www.wikidata.uk-ua.nina.az

Соціолект або соціальний діалект лат societas суспільство і грец διάλεκτος наріччя це мова якою розмовляє певна соціальн

Соціолект

Соціолект або соціальний діалект (лат. societas — суспільство і грец. διάλεκτος — наріччя) — це мова, якою розмовляє певна соціальна група, соціальний прошарок або яка переважає всередині певної субкультури.

До соціальних діалектів належать: арґо (таємні мови), жаргон (професійні, групові, вікові діалекти), сленг, просторіччя.

Соціолекти є відгалуженням загальнонародної мови та зумовлені соціально-професійною диференціацією суспільства.

Соціальні діалекти характеризуються специфікою у формуванні, доборі й використанні певної частини лексико-фразеологічних (а іноді й фонетичних, морфологічних та синтаксичних) мовних засобів.

Обсяг словника таких професійних, соціальних, вікових або ціннісно-світоглядних груп зумовлюється ступенем їхньої відособленості від решти носіїв мови і включає в себе певну кількість специфічних слів: жига (запальничка), лох (нікчемна людина); але найчастіше — загальнонародних слів у специфічних значеннях: абзац (кінець), тачка (автомобіль), торба (погане закінчення подій), жир (багатство).

Побутують соціолекти переважно в усній неофіційній формі спілкування, частково в художній літературі та публіцистиці; з поширенням електронних засобів почали активніше відображатися на письмі.

Загальна характеристика

Соціальний діалект характеризується специфічними особливостями у формуванні, доборі й використанні певної частини лексичних та фразеологічних засобів (у граматичній структурі такі особливості не спостерігаються). Обсяг словника таких груп зумовлюється ступенем їхньої відособленості від решти носіїв мови і містить певну кількість специфічних повнозначних слів — іменників, прикметників, дієслів, прислівників, рідше — числівників і займенників (останні засвідчуються тільки в таємних соціально-діалектних системах) чи загальнонародних слів у специфічних значеннях (решта лексичних засобів — загальнонародні слова).

Варіювання у користуванні лексичними засобами залежить від середовища і сфери вживання. Є, наприклад, вікові особливості: мова дітей (передусім раннього віку) відрізняється від мови дорослих особливим словником (папка — хліб, биця — теля, паця — свиня, льоля — сорочка і т. ін.); специфічними для української мови дієслівними утвореннями: їстки, їстоньки, купоньки, питоньки, спатоньки, ходитоньки тощо.

Диференціація у користуванні лексичними засобами мови залежить від загальноосвітнього рівня: носіїв мови, їх суспільного становища, роду занять, кола інтересів, середовища, до якого належить носій мови і т. ін. Чинники, які зумовлюють соціально-діалектичну диференціацію мови, настільки різноманітні, що їх не завжди можна визначити. До того ж нерідко вони діють одночасно, що призводить до інтеграції різних соціально-діалектичних відгалужень від загальнонародної мови. Соціальні діалекти певною мірою можуть перехрещуватися з територіальними (у добу феодалізму останні — одночасно і селянські), проте, на відміну від територіальних, вони не охоплюють фонетичні системи та граматичні будови. Соціальна (соціально-професійна) диференціація суспільства, а отже, і його мови залежить від рівня розвитку продуктивних сил. Тому коли територіально-діалектичні відмінності в межах національної мови поступово нівелюються, то соціально-діалектні зберігаються.

Серед різновидів соціальних діалектів звичайно виділяють професійні і групові жаргони, арго, різновиди таємних засобів спілкування. Явища диференціації мови з ширшою соціальною базою характеризуються як просторіччя або сленг.

Професійні діалекти

Професійні діалекти (лат. Dialektos — говір, наріччя; лат. Professio — професіоналізм, офіційно зазначене заняття, спеціальність) — це слово або вислів, що об'єднують людей однієї професії або одного роду діяльності за їх мовними рисами. Професійні діалекти ще називають емоційно забарвлені елементи, що виступають як розмовні синоніми — еквіваленти до стилістично індивідуальної професійної номенклатури чи слів — термінів і часто виходять за межі літературної норми.

Так, наприклад, у водіїв легковий автомобіль з покращеною прохідністю має назву — бобик, руль — бублик, автопокришка — гума, а сам автомобіль — кінь. Такі професійні діалекти є метафоризованими словами загального використання. Деякі з цих слів входять до нормального вжитку: двірник — пристрій для очищення вітрового скла (склоочисник) — у водіїв. Інколи професійні діалекти мають локальний характер і накладаються на територіально — діалектичні відмінності в лексиці. Так, в південно-західних говорах верстат (на якому тчуть) має назву — кросна.

А у сфері сільського господарства сільські трудівники використовують у своєму вжитку такі слова: оранка, косовиця, скиртування, силосування; серед шахтарів поширені слова забій, вруб-машина, на-гора, віра, майна;у сталеварів — мартен, плавка, проба, оболванка, вагранка, затискач; від працівників поліграфії можна почути поняття курсив, петит, набір, гранки, від медиків — перкусія, пальпація, ремісія, кома тощо. У професійних діалектах кожна назва за своїм походженням є структурною і відноситься лише до певної професійної сфери, тобто ізольована від інших.

Однією з характерних ознак професійної лексики є багатство її на слова, що стосуються спеціальних галузей суспільства. Але в українських діалектах нерівномірно представлені різні ділянки спеціальної лексики. Це зумовлюється певним чином економічним та соціальним перебуванням краю (сфери). Наприклад, в українських говорах району Карпат широко представлені вівчарські, лісницькі професійні діалекти, а в закарпатських — садівницькі, в приморських районах — з рибальством і т. д.

Сфери, в яких виникають професійні діалекти, це професійні та виробничі диференціації суспільства, суспільного розподілу праці. Вживаються у художній літературі для того, щоб відтворити особливості життя та побуту певного професійного середовища. Така лексика створюється на основі усного різновиду загальнонародної мови і становить, власне, окреме зібрання певних слів та висловів, які є пов'язані деякою мірою з якоюсь професією, чи родом заняття.

Професійні діалекти виконують суспільно корисну функцію (лексика, що входить до їхнього складу, означає предмети і явища, для яких зазвичай немає відповідників у літературні мові).

Професійна лексика не набуває значного поширення в літературні мові, оскільки є специфічною і не позначає предмети першої необхідності. Разом з тим, вона має потенційні можливості для термінологізації, тому іноді і фіксується у складі тієї чи іншої галузевої термінології.

Див. також

Література

  • Скопченко О. І, Цимбалюк Т. В. Довідник. Мала філологічна енциклопедія — К.: Довіра , 2007. — 478с.
  • Енциклопедія української мови. Професійні діалекти
  • Матвіяс І. Г. Діалектна основа лексики і фразеології в українській літературній мові // Мовознавство. — 2007. — № 3. — № 23-27
  • А. К. Мойсієнко, О. В. Бас-Кононенко, В. В. Бондаренко СУЛМ: Лексикологія. — К. — 2010. С. 111–112
  • Гнатюк В. Лірники. Лірницькі пісні, молитви, слова, звістки тощо про лірників повіту Бучацького. В кн.: Етн. зб., т. 2. Л., 1896;
  • Жирмунский В. М. Нац. язык и социальные диалекты. Ленинград, 1936;
  • Horbach O. Argot in Ukraine. НТШ. Філол. секція. Proceedings, 1. H.-Й. — Париж, 1952;
  • СУЛМ. Лексика і фразеологія. К., 1973;
  • Дзендзелівський Й. О. Арго волин. лірників. «Studia z filologii polskiej i słowiańskiej» (Warszawa), 1977, t. 16;
  • Дзендзелівський Й. О. Укр. бурсацько-семінарський жаргон серед. XIX ст. На мат-лі повісті «Люборацькі» А. Свидницького. «Studia slavica» (Budapest), 1979, t. 25, fasc. 1/4;
  • Винник В. О. Опрацювання лексики обмеженого вживання у Словнику української мови. В кн.: Слово і фразеологізми у словнику. К., 1980.
  • Сучасна українська мова: Лексикологія. Фонетика: підручник / А. К. Мойсієнко, О. В. Бас-Кононенко, В. В. Бондаренко та ін. — К.: Знання, 2010. — с. 94-95

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sociolekt abo socialnij dialekt lat societas suspilstvo i grec dialektos narichchya ce mova yakoyu rozmovlyaye pevna socialna grupa socialnij prosharok abo yaka perevazhaye vseredini pevnoyi subkulturi Do socialnih dialektiv nalezhat argo tayemni movi zhargon profesijni grupovi vikovi dialekti sleng prostorichchya Sociolekti ye vidgaluzhennyam zagalnonarodnoyi movi ta zumovleni socialno profesijnoyu diferenciaciyeyu suspilstva Socialni dialekti harakterizuyutsya specifikoyu u formuvanni dobori j vikoristanni pevnoyi chastini leksiko frazeologichnih a inodi j fonetichnih morfologichnih ta sintaksichnih movnih zasobiv Obsyag slovnika takih profesijnih socialnih vikovih abo cinnisno svitoglyadnih grup zumovlyuyetsya stupenem yihnoyi vidosoblenosti vid reshti nosiyiv movi i vklyuchaye v sebe pevnu kilkist specifichnih sliv zhiga zapalnichka loh nikchemna lyudina ale najchastishe zagalnonarodnih sliv u specifichnih znachennyah abzac kinec tachka avtomobil torba pogane zakinchennya podij zhir bagatstvo Pobutuyut sociolekti perevazhno v usnij neoficijnij formi spilkuvannya chastkovo v hudozhnij literaturi ta publicistici z poshirennyam elektronnih zasobiv pochali aktivnishe vidobrazhatisya na pismi Zmist 1 Zagalna harakteristika 2 Profesijni dialekti 3 Div takozh 4 Literatura 5 PosilannyaZagalna harakteristika RedaguvatiSocialnij dialekt harakterizuyetsya specifichnimi osoblivostyami u formuvanni dobori j vikoristanni pevnoyi chastini leksichnih ta frazeologichnih zasobiv u gramatichnij strukturi taki osoblivosti ne sposterigayutsya Obsyag slovnika takih grup zumovlyuyetsya stupenem yihnoyi vidosoblenosti vid reshti nosiyiv movi i mistit pevnu kilkist specifichnih povnoznachnih sliv imennikiv prikmetnikiv diyesliv prislivnikiv ridshe chislivnikiv i zajmennikiv ostanni zasvidchuyutsya tilki v tayemnih socialno dialektnih sistemah chi zagalnonarodnih sliv u specifichnih znachennyah reshta leksichnih zasobiv zagalnonarodni slova Variyuvannya u koristuvanni leksichnimi zasobami zalezhit vid seredovisha i sferi vzhivannya Ye napriklad vikovi osoblivosti mova ditej peredusim rannogo viku vidriznyayetsya vid movi doroslih osoblivim slovnikom papka hlib bicya telya pacya svinya lolya sorochka i t in specifichnimi dlya ukrayinskoyi movi diyeslivnimi utvorennyami yistki yistonki kuponki pitonki spatonki hoditonki tosho Diferenciaciya u koristuvanni leksichnimi zasobami movi zalezhit vid zagalnoosvitnogo rivnya nosiyiv movi yih suspilnogo stanovisha rodu zanyat kola interesiv seredovisha do yakogo nalezhit nosij movi i t in Chinniki yaki zumovlyuyut socialno dialektichnu diferenciaciyu movi nastilki riznomanitni sho yih ne zavzhdi mozhna viznachiti Do togo zh neridko voni diyut odnochasno sho prizvodit do integraciyi riznih socialno dialektichnih vidgaluzhen vid zagalnonarodnoyi movi Socialni dialekti pevnoyu miroyu mozhut perehreshuvatisya z teritorialnimi u dobu feodalizmu ostanni odnochasno i selyanski prote na vidminu vid teritorialnih voni ne ohoplyuyut fonetichni sistemi ta gramatichni budovi Socialna socialno profesijna diferenciaciya suspilstva a otzhe i jogo movi zalezhit vid rivnya rozvitku produktivnih sil Tomu koli teritorialno dialektichni vidminnosti v mezhah nacionalnoyi movi postupovo nivelyuyutsya to socialno dialektni zberigayutsya Sered riznovidiv socialnih dialektiv zvichajno vidilyayut profesijni i grupovi zhargoni argo riznovidi tayemnih zasobiv spilkuvannya Yavisha diferenciaciyi movi z shirshoyu socialnoyu bazoyu harakterizuyutsya yak prostorichchya abo sleng Profesijni dialekti RedaguvatiProfesijni dialekti lat Dialektos govir narichchya lat Professio profesionalizm oficijno zaznachene zanyattya specialnist ce slovo abo visliv sho ob yednuyut lyudej odniyeyi profesiyi abo odnogo rodu diyalnosti za yih movnimi risami Profesijni dialekti she nazivayut emocijno zabarvleni elementi sho vistupayut yak rozmovni sinonimi ekvivalenti do stilistichno individualnoyi