втратила свою незалежність та увійшла до складу англійського королівства. Протягом майже двохсот років Мерсія (починаючи з 7-го століття) була домінуючою складовою Гептархії і, як наслідок, найбільш могутнім англосаксонським королівством. Саме в цей період правителі Мерсії стали першими, хто іменував себе такими титулами як "Король Британії" або "Король англійців".
Список ред.
Ранні правителі Мерсії були нащадками королів Англів.
| Роки правління | Ім'я | Примітки |
|---|---|---|
| 527 або 515 — ? | Ікел | Син Еомера, останнього короля Англів в Ангельні. Очолив похід англів через Північне море до Британії. |
| ? | Кнебба | Син Ікела |
| ? | Кіневальд | Син Кнебби |
| 585 — 593 | Креода | Син Кіневальда. Можливо був засновником фортеці в Тамворті — твердині королів Мерсії. |
| 593 — 606 | Пібба | Син Креоди. Поширив владу Мерсії на землі Західного Мідлендсу. |
| 606 — 626 | Кіорл | Походження невідоме. Можливо узурпував владу або ж був одним із віддалених родичів попередніх королів. |
| 626 — 655 | Пенда | Син Пібби. Перетворив Мерсію на найбільш впливове англосаксонське королівство. Останній язичницький король Мерсії. Поліг у битві з Освіу — королем Берніції, а згодом і Нортумбрії. |
| 635 — 642 | Еова | Син Пібби. Співправитель Пенди. Загинув у битві. |
| 655 — 656 | Педа | Син Пенди. Співправитель в Пд.-Сх. Мідлендсі. Вбитий. |
| 656 — 658 | Освіу | На короткий час захопив владу в Мерсії після смерті Пенди. Одночасно займав королівський престол в Нортумбрії (655-670). |
| 658 — 675 | Вульфгер | Син Пенди, перший християнський король Мерсії. Відновив мерсійське домінування в Англії. |
| 675 — 704 | Етельред І | Син Пенди. Зрікся престолу та доживав свої дні у монастирі біля містечка Бардні (сучасне графство Лінкольншир). |
| 704 — 709 | Кенред | Син Вульфгера. Зрікся престолу та поселився в Римі. |
| 709 — 716 | Кеолред | Син Етельреда І. Можливо був отруєний. |
| 716 | Кеолвальд | Вважається сином Етельреда І (його існування є сумнівним). |
| 716 — 757 | Етельбальд | Внук Еови. Проголосив себе королем Британії у 736 році. Вбитий своїми ж охоронцями. |
| 757 | Беорнред | Походження невідоме. Усунутий Оффою. Ймовірно спалений на вогнищі у 769 році в Нортумбрії. |
| 757 — 796 | Оффа | Праправнук Еови. Найвеличніший та наймогутніший серед усіх мерсійських королів. У 774 році проголосив себе Королем усіх англійців. Залишив після себе т.зв. вал Оффи на межі між Англією та Уельсом та почав карбувати срібний пенні. |
| 796 | Екгфріт | Син та співправитель Оффи. Раптово помер через декілька місяців після свого батька. |
| 796 — 821 | Кенвульф | Належав до сьомого покоління нащадків Пібби, ймовірно через сестру Пенди. Прийняв титул "імператора". |
| 821 | Кінегельм | Син Кенвульфа. Співправитель. Ймовірно убитий, пізніше канонізований (Святий Кенельм). |
| 821 — 823 | Кьолвульф І | Брат Кенвульфа. Скинутий з престолу Беорнвульфом. |
| 823 — 825 | Беорнвульф | Гіпотетичний родич Беорнреда. Загинув у битві з військами Східної Англії. |
| 825 — 827 | Лудека | Походження невідоме. Загинув у битві у Східній Англії, де намагався придушити повстання. |
