Сорокін Євграф Семенович (1821—1892) — російський художник і педагог, майстер історичного, релігійного та жанрового живопису. Старший брат художників Павла Семеновича, Василя Семеновича і Рафаїла Семеновича Сорокіних.
| Сорокін Євграф Семенович | |
|---|---|
|
| |
| Народження | 6 (18) грудня 1821 або 1821 Nekrasovskoyed, Kostroma Uyezdd, Костромська губернія, Російська імперія |
| Смерть | 17 (29) лютого 1892 або 1892 |
| Москва, Російська імперія | |
| Поховання | Intercession Monasteryd |
| Країна | Російська імперія |
| Жанр | жанрове малярство і іконопис |
| Навчання | Петербурзька академія мистецтв (1849) |
| Діяльність | художник, іконописець |
| Напрямок | живопис |
| Брати, сестри | Pavel Semenovich Sorokind і Works by Aleksandr Snigirevskijd |
| Нагороди | |
| | |
| Сорокін Євграф Семенович у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Народився 6 грудня в посаді Великі Солі Костромської губернії і повіту (нині смт Некрасовське в Ярославській області). Дід майбутнього художника, Тимофій Андрійович (1776-?), купець, в 1816 році перейшов в міщанське стан. Батько, Семен Тимофійович (1799-?), мав 13 дітей, четверо з яких стали художниками.
Початкові навички в мистецтві Євграф Сорокін отримав, працюючи поруч з ярославським іконописцем І. Ф. Телєгіним, розписував церкву в посаді. Євграф сам почав розписувати стіни храмів в Великих Солях, потім в Ярославлі, отримавши популярність серед замовників.
За порадою одного священика, до приїзду імператора Миколи I в Ярославль Сорокін написав картину: «Петро Великий, за службою в соборі, передбачає обдарованого живописця, який малює його портрет». Ця картина була представлена Государю, який повелів прийняти Сорокіна в петербурзьку Академію мистецтв.
Навчався живопису під найближчим керівництвом професора Олексія Маркова. Уже в наступному, 1842 року Сорокін отримав похвалу ради академії за історичний і портретний живопис; в 1843 і 1845 роках — малі срібні медалі за малюнок з натури і за ескіз «Вбивство архідиякона Стефана»; в тому ж 1845 році — велику срібну медаль за картину «Усікновення глави Іоанна Хрестителя» і в 1847 році — малу золоту медаль за картину «Данило з левами».
В 1849 році Сорокіна за написану за програмою картину «Ян Усмошвец зупиняє бика…» був удостоєний великої золотої медалі і потім відправлений на казенний рахунок на чотири роки за кордон для довершення своєї художньої освіти. Оглядаючи і вивчаючи по шляху все чудове, «що стосується до художеств», Сорокін відвідав Німеччину, Бельгію, Францію, Іспанію, Сирію і Єгипет. В Іспанії він зробив копію з картини Рібейри «Святий Павло».
У 1859 році Сорокін повернувся в Росію і зайняв посаду викладача живопису в Московському училищі живопису, скульптури та архітектури, де і служив до самої смерті.
Примітки Редагувати
- ↑ Athenaeum
- Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
Джерела Редагувати
- Т. Чуйко. Сорокін Євграф Семенович // Шевченківська енциклопедія: — Т. 5: Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 906.