Спейслеб або Спейслаб (англ. Spacelab) — американська багаторазова космічна лабораторія, яку як корисне навантаження міг вивести на орбіту космічний корабель багаторазового використання Космічний човник, призначена для виконання експериментів на орбіті навколо Землі, в умовах мікрогравітації. Аналог пілотованої орбітальної станції, здійснює спільний з космічним кораблем політ. Спейслеб складається з кількох компонентів: герметичного відсіку, негерметичної відкритої платформи та іншого обладнання, що розміщується у вантажному відсіку шатла, стулки якого під час польоту розкривалися. При кожному запуску використовувався свій набір компонентів відповідно до потреб місії
Передісторія Редагувати
Після завершення короткочасного проєкту орбітальної станції Скайлеб НАСА продовжувало цікавитися можливостями для наукових і виробничих експериментів у космосі, проте за бюджетних обмежень не могло розробити повноцінну орбітальну станцію. Тому розробка і створення лабораторного комплексу «Спейслеб» були запропоновані західноєвропейським країнам, вони в особі ESRO, попередника ЄКА цю пропозицію прийняли. 1973 між сторонами був підписаний меморандум взаєморозуміння, 1974 ERNO почав розробку компонентів лабораторії.
Перші вироблені компоненти, включаючи лабораторію LM1, були передані НАСА безплатно в обмін на можливість польотів європейських космонавтів. Другий лабораторний модуль LM2, НАСА придбало у ERNO для польотів за власними програмами.
Герметичні модулі для Спейслеб в рамках ЄКА будувала Італія (Італійське космічне агентство); згодом цей досвід дозволив ЄКА та Італії створити для Міжнародної космічної станції (МКС) модулі «Коламбус», «Гармонія», «Спокій», «Купол» і герметичні багатоцільові модулі постачання (MPLM), що запускалися на шатлі: «Леонардо», «Рафаель» і «Донателло».
Менша, але багато в чому аналогічна лабораторія Спейсхеб для польотів в шатлах була створена приватним бізнесом США.
Місії зі Спейслеб Редагувати
Відкрита негерметична платформа складалася з окремих секцій, в політ могли вирушити до п'яти таких секцій. Герметичних відсіків було вироблено два: LM1 і LM2. Для тих польотів, коли в космос відправлялися тільки секції, без герметичних відсіків, іноді використовувався Igloo (Іглу), малий герметичний модуль, в якому містилися прилади, що не працюють у вакуумі. У таблиці нижче наведено список польотів у яких з листопада 1981 до лютого 2000 року брали участь різні компоненти Спейслеб .
Крім польотів для ЄКА і НАСА, кілька місій Спейслеб на шатлі проводилися повністю на користь і на кошти інших країн: дві-ФРН (D1 і D2), одна-Японії (J).
політ | човник | Дата запуску | Місія Спейслеб | Герметичний відсік | Негерметична платформа |
---|---|---|---|---|---|
STS-2 | Колумбія | 12 листопада 1981 | OSTA-1 | 1 секція | |
STS-3 | Колумбія | 22 березня 1982 | OSS-1 | 1 секція | |
STS-9 | Колумбія | 28 листопада 1983 | Spacelab 1 | Модуль LM1 | 1 секція |
STS-41-G | Челленджер | 5 жовтня 1984 | OSTA-3 | 1 секція | |
STS-51-B | Челленджер | 29 квітня 1985 | Spacelab 3 | Модуль LM1 | MPESS |
STS-51-F | Челленджер | 29 липня 1985 | Spacelab 2 | Igloo | 3 секції + IPS |
STS-61-A | Челленджер | 30 жовтня 1985 | Spacelab D1 | Модуль LM2 | MPESS |
STS-35 | Колумбія | 2 грудня 1990 | ASTRO-1 | Igloo | 2 секції + IPS |
STS-40 | Колумбія | 5 червня 1991 | SLS-1 | Модуль LM1 | |
STS-42 | Діскавері | 22 січня 1992 | IML-1 | Модуль LM2 | |
STS-45 | Атлантіс | 24 березня 1992 | ATLAS-1 | Igloo | 2 секції |
STS-50 | Колумбія | 25 червня 1992 | USML-1 | Модуль LM1 | EDO |
STS-46 | Атлантіс | 31 липня 1992 | 1 секція | ||
STS-47 | Індевор | 12 вересня 1992 | Spacelab-J | Модуль LM2 | |
STS-56 | Дискавері | 8 квітня 1993 | ATLAS-2 | Igloo | 1 секція |
STS-55 | Колумбія | 26 квітня 1993 | Spacelab D2 | Модуль LM1 | Unique Support Structure (USS) |
STS-58 | Колумбія | 18 жовтня 1993 | SLS-2 | Модуль LM2 | EDO |
STS-59 | Індевор | 9 квітня 1994 | SRL-1 | 1 секція | |
STS-65 | Колумбія | 8 липня 1994 | IML-2 | Модуль LM1 | EDO |
STS-64 | Дискавері | 9 вересня 1994 | LITE | 1 секція | |
STS-68 | Індевор | 30 вересня 1994 | SRL-2 | 1 секція | |
STS-66 | Атлантіс | 3 листопада 1994 | ATLAS-3 | Igloo | 1 секція |
STS-67 | Індевор | 2 березня 1995 | ASTRO-2 | Igloo | 2 секції + EDO |
STS-71 | Атлантіс | 27 червня 1995 | Spacelab-Mir | Модуль LM2 | |
STS-73 | Колумбія | 20 жовтня 1995 | USML-2 | Модуль LM1 | EDO |
STS-75 | Колумбія | 22 лютого 1996 | 1 секція | ||
STS-78 | Колумбія | 20 червня 1996 | LMS | Модуль LM2 | EDO |
STS-82 | Дискавері | 21 лютого 1997 | 1 секція | ||
STS-83 | Колумбія | 4 квітня 1997 | MSL-1 | Модуль LM1 | EDO |
STS-94 | Колумбія | 1 липня 1997 | MSL-1R | Модуль LM1 | EDO |
STS-90 | Колумбія" | 17 квітня 1998 | Neurolab | Модуль LM2 | EDO |
STS-99 | Індевор | 11 лютого 2000 | SRTM | 1 секція |
Примітки Редагувати
- Walter Froehlich. What is Spacelab ? // {{{Заголовок}}}.
- Lord , Douglas R. {{{Заголовок}}}.
- . Смітсонівський національний музей авіації. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 18 вересня 2013.
- Велика частина польотів наведена у списку на сайті НАСА [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.], для польотів, що не увійшли до цього списку, наведено окреме посилання.
- David Michael Harland (2004). The Story of the space shuttle. Springer Praxis. с. 444. ISBN 978-1-85233-793-3.
- ↑ Spacelab joined diverse scientists and disciplines on 28 Shuttle missions. НАСА. 15 березня 1999. Архів оригіналу за 17 вересня 2012. Процитовано 17 вересня 2013.
- ESA hands over a piece of space history. Архів оригіналу за 17 вересня 2012. Процитовано 17 вересня 2013.
- Tim Furniss , David Shayler , Michael Derek Shayler (2007). Manned Spaceflight Log 1961-2006. Springer Praxis. с. 829.
Посилання Редагувати
- NP-119 Science in Orbit:The Shuttle & Spacelab Experience. Архів оригіналу за 16 травня 2012. Процитовано 17 вересня 2013.
Див. також Редагувати
- Спейсхаб