www.wikidata.uk-ua.nina.az

Соціальна інституція Соціа льна інститу ція також соціа льний інститу т як термін широко застосовується для опису регуля

Соціальна інституція

Соціа́льна інститу́ція, також соціа́льний інститу́т як термін широко застосовується для опису регулярно повторюваних протягом тривалого часу соціальних практик, що санкціоновані та підтримуються з допомогою соціальних норм і мають важливе значення в структурі суспільства.

Поняття соціального інституту часто застосовують поряд із поняттями соціальної ролі та соціальної групи. Проте, поняття «соціальний інститут», так само позначаючи усталені зразки поведінки, є, порівняно з поняттям ролі, поняттям вищого порядку, яке включає багато ролей. Деякі науковці проводять межу між соціальним інститутом та соціальною групою лише у кількісному вимірі, оскільки соціальним групам також властиві певні групові моделі поведінки. Проте, група — це, в першу чергу, сукупність індивідів, що взаємодіють між собою, а інститут — система соціальних зв'язків та сукупність соціальних норм, що реалізуються на практиці.

Визначення

Дотепер соціологи не змогли дійти згоди щодо того, що ж таке соціальний інститут, тому наведемо кілька варіантів визначення поняття «соціальний інститут»:

Соціальний інститут — набір правил, що пов'язаний з певним соціальним контекстом, який допомагає реалізації важливих соціальних функцій.

Соціальний інститут — організована система зв'язків та соціальних норм, яка об'єднує важливі суспільні цінності та процедури, які задовольняють основні потреби суспільства. В даному випадку, суспільні цінності — поширені ідеї та цілі, суспільні процедури — стандартизовані зразки поведінки у групових процесах, система соціальних зв'язків — переплетіння ролей та статусів, завдяки яким ця поведінка здійснюється та утримається у визначених межах.

За польським соціологом Яном Щепанським, усю сукупність значень поняття «соціальний інститут» можна звести до чотирьох основних:

  1. певна група осіб, що мають виконувати важливу для спільного життя роботу, тобто група людей, що виконує суспільні функції;
  2. певні організаційні форми комплексу функцій, що виконуються деякими членами групи від імені всієї групи;
  3. сукупність матеріальних установ та засобів, які дозволяють уповноваженим індивідам виконувати суспільні безособистісні функції, що мають на меті задоволення потреб та регулювання поведінки;
  4. деякі соціальні ролі, що є важливими для групи.

Історія поняття

На початку розвитку соціології, соціальна реальність розглядалась як реальність інституціональна, тобто реальність соціальних інститутів. Відповідно і перша в історії соціології перспектива сприйняття, опису і пояснення дійсності отримала назву інституціоналізм. Власне і соціологія розглядалась як наука про макроструктури суспільства — соціальні інститути.

Еміль Дюркгайм

Соціальні інститути мають практично необмежену владу над окремими індивідами в плані нав'язування обов'язкових способів дії (стандарти та зразки поведінки). Проте, влада проявляється тільки тоді, коли індивід вступає у конфлікт із способами дії й інститут змушений застосовувати щодо індивіда санкції.

Макс Вебер

Для існування та нормального функціонування соціальних інститутів, вони мають бути легітимними. Легітимність досягається трьома шляхами.

  1. Легітимація через максимально генералізовані цінності та сенси (ціннісно-ідеологічна).
  2. Легітимація через правові норми, що конкретизують генералізовані цінності (правова).
  3. Легітимація через спільноти, до яких належить або прагне належати індивід (соціально-групова).

Джордж Герберт Мід, Пітер Бергер і Томас Лукман

Соціальний інститут — типові реакції індивідів на типові ситуації; інстанції соціалізації, кінцева мета яких — «виробництво» індивідів, що адекватні вимогам даного суспільства.

Талкотт Парсонс

Соціальні інститути  — надособистісні утворення, які утворюють макроструктуру суспільства. Між інститутами існують два типи відносин: координації (розмежування повноважень та сфер відповідальності) та субординації. Тип суспільства залежить від домінантного інституту (сім'я — родове, церква — феодальне тощо) .

Типологія

Формальний поділ:

  1. Формальні (президентство)
  2. Неформальні (ватажок у зграї хлопців)

За виконуваними завданнями:

  1. Економічні — виробництво та перерозподіл благ та послуг, організація та поділ праці тощо.
  2. Політичні — встановлення, виконання та підтримання влади.
  3. Культурно-виховні — створення, укріплення та розвиток культури.
  4. Суспільні (вузько-соціальні) — організовані добровільним об'єднанням.
  5. Релігійні — регулювання стосунків людини та трансцендентних сил.
  6. Стратифікаційні — визначають розміщення позицій та ресурсів.
  7. Родинні — пов'язані зі шлюбом, сім'єю, соціалізацією молоді.

Взаємопов'язана система інститутів утворює стійку систему, що забезпечує задоволення потреб членів суспільства, регулює їхню діяльність та забезпечує розвиток суспільства.

Функції

Явні функції:

  1. Закріплення та відтворення суспільних відносин.
  2. Інтегруюча функція.
  3. Транслююча функція — передача соціального досвіду.
  4. Комунікативна функція — поширення отриманої в інституті інформації як в межах так і поза межами інституту.

Латентні функції — результати діяльності соціальних інститутів, які виходять за межі безпосередніх цілей людини.

Див. також

Примітки

  1. Аберкромби Н. Социологический словарь: Пер. с англ. / Н. Аберкромби, С. Хилл, Б. С. Тернер; под ред. С. А. Ерофеева. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ЗАО "Издательство «Экономика», 2004. — 620 с.
  2. Штомпка П. Социология. Анализ современного общества: Пер. с польск. СМ. Червонной. — М.: Логос, 2005. — 664 с. + 32 с. цв. вкл.
  3. Фролов С. С. Основы социологии: Учебное пособие. — М.: Юрист, 1997.
  4. С. Макеев. Социальные институты: классические трактовки и современные подходы к изучению // Социология: теория, методы, маркетинг. 2003. № 4.
  5. Парсонс Т. Пролегомены к теории социальных институтов // Человек и общество. — К., 1999.

Посилання

Джерела

  1. Аберкромби Н. Социологический словарь: Пер. с англ. / Н. Аберкромби, С. Хилл, Б. С. Тернер; под ред. С. А. Ерофеева. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ЗАО "Издательство «Экономика», 2004. — 620 с.
  2. Фролов С. С. Основы социологии: Учебное пособие. — М.: Юрист, 1997.
  3. Штомпка П. Социология. Анализ современного общества: Пер. с польск. СМ. Червонной. — М.: Логос, 2005. — 664 с. + 32 с. цв. вкл.
  4. Щепанский Я. Элементарные понятия социологии. Гл.6. — М.: Прогресс, 1969
  5. С. Макеев. Социальные институты: классические трактовки и современные подходы к изучению // Социология: теория, методы, маркетинг. 2003. № 4.
  6. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. — М., 1995
  7. Парсонс Т. Пролегомены к теории социальных институтов // Человек и общество. — К., 1999.

