Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків імені Ленінського Комсомолу (ЧВВАУЛ) — льотне училище (з 1 жовтня 1959 року — ВНЗ), що здійснювало підготовку льотчиків для винищувальної авіації ВПС СРСР. Розформовано в 1995.
військовий навчальний заклад, льотне училище, військове формування | ||||
Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків (ЧВВАУЛ) | ||||
Країна | СРСР Україна | |||
---|---|---|---|---|
Місто | Чернігів | |||
Засновано | 1941 | |||
Закрито | 1995 | |||
Випускники | ||||
Адреса: | Чернігів | |||
Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків (ЧВВАУЛ) у Вікісховищі | ||||
Аеродроми училища
Льотна підготовка проводилася в навчальних авіаційних полках училища на аеродромах, розташованих у населених пунктах: Чернігів, Городня, Добрянка, Конотоп, Малійки, Свеса, (Первомайск), Климове, Умань, Івангород.
Матчастина училища
У різні роки в училищі проводилася підготовка льотчиків-винищувачів на наступних типах літаків: У-2(По-2), І-15бис, І-16, Як-1, Як-7Б, Як-11, Як-18, Л-29, МіГ-15, МіГ-17, Л-39, МіГ-21, МіГ-23.
Історія училища
Заснування
За наказом наркома оборони від 6 листопада 1940 почалося формування Чернігівської військової авіаційної школи пілотів (ЧВАШП). Начальником школи був призначений полковник Курдубов, військовий комісар — полковой комісар Зеленцов, начальник штабу — капітан Воронін.
На 1 січня 1941 школа була повністю укомплектована постійним складом. Перші навчальні вильоти почалися в квітні 1941 на аеродромах Певці, Осняки та Колічевка.
Німецько-радянська війна
З самого початку війни авіашкола взяла участь у бойових діях. Була сформована сводна ескадрілья, яка діяла в інтересах Піденно — Західного фронту для розвідки в районах Лоєв — Осіповічі — Бобруйск та Лоєв — Бобруйск — Жлобін. За червень 1941 льотчики виконали 46 бойових вильота. 2 липня 1941 льотчик — інструктор Абрамішвілі вступив до бою з німецькими бомбардувальниками та збив один.
У липні 1941 року ЧВАШП була евакуйована в місто Зерноград Ростовської області, там її було об'єднано з Фастівською авіашколою, отримавши назву Зерноградської. У липні 1941 була сформована винищувальна ескадрилья на І-15біс під орудою капітана Семенова, 4 серпня на фронт відбула ескадрілья ночних бомбардувальників на У-2. Всього з особистого складу школи в початковий період німецько-радянської війни було сформовано і відправлено в діючу армію 3 авіаполки та 3 окремі авіаескадрильї на літаках І-15біс, І-16, У-2, всього 1285 осіб (40 % наявного льотного составу).
Наказом Наркома Оборони від 21 жовтня 1941 їй повернули колишню назву: Чернігівська військова авіаційна школа пілотів. У кінці листопада 1941 року Чернігівська військова авіашкола була разом із сім'ями офіцерів евакуйована до Туркменістану в міста Кизил-Арват і . Літаки У-2, УТ-2, І-16, УТІ-4 були спрямовані за маршрутом Зерноград — Сальськ — Будьонівськ — Грозний — Махачкала, інше майно, а також особовий склад були перевезені ешелонами в Махачкалу, де автомашини, майно і особовий склад були на поромах через Каспійське море переправлені в Красноводськ і потім залізницею доставлені в Кизил-Арват. Частина особового складу та сімей військовослужбовців були відправлені залізницею за маршрутом Зерноград — Сталінград — Уральськ — Актюбінськ — Аральськ — Кзил Орда — Чимкент — Ташкент — Самарканд — Бухара — Мари — Ашхабад — Кизил-Арват. Штаб ЧВАШП, 1 і 3 авіаескадрильї були розташовані в Кизил-Арват на двох аеродромах, а 2, 4 і 5 авіаескадрильї в населених пунктах Казанджік, Егер-Бугаз і Кара-Бугаз відповідно.
З лютого 1942 почався новий етап у навчально-бойовій підготовці. Курсантів почали вчити на новітніх літаках Як-1 і Як-7б. Польоти проводилися в дуже складних умовах: температура літа сягала 50 ° С і вище, тому польоти починалися зі сходом сонця, припинялися в 11-12 годин і поновлювалися о 17 годині. У таких умовах школа готувала льотні кадри до березня 1944 року. З просуванням наших військ на захід, у березні 1944 ЧВАШП перебазувалася на Кубань. За роки війни в ЧВАШП було підготовлено 2230 льотчиків-винищувачів. 14 випускників удостоєні звання Героя Радянського Союзу.
Післявоєнний час
У вересні 1945 авіашкола була перетворена в Чернігівське військове авіаційне училище. У липні 1946 училище було розформовано. Рішенням уряду було створено кілька нових військових навчальних закладів, у тому числі і 57-ме військове авіаційне училище льотчиків ВПС. Місцем дислокації були визначені міста Чернігів та Городня. Початок формування училища поклала директива ГШ РА від 15 лютого 1951. І 2 вересня 1951 507 курсантів першого набору приступили до вивчення теоретичних дисциплін. Училище очолив двічі Герой Радянського Союзу гвардії полковник Кузнецов Михайло Васильович.
16 березня 1952 в училищі був виконаний перший політ на літаку МіГ-15. Пілотували літак підполковник Л. Є. Сопельніченко і полковник М. В. Кузнєцов. А вже в 1953 відбувся перший випуск льотчиків на МіГ-15. У 1957 начальником училища став Герой Радянського Союзу генерал-майор авіації Микола Федорович Кузнєцов, згодом перший начальник загону підготовки космонавтів. Один випуск слідував за іншим. З 1953 по 1959 рік, працюючи за програмою середнього, училище справило десять випусків і дало країні тисячі висококваліфікованих льотчиків-винищувачів.
З 1 жовтня 1959 року, відповідно до наказу Міністра оборони СРСР від 23 травня 1959 року та директиви Головного штабу ВПС від 20 липня 1959 року, училище перетворюється в Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків з чотирирічним терміном навчання. Перший випуск льотчиків-інженерів ЧВВАУЛ відбувся в 1963. У цьому ж році училищу було поставлено завдання освоїти реактивний літак чехословацького виробництва Л-29 і одночасно з цим почати переучування на літак МіГ-21. У жовтні 1968 Чернігівському училищу було присвоєно ім'я Ленінського комсомолу.
1971 року при училищі створено Музей авіації та космонавтики Чернігівщини на громадських засадах.
У 1973 льотний та курсантський склад приступив до переучування на новому навчальному літаку Л-39. Училище першим приступило до польотів на літаках Л-29, першим і на Л-39. У ЧВВАУЛ вперше ВПС приступили до навчання курсантів на літаках МіГ-23 у 1977 році.
Брежнєвські часи (1964–1982) були роками розквіту ВПС і ЧВВАУЛ зокрема, училище підготувало тисячі льотчиків-інженерів для винищувальної авіації.
У 1988 навчання на літаку МіГ-23 було припинено, а в 1990 був проведений останній випуск на МіГ-21, і училище перейшло на принципово нову систему льотної підготовки. Раніше курсант за 3-4 льотних курсу освоював 3-4 типи літаків (Л-29, МіГ-15, МіГ-17, МіГ-21). Підготовка з складних видів проводилася вже в бойових полках. Випуски 1991-92 років навчалися тільки на літаках Л-39, але за досить складними програмами нового КУЛП УС ИА-90. Курсанти виконували самостійні польоти на вищий пілотаж парою, бойове маневрування парою, пілотаж на малих висотах, на стрільбу НАР (некеровані авіаційні ракети) по наземних цілях. Випускник ЧВВАУЛ 1992 мав допуск до самостійних польотів по 20 видам підготовки вдень і вночі.
За інерцією, останній радянський випуск 1991 ще пройшов по-старому — випускники роз'їхалися по Союзу, в бойові полки та центри перенавчання. Випуск 1992 нічим не відрізнявся від попередніх, але випускники роз'їхалися вже по різним країнам — колишнім республікам СРСР.
Розформування
Восени 1995 училище було розформовано. 30 листопада 1995 року відбулося прощання з прапором училища. 701-й уап (Чернігів) і 105-ї уап (Конотоп) увійшли до складу так званого ХІЛ — Харківського Інституту Льотчиків. Там до недавнього часу проводилося досить скорочене льотне навчання на Л-39 та гелікоптерах. Наприкінці 90-х випускники ХІЛа мали години нальоту і рівень підготовки менший, ніж середній курсант ЧВВАУЛ отримував за один льотний семестр. У 2001 ХІЛ випускає лейтенантів «льотчиків» без нальоту взагалі і відправляє в запас.
У вересні 2004 припинив існування останній авіаційний підрозділ, що залишився від Чернігівського ВВАУЛ — 201-ша Авіаційна База, дислокована у м. Чернігів. Територія училища передається міській владі і забудовується. Більшість будівель самого училища занедбані. Виняток становлять лише «старе УЛО (НЛВ, навчально-льотний відділ)», в якому розмістився економічний інститут. Курсантська їдальня, колишня казарма 2-го батальйону (в торці стадіону) і «нове УЛО» продовжує частково функціонувати завдяки роботі авіаційного ліцею.
Відомі випускники
Див. також:
|
|
- Чобану Степан Іванович - Герой України
Посилання
- ЧВВАУЛ-76 [ 7 березня 2012 у Wayback Machine.]
- ЧВВАУЛ-81 [ 9 січня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chernigivske vishe vijskove aviacijne uchilishe lotchikiv imeni Leninskogo Komsomolu ChVVAUL lotne uchilishe z 1 zhovtnya 1959 roku VNZ sho zdijