Соро́чинськ (рос. Сорочинск) — місто, адміністративний центр Сорочинського міського округу Оренбурзької області, Росія.
місто Сорочинськ | ||
---|---|---|
рос. Сорочинск | ||
| ||
Країна | Росія | |
Суб'єкт Російської Федерації | Оренбурзька область | |
Міський округ | Сорочинський | |
Код ЗКАТУ: | 53427000000 | |
Код ЗКТМО: | 53727000001 | |
Основні дані | ||
Час заснування | 1737 | |
Статус міста | 1945 | |
Населення | 29249 осіб (2010) | |
Площа | 55,93 км² | |
Телефонний код | +7 35346 | |
Географічні координати: | 52°26′00″ пн. ш. 53°09′00″ сх. д. / 52.4333333333607782833496458° пн. ш. 53.15000000002777369445539080° сх. д.Координати: 52°26′00″ пн. ш. 53°09′00″ сх. д. / 52.4333333333607782833496458° пн. ш. 53.15000000002777369445539080° сх. д. | |
Вебсторінка | sorochinsk56.ru | |
Мапа | ||
Сорочинськ Сорочинськ | ||
| ||
Сорочинськ у Вікісховищі |
Географія Редагувати
Місто розташоване в Передураллі, на лівому березі річки Самара (притока Волги), за 170 км на північний захід від Оренбургу та за 250 км на південний схід від міста Самара. Поруч з містом розташоване Сорочинське водосховище.
Історія Редагувати
Фортеця була призначена для будівництва в кінці річки Сорочки при впадінні її в річку Самара. Навесні 1737 року Петро Семенович Бахметьєв (тесть І. К. Кирилова), прибувши на місце призначеного будівництва, виявив велику воду і змушений був переміститися вище за течією річки Самара до двох кам'яних менгірів, які існують й досі на розі вулиць Фрунзе та Володарського. Тут почалося будівництво Сорочинської фортеці. Першим отаманом фортеці, в якій на той час проживало 200 служивих людей, в 1737 році був Олексій Соколов, тридцятишестирічний осавул з яїцьких козаків.
З XIX століття — село Сорочинське. Статус міста отримало 16 травня 1945 року.
Населення Редагувати
Господарство Редагувати
Важливу роль відіграє видобуток нафти, також Сорочинська — центр переробки сільськогосподарської сировини. М'ясокомбінат, комбінат хлібопродуктів. У Сорочинському окрузі близько 150 нафтових свердловин.
Залізнична станція Сорочинська Південно-Уральської залізниці. Це був останній вокзал, побудований між Самарою і Оренбургом в 1877 році.
Джерела Редагувати
- Аркуш карти N-39-131 Сорочинск. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1986 р. Видання 1992 р. (рос.)
Примітки Редагувати
- Дані перепису населення 2010 року
- . Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 25 лютого 2016.
- . Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 25 лютого 2016.
- Дані перепису населення 2002 року
- ↑ . Архів оригіналу за 13 червня 2013. Процитовано 25 лютого 2016.
Це незавершена стаття з географії Оренбурзької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |