«Спадкоємиця» (англ. The Heiress) — американський драматичний фільм 1949 року, знятий режисером Вільямом Вайлером на основі однойменної п'єси (1947) Рут та Огастеса Гетц, в свою чергу заснованої на романі «Вашингтон-сквер» (1880) Генрі Джеймса. У головних ролях Олівія де Гевіленд і Монтгомері Кліфт.
| Спадкоємиця | |
|---|---|
| англ. The Heiress | |
| | |
| Жанр | драматичний фільм |
| Режисер | Вільям Вайлер[…] |
| Продюсер | Вільям Вайлер |
| Сценарист | Генрі Джеймс |
| На основі | Washington Squared |
| У головних ролях | Олівія де Гевіленд, Монтгомері Кліфт, Ральф Річардсон, Міріам Гопкінс |
| Оператор | Лео Товер |
| Композитор | Аарон Копленд |
| Художник | Harry Hornerd |
| Кінокомпанія | Paramount Pictures |
| Дистриб'ютор | Paramount Pictures і Netflix |
| Тривалість | 114 хв. |
| Мова | англійська |
| Країна | США |
| Рік | 1949 |
| Дата виходу | 6 жовтня 1949 |
| IMDb | ID 0041452 |
| Спадкоємиця у Вікісховищі |
Сюжет Редагувати
Кетрін Слопер, єдина дочка та спадкоємиця заможного нью-йоркського лікаря-вдівця, проста, сором'язлива дівчина. Вона рідко буває у товаристві та піклується про батька, наївно не помічаючи його презирливого ставлення до неї. Якось на балу вона знайомиться з Морісом Таунсендом, в якого шалено закохується. Її батько вважає, що Моріса більше цікавлять статки, які успадкує Кетрін, аніж вона сама. Батько відвозить її до Європи, та Кетрін з Морісом продовжують підтримувати зв'язок через її тітку Лавінію. Після повернення Кетрін повідомляє Морісу, що вирішила відмовитися від спадщини, покинути батька та втекти разом з ним. Кетрін пакує речі й всю ніч чекає на Моріса, але той так і не з'являється.
Невдовзі помирає її батько. Кілька років потому Моріс повертається з Каліфорнії й зустрічає Кетрін — багату та незаміжню. Він знов освідчуються їй у коханні, пояснює, що тоді покинув її, бо не хотів аби через нього вона зазнала бідності. Кетрін приймає його вибачення, дарує коштовні запонки, які колись придбала для нього в Парижі, а потім просить відтворити обставини їхньої провальної втечі. Моріс обіцяє приїхати по неї вночі, вона запевняє, що зараз же почне збирати речі. Коли цього разу він дотрумує слова й з'являється на ганку, Кетрін спокійно наказує служниці замкнути двері. Моріс не припиняє кликати Кетрін. Тітка Лавінія питає її, як вона може бути така жорстока, на що Кетрін холодно відмовляє: «Мене вчили справжні майстри», після чого спокійно рушає сходами нагору.
У ролях Редагувати
| Актор | Роль |
|---|---|
| Олівія де Гевіленд | Кетрін Слопер |
| Монтгомері Кліфт | Моріс Таунсенд |
| Ральф Річардсон | доктор Остін Слопер, батько Кетрін |
| Міріам Гопкінс | тітка Лавінія |
| Ванесса Браун | Марія |
| Мона Фріман | Меріан Олмонд |
| Селена Ройл | Елізабет Олмонд |
| Рей Коллінз | Джефферсон Олмонд |
Нагороди та номінації Редагувати
- Найкраща акторка — Олівія де Гевіленд.
- Найкраща робота художника-постановника — Джон Міен, Гаррі Горнер та Еміль К'юрі.
- Найкращий дизайн костюмів — Едіт Хед та Джайл Стілк.
- Найкраща музика до фільму — Аарон Копленд.
- Номінація на найкращий фільм — Вільям Вайлер.
- Номінація на найкращого режисера — Вільям Вайлер.
- Номінація на найкращого актора другого плану — Ральф Річардсон.
- Номінація на найкращу операторську роботу — Лео Товер.
- Найкраща акторка у драматичному фільмі — Олівія де Гевіленд.
- Номінація на найкращого режисера — Вільям Вайлер.
- Номінація на найкращу акторку другого плану — Міріам Гопкінс.
Національна рада кінокритиків США
- Найкраща акторка — Олівія де Гевіленд.
- Найкращий актор — Ральф Річардсон.
Примітки Редагувати
Посилання Редагувати
- Спадкоємиця на сайті IMDb (англ.)