У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Соловйов Соловйо в Анато лій Я кович рос Соловьёв Анатолий Яковлевич н

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Соловйов.

Соловйо́в Анато́лій Я́кович (рос. Соловьёв Анатолий Яковлевич; нар. 16 січня 1948(19480116)) — льотчик-космонавт СРСР, полковник (18.06.1988). Герой Радянського Союзу (1988).

Соловйов Анатолій Якович
рос. Соловьёв Анатолий Яковлевич

Дата народження

16 січня 1948 (76 років)

Місце народження

Рига

Країна:

СРСР→

Росія

Alma mater:

Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків

Спеціальність:

льотчик-інженер

Військове звання:

полковник

Місії:

5

Час у космосі:

651 доба 00 год. 03 хв. 28 сек.

Кількість виходів:

16

Установа:

РКК «Енергія»

Нагороди:

Медаль «За заслуги в освоєнні космосу»

Життєпис

Народився 16 січня 1948 року в місті Рига (Латвія) в робітничій родині. Росіянин.

У 1964 році закінчив 9 класів ризької середньої школи № 15. Працював на Ризькому заводі будматеріалів, потім — з вересня 1964 по липень 1967 року — слюсарем у Латвійському камвольному виробничому об'єднанні. У 1966 році закінчив 11 класів вечірньої школи.

У серпні 1967 року Анатолій Соловйов став студентом фізико-математичного факультету Латвійського державного університету. Не закінчивши перший курс, Анатолій залишив інститут для підготовки до вступу в авіаційне училище. Працював слюсарем в Латвійському об'єднаному авіазагоні. У серпні 1968 року Соловйов став курсантом Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків імені Ленінського комсомолу. За час навчання освоїв літаки Л-29, , Міг-21 і мав наліт 180 годин. Член КПРС з липня 1971 року. У жовтні 1972 року закінчив училище, здобувши диплом військового льотчика-інженера і звання лейтенант.

З листопада 1972 року обіймав посади старшого льотчика, командира авіаційної ланки 352-го окремого розвідувального авіаційного полку 1-ї особливої Далекосхідної армії. Освоїв 14 типів літаків, має наліт понад 1500 годин, здійснив понад 140 стрибків з парашутом.

У серпні 1976 року зарахований слухачем-космонавтом до загону космонавтів ЦПК імені Ю. О. Гагаріна ВПС СРСР. З метою отримання кваліфікації льотчика-випробувача для подальших робіт за , з вересня 1976 по липень 1977 року проходив підготовку як слухач 267-го Центру випробування авіаційної техніки і підготовки льотчиків-випробувачів у місті Ахтубінську Астраханської області.

У серпні 1977 року пройшов спеціальну парашутну і водолазну підготовку. З жовтня 1977 по вересень 1978 року проходив загальнокосмічну підготовку в ЦПК. У січні 1979 року призначений космонавтом-випробувачем до групи авіаційно-космічних засобів ОК ЦПК. З лютого 1979 по червень 1981 року проходив додаткову підготовку в ДКНДІ ВПС в Актюбинську.

З вересня 1984 по серпень 1985 року проходив підготовку до космічного польоту як командир резервного екіпажу за програмою основної експедиції на станцію «Салют-7» разом з Олександром Серебровим. З листопада 1985 по березень 1986 року проходив підготовку як командир резервного екіпажу КК «Союз Т-15» разом із Серебровим.

З вересня 1986 по липень 1987 року проходив підготовку як командир другого екіпажу експедиції відвідування ОС «Мир» за радянсько-сирійською програмою разом з Віктором Савіних і (Сирія). З листопада 1987 по травень 1988 року готувався як командир першого екіпажу експедиції відвідування ОС «Мир» за радянсько-болгарською програмою.

У вересні-листопаді 1988 року проходив підготовку як командир ОК «Мир» разом із Олександром Баландіним. З грудня 1988 по квітень 1989 року проходив підготовку як командир ОК «Мир» разом із Баландіним і Серебровим. Після переносу запуску через неготовність модуля на вересень знову проходив підготовку разом з Баландіним.

У січні 1991 року Анатолій Соловйов призначений на посаду інструктора-космонавта-випробувача, залишаючись при цьому командиром другої групи космонавтів.

У травні-червні 1991 року проходив підготовку як командир резервного екіпажу на ОС «Мир», однак у зв'язку з прийняттям рішення про суміщення польотів за австрійською і казахською програмами екіпаж був розформований.

З жовтня 1991 по лютий 1992 року проходив підготовку як командир резервного екіпажу на КК Союз ТМ-14 разом із і Райнгольдом Евальдом (ФРН). У квітні-липні 1991 року готувався як командир КК Союз ТМ-15.

У квітні 1994 року рішенням МВК затверджений командиром першого екіпажу й другого екіпажу. З травня 1994 по лютий 1995 року пройшов безпосередню підготовку до польоту на ОС «Мир» як командир другого екіпажу разом із . У листопаді 1994 року до них приєдналась (США).

У березні-травні 1995 року проходив підготовку до польоту як командир екіпажу на ОС «Мир» разом із Миколою Бударіним у ЦПК імені Гагаріна, а в травні-липні — в Космічному центрі імені Л. Джонсона у складі екіпажу шатлу «Атлантіс».

У травні-серпні 1996 року був першим координатором підготовки російських космонавтів у NASA.

З жовтня 1996 року проходив підготовку як командир екіпажу ОС «Мир» разом із і Леопольдом Ейяртцем (Франція). На прикінцевому етапі підготовки через авіарійний стан станції французький космонавт-дослідник був виведений зі складу екіпажу.

У січні 1999 року звільнений з лав Збройних Сил РФ за віком. У лютому того ж року відрахований із загону космонавтів у зв'язку зі звільненням у запас.

Мешкає у Москві.

Космічні польоти

1988

Свій перший космічний політ до ОС «Мир» Анатолій Соловйов здійснив з 7 по 17 червня 1988 року як командир екіпажу за радянсько-болгарською програмою «Шипка» разом з Віктором Савіних і (Болгарія). Екіпаж стартував на кораблі «Союз ТМ-5» і приземлився на кораблі «Союз ТМ-4». Тривалість польоту становила 9 діб 20 годин 9 хвилин 19 секунд.

1990

З 11 лютого по 9 серпня 1990 року Анатолій Соловйов здійснив свій другий космічний політ як командир 6-ї основної експедиції на ОС «Мир» разом із Олександром Баландіним. Під час цього польоту двічі виходив у відкритий космос. Тривалість польоту становила 179 діб 1 година 17 хвилин 57 секунд.

1992—1993

Свій третій космічний політ на ОС «Мир» здійснив з 27 липня 1992 по 1 лютого 1993 року як командир 12-ї основної експедиції. Стартував на КК «Союз ТМ-15» разом із Сергієм Авдєєвим і (Франція, за програмою «Антарес»). Під час польоту здійснив 4 виходи у відкритий космос. Посадку здійснив на КК «Союз ТМ-14» разом із Сергієм Авдєєвим. Тривалість польоту становила 188 діб 21 година 41 хвилина 15 секунд.

1995

Четвертий космічний політ як командир ОС «Мир» Анатолій Соловйов здійснив з 27 червня по 11 вересня 1995 року разом із Миколою Бударіним. Стартував на шатлі «Атлантіс» STS-71. Посадку здійснив на КК . Під час польоту здійснив 3 виходи у відкритий космос. Тривалість польоту — 75 діб 11 годин 20 хвилин 21 секунда.

1997—1998

З 5 серпня 1997 по 19 лютого 1998 року Анатолій Соловйов здійснив свій п'ятий космічний політ як командир екіпажу на ОС «Мир» разом із Павлом Виноградовим. Під час польоту здійснив 7 виходів у відкритий космос. Тривалість польоту становила 197 діб 17 годин 34 хвилини 36 секунд.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 червня 1988 року за успішне виконання космічного польоту та виявлені при цьому мужність і героїзм, Анатолію Яковичу Соловйову присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 11578).

Також нагороджений орденами Жовтневої Революції (11.08.1990), Дружби народів (05.02.1993), «За заслуги перед Вітчизною» 2-го (10.04.1998) і 3-го (05.10.1995) ступенів, медалями та нагородами іноземних держав.

Посилання

Соловйов Анатолій Якович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Космічна енциклопедія ""ASTROnote(рос.)