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Socia lna institu ciya takozh socia lnij institu t yak termin shiroko zastosovuyetsya dlya opisu regulyarno povtoryuvanih protyagom trivalogo chasu socialnih praktik sho sankcionovani ta pidtrimuyutsya z dopomogoyu socialnih norm i mayut vazhlive znachennya v strukturi suspilstva Ponyattya socialnogo institutu chasto zastosovuyut poryad iz ponyattyami socialnoyi roli ta socialnoyi grupi Prote ponyattya socialnij institut tak samo poznachayuchi ustaleni zrazki povedinki ye porivnyano z ponyattyam roli ponyattyam vishogo poryadku yake vklyuchaye bagato rolej Deyaki naukovci provodyat mezhu mizh socialnim institutom ta socialnoyu grupoyu lishe u kilkisnomu vimiri oskilki socialnim grupam takozh vlastivi pevni grupovi modeli povedinki Prote grupa ce v pershu chergu sukupnist individiv sho vzayemodiyut mizh soboyu a institut sistema socialnih zv yazkiv ta sukupnist socialnih norm sho realizuyutsya na praktici 1 Zmist 1 Viznachennya 2 Istoriya ponyattya 2 1 Emil Dyurkgajm 2 2 Maks Veber 2 3 Dzhordzh Gerbert Mid Piter Berger i Tomas Lukman 2 4 Talkott Parsons 3 Tipologiya 4 Funkciyi 5 Div takozh 6 Primitki 7 Posilannya 8 Dzherela 9 LiteraturaViznachennya RedaguvatiDoteper sociologi ne zmogli dijti zgodi shodo togo sho zh take socialnij institut tomu navedemo kilka variantiv viznachennya ponyattya socialnij institut Socialnij institut nabir pravil sho pov yazanij z pevnim socialnim kontekstom yakij dopomagaye realizaciyi vazhlivih socialnih funkcij 2 Socialnij institut organizovana sistema zv yazkiv ta socialnih norm yaka ob yednuye vazhlivi suspilni cinnosti ta proceduri yaki zadovolnyayut osnovni potrebi suspilstva V danomu vipadku suspilni cinnosti poshireni ideyi ta cili suspilni proceduri standartizovani zrazki povedinki u grupovih procesah sistema socialnih zv yazkiv perepletinnya rolej ta statusiv zavdyaki yakim cya povedinka zdijsnyuyetsya ta utrimayetsya u viznachenih mezhah 3 Za polskim sociologom Yanom Shepanskim usyu sukupnist znachen ponyattya socialnij institut mozhna zvesti do chotiroh osnovnih pevna grupa osib sho mayut vikonuvati vazhlivu dlya spilnogo zhittya robotu tobto grupa lyudej sho vikonuye suspilni funkciyi pevni organizacijni formi kompleksu funkcij sho vikonuyutsya deyakimi chlenami grupi vid imeni vsiyeyi grupi sukupnist materialnih ustanov ta zasobiv yaki dozvolyayut upovnovazhenim individam vikonuvati suspilni bezosobistisni funkciyi sho mayut na meti zadovolennya potreb ta regulyuvannya povedinki deyaki socialni roli sho ye vazhlivimi dlya grupi Istoriya ponyattya RedaguvatiNa pochatku rozvitku sociologiyi socialna realnist rozglyadalas yak realnist institucionalna tobto realnist socialnih institutiv Vidpovidno i persha v istoriyi sociologiyi perspektiva sprijnyattya opisu i poyasnennya dijsnosti otrimala nazvu institucionalizm Vlasne i sociologiya rozglyadalas yak nauka pro makrostrukturi suspilstva socialni instituti 4 Emil Dyurkgajm Redaguvati Socialni instituti mayut praktichno neobmezhenu vladu nad okremimi individami v plani nav yazuvannya obov yazkovih sposobiv diyi standarti ta zrazki povedinki Prote vlada proyavlyayetsya tilki todi koli individ vstupaye u konflikt iz sposobami diyi j institut zmushenij zastosovuvati shodo individa sankciyi Maks Veber Redaguvati Dlya isnuvannya ta normalnogo funkcionuvannya socialnih institutiv voni mayut buti legitimnimi Legitimnist dosyagayetsya troma shlyahami Legitimaciya cherez maksimalno generalizovani cinnosti ta sensi cinnisno