profesijnoyi nomenklaturi chi sliv terminiv i chasto vihodyat za mezhi literaturnoyi normi Tak napriklad u vodiyiv legkovij avtomobil z pokrashenoyu prohidnistyu maye nazvu bobik rul bublik avtopokrishka guma a sam avtomobil kin Taki profesijni dialekti ye metaforizovanimi slovami zagalnogo vikoristannya Deyaki z cih sliv vhodyat do normalnogo vzhitku dvirnik pristrij dlya ochishennya vitrovogo skla skloochisnik u vodiyiv Inkoli profesijni dialekti mayut lokalnij harakter i nakladayutsya na teritorialno dialektichni vidminnosti v leksici Tak v pivdenno zahidnih govorah verstat na yakomu tchut maye nazvu krosna A u sferi silskogo gospodarstva silski trudivniki vikoristovuyut u svoyemu vzhitku taki slova oranka kosovicya skirtuvannya silosuvannya sered shahtariv poshireni slova zabij vrub mashina na gora vira majna u stalevariv marten plavka proba obolvanka vagranka zatiskach vid pracivnikiv poligrafiyi mozhna pochuti ponyattya kursiv petit nabir granki vid medikiv perkusiya palpaciya remisiya koma tosho U profesijnih dialektah kozhna nazva za svoyim pohodzhennyam ye strukturnoyu i vidnositsya lishe do pevnoyi profesijnoyi sferi tobto izolovana vid inshih Odniyeyu z harakternih oznak profesijnoyi leksiki ye bagatstvo yiyi na slova sho stosuyutsya specialnih galuzej suspilstva Ale v ukrayinskih dialektah nerivnomirno predstavleni rizni dilyanki specialnoyi leksiki Ce zumovlyuyetsya pevnim chinom ekonomichnim ta socialnim perebuvannyam krayu sferi Napriklad v ukrayinskih govorah rajonu Karpat shiroko predstavleni vivcharski lisnicki profesijni dialekti a v zakarpatskih sadivnicki v primorskih rajonah z ribalstvom i t d Sferi v yakih vinikayut profesijni dialekti ce profesijni ta virobnichi diferenciaciyi suspilstva suspilnogo rozpodilu praci Vzhivayutsya u hudozhnij literaturi dlya togo shob vidtvoriti osoblivosti zhittya ta pobutu pevnogo profesijnogo seredovisha Taka leksika stvoryuyetsya na osnovi usnogo riznovidu zagalnonarodnoyi movi i stanovit vlasne okreme zibrannya pevnih sliv ta visloviv yaki ye pov yazani deyakoyu miroyu z yakoyus profesiyeyu chi rodom zanyattya Profesijni dialekti vikonuyut suspilno korisnu funkciyu leksika sho vhodit do yihnogo skladu oznachaye predmeti i yavisha dlya yakih zazvichaj nemaye vidpovidnikiv u literaturni movi Profesijna leksika ne nabuvaye znachnogo poshirennya v literaturni movi oskilki ye specifichnoyu i ne poznachaye predmeti pershoyi neobhidnosti Razom z tim vona maye potencijni mozhlivosti dlya terminologizaciyi tomu inodi i fiksuyetsya u skladi tiyeyi chi inshoyi galuzevoyi terminologiyi Div takozh RedaguvatiDialekt Molodizhnij sleng Nenormativna leksika U EnglishLiteratura RedaguvatiSkopchenko O I Cimbalyuk T V Dovidnik Mala filologichna enciklopediya K Dovira 2007 478s Enciklopediya ukrayinskoyi movi Profesijni dialektiMatviyas I G Dialektna osnova leksiki i frazeologiyi v ukrayinskij literaturnij movi Movoznavstvo 2007 3 23 27A K Mojsiyenko O V Bas Kononenko V V Bondarenko SULM Leksikologiya K 2010 S 111 112 Gnatyuk V Lirniki Lirnicki pisni molitvi slova zvistki tosho pro lirnikiv povitu Buchackogo V kn Etn zb t 2 L 1896 Zhirmunskij V M Nac yazyk i socialnye dialekty Leningrad 1936 Horbach O Argot in Ukraine NTSh Filol sekciya Proceedings 1 H J Parizh 1952 SULM Leksika i frazeologiya K 1973 Dzendzelivskij J O Argo volin lirnikiv Studia z filologii polskiej i slowianskiej Warszawa 1977 t 16 Dzendzelivskij J O Ukr bursacko seminarskij zhargon sered XIX st Na mat li povisti Lyuboracki A Svidnickogo Studia slavica Budapest 1979 t 25 fasc 1 4 Vinnik V O Opracyuvannya leksiki obmezhenogo vzhivannya u Slovniku ukrayinskoyi movi V kn Slovo i frazeologizmi u slovniku K 1980 Suchasna ukrayinska mova Leksikologiya Fonetika pidruchnik A K Mojsiyenko O V Bas Kononenko V V Bondarenko ta in K Znannya 2010 s 94 95Posilannya RedaguvatiSociolekt Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 422 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sociolekt amp oldid 39234310