| 827 — 839 | Віглаф | Походження невідоме. У 829 році усунутий від влади Егбертом, королем Вессексу, однак через рік повернув собі трон. При ньому Мерсія зберігала свою незалежність, однак перестала домінувати серед інших англосаксонських королівств. |
| 829 — 830 | Егберт | На короткий час захопив владу в Мерсії. Також був королем Вессексу (802-839). |
| 839 — 840 | Вігмунд | Син Віглафа та зять Кьолвульфа І. |
| 840 | Вігстан | Син Вігмунда. Зрікся престолу та пізніше вбитий Беортвульфом. Канонізований (Святий Вістан). |
| 840 | Ельфледа | Донька Кьолвульфа І, дружина Вігмунда та мати Вігстана; призначена останнім як регент. |
| 840 — 852 | Беортвульф | Можливо двоюрідний брат Вігстана. Узурпував королівську владу та примусив Ельфледу вийти заміж за свого сина Беорфріта. |
| 852 — 874 | Бургред | Ймовірно родич Беортвульфа. У зв'язку із загрозою данського вторгнення утік до Риму. |
| 874 — 879 | Кьолвульф II | Можливо син або внук Вігмунда та Ельфледи. Правив у західній Мерсії під верховною владою данців. |
| 879 — 884 | Етельред II | Визнав верховенство Альфреда І Великого, короля Вессекса. В історичних джерелах згадується радше як "елдормен", аніж "король", тобто вищий представник короля Вессекса у Мерсії. |
| Під верховною владою Вессекса | ||
| 884 — 911 | Етельред II | як елдормен, намісник Альфреда І Великого. |
| 911 — 918 | Етельфледа | Дружина Етельреда ІІ, донька Альфреда Вессекського та племінниця Бургред. Відвоювала східну частину Мерсії. |
| 918 — 919 | Ельфвіна | Донька Етельреда ІІ та Етельфледи. Усунута від влади її дядьком, Едвардом Старшим, який остаточно приєднав Мерсію до Вессекса, таким чином створивши Королівство Англія. |
| Титульні королі Мерсії | ||
| 924 | Етельстан | Син Едварда Старшого та племінник Етельфледи. Отримав титул короля Мерсії по смерті батька (липень 924 року), а через 16 днів потому — і титул короля Вессекса. |
| 957 — 959 | Едгар Мирний | Племінник Етельстана. Захопив владу в Мерсії та Нортумбрії (травень 957 р.), а в жовтні 959 року успадкував трон возз'єднаної Англії. |
| Елдормени та ерли Мерсії | ||
| 957 — 983 | Ельфгер[en] | Призначений елдорменом у 957 році Едгаром Мирним, коли об'єднане англійське королівство тимчасово розпалося. |
| 983 — 985 | Ельфрік Кілд[en] | Швагро Ельфгера. Зміщений з престолу Етельредом Нерозумним у 985 році. У 1016-му загинув у битві з данами. |
| ? — 1004 | Вульфрік Спот[en] | Ймовірно отримав титул елдормена Мерсії після вигнання Ельфріка Кілда. |
| 1007 — 1017 | Едрік Стреона | Призначений Етельредом Нерозумним; сумнозвісний ренегат, що перейшов на сторону данів. Пізніше вбитий Канутом Великим також за зраду. |
| 1017 — 1023/32 | Леофвайн | Ймовірно призначений Канутом Великим як елдормен Мерсії. Також був елдорменом у Гвікке. |
| 1023/32 — 1057 | Леофрік | Син Леофвайна, ерл Мерсії. Призначений Канутом Великим. Увійшов в історію головним чином завдяки своїй дружині Годіфу (Леді Ґодіва). |
| 1057 — 1062 | Ельфґар | Син Леофріка. Спочатку був ерлом Східної Англії, доки не успадкував титул батька в Мерсії. |
| 1062 — 1071 | Едвін | Син Ельфгара. Спочатку підкорився владі Вільгельма Завойовника, та згодом підняв повстання, однак був зраджений і вбитий своїми ж людьми. Після смерті Едвіна Мерсія розпалася на дрібніші графства. |