Софія Хомівна Палеолог, Зоя Палеолог (1455, Морея — 7 квітня 1503, ?) — . Походила з імператорської династії Палеологів.
| Софія Палеолог | |
|---|---|
| Народилася | 1455 Містра, Sparta Municipalityd, Laconia Regional Unitd, Пелопоннес, Decentralized Administration of Peloponnese, Western Greece and the Ionian Islandsd, Греція |
| Померла | 7 квітня 1503 Москва, Велике князівство Московське |
| Поховання | Вознесенський монастирd |
| Країна | Морейський деспотат |
| Діяльність | політична діячка |
| Знання мов | давньоруська і грецька |
| Конфесія | православна церква і православ'я |
| Рід | Рюриковичі |
| Батько | Фома Палеолог |
| Мати | Aikaterini Zaccariad |
| Брати, сестри | Олена Палеологіна, деспотеса Сербії, Андрій Палеолог і Manuel Palaiologosd |
| У шлюбі з | Іван III Васильович |
| Діти | Василій III, Yury Ivanovichd, Andrey of Staritsad, Олена Московська, Simeon, Duke of Kalugad, Dimitri Ivanovitchd, Yevdokiya Ivanovnad і Theodosia Ioannovnad |
|
Життєпис Редагувати
Її батько, Фома Палеолог — деспот Мореї (середньовічна назва Пелопоннесу), був молодшим братом останнього візантійського імператора Костянтина XI, загиблого в 1453 при падінні Константинополя.
Після захоплення Морєї у 1460 Мехмедом II Зоя разом зі своїми двома братами пережила всі негаразди вигнання та втечі: спочатку на острів Керкіру (Корфу), а потім до Риму, де й отримала ім'я Софія. Після смерті батька Софія жила під опікою Папи Римського, який обрав її знаряддям своїх задумів: для того, щоби відновити флорентійське об'єднання церков і долучити до унії Московію, він вирішив видати візантійську принцесу заміж за московітського князя Івана III, овдовілого в 1467.
Вже в червні 1472 відбула з Риму до Московії, а 1 жовтня гонець прискакав до Пскова з наказом готуватися до зустрічі майбутньої государині. Софія, не затримуючись ніде, у супроводі римського легата Антонія поспішала до Москви, куди прибула 12 листопада 1472. У той же день відбулося її вінчання з Іваном III, при цьому шлюб московського князя з грецькою принцесою мав зовсім інші наслідки, ніж розраховував Папа. Софія замість того, щоб схилити Московію до прийняття унії, прийняла православ'я; посли Папи Римського змушені були виїхати ні з чим. Шлюб цей справив великий вплив на зміцнення міжнародного авторитету Московського царату і великокнязівської влади всередині країни. За словами Бестужева-Рюміна, спадщина Візантії відіграла величезну роль, насамперед, у справі «збирання Русі» Московією, а також у виробленні московітської національної ідеології Третього Риму.
У великої князівської пари Софії Палеолог та Івана III народилося 12 дітей. Слідом за двома доньками, померлими відразу ж після народження, велика княгиня народила сина — Василя Івановича, домігшись оголошення його великим князем замість вінчаного на царство онука Івана III — Дмитра.
Примітки Редагувати
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #124117139 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- София Фоминична // Русский биографический словарь / под ред. А. А. Половцов — СПб: 1909. — Т. 19. — С. 148–154.
Посилання Редагувати
| Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
| Софія Палеолог принцеса з Ватикану на YouTube // Председатель СНТ. — 2022. — 26 березня. (рос.) |