ideologichna Legitimaciya cherez pravovi normi sho konkretizuyut generalizovani cinnosti pravova Legitimaciya cherez spilnoti do yakih nalezhit abo pragne nalezhati individ socialno grupova Dzhordzh Gerbert Mid Piter Berger i Tomas Lukman Redaguvati Socialnij institut tipovi reakciyi individiv na tipovi situaciyi instanciyi socializaciyi kinceva meta yakih virobnictvo individiv sho adekvatni vimogam danogo suspilstva Talkott Parsons Redaguvati Socialni instituti nadosobistisni utvorennya yaki utvoryuyut makrostrukturu suspilstva Mizh institutami isnuyut dva tipi vidnosin koordinaciyi rozmezhuvannya povnovazhen ta sfer vidpovidalnosti ta subordinaciyi Tip suspilstva zalezhit vid dominantnogo institutu sim ya rodove cerkva feodalne tosho 5 Tipologiya RedaguvatiFormalnij podil Formalni prezidentstvo Neformalni vatazhok u zgrayi hlopciv Za vikonuvanimi zavdannyami Ekonomichni virobnictvo ta pererozpodil blag ta poslug organizaciya ta podil praci tosho Politichni vstanovlennya vikonannya ta pidtrimannya vladi Kulturno vihovni stvorennya ukriplennya ta rozvitok kulturi Suspilni vuzko socialni organizovani dobrovilnim ob yednannyam Religijni regulyuvannya stosunkiv lyudini ta transcendentnih sil Stratifikacijni viznachayut rozmishennya pozicij ta resursiv Rodinni pov yazani zi shlyubom sim yeyu socializaciyeyu molodi Vzayemopov yazana sistema institutiv utvoryuye stijku sistemu sho zabezpechuye zadovolennya potreb chleniv suspilstva regulyuye yihnyu diyalnist ta zabezpechuye rozvitok suspilstva Funkciyi RedaguvatiYavni funkciyi Zakriplennya ta vidtvorennya suspilnih vidnosin Integruyucha funkciya Translyuyucha funkciya peredacha socialnogo dosvidu Komunikativna funkciya poshirennya otrimanoyi v instituti informaciyi yak v mezhah tak i poza mezhami institutu Latentni funkciyi rezultati diyalnosti socialnih institutiv yaki vihodyat za mezhi bezposerednih cilej lyudini Div takozh RedaguvatiFunkciya sociologiya Primitki Redaguvati Aberkrombi N Sociologicheskij slovar Per s angl N Aberkrombi S Hill B S Terner pod red S A Erofeeva 2 e izd pererab i dop M ZAO Izdatelstvo Ekonomika 2004 620 s Shtompka P Sociologiya Analiz sovremennogo obshestva Per s polsk SM Chervonnoj M Logos 2005 664 s 32 s cv vkl Frolov S S Osnovy sociologii Uchebnoe posobie M Yurist 1997 S Makeev Socialnye instituty klassicheskie traktovki i sovremennye podhody k izucheniyu Sociologiya teoriya metody marketing 2003 4 Parsons T Prolegomeny k teorii socialnyh institutov Chelovek i obshestvo K 1999 Posilannya RedaguvatiV A Matusevich Socialnij institut geneza funkciya struktura zh l Sociologiya teoriya metodi marketing Kiyiv 2004 4 ros Institut Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Dzherela RedaguvatiAberkrombi N Sociologicheskij slovar Per s angl N Aberkrombi S Hill B S Terner pod red S A Erofeeva 2 e izd pererab i dop M ZAO Izdatelstvo Ekonomika 2004 620 s Frolov S S Osnovy sociologii Uchebnoe posobie M Yurist 1997 Shtompka P Sociologiya Analiz sovremennogo obshestva Per s polsk SM Chervonnoj M Logos 2005 664 s 32 s cv vkl Shepanskij Ya Elementarnye ponyatiya sociologii Gl 6 M Progress 1969 S Makeev Socialnye instituty klassicheskie traktovki i sovremennye podhody k izucheniyu Sociologiya teoriya metody marketing 2003 4 Berger P Lukman T Socialnoe konstruirovanie realnosti M 1995 Parsons T Prolegomeny k teorii socialnyh institutov Chelovek i obshestvo K 1999 Literatura RedaguvatiInstituti socialni Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Socialna instituciya amp oldid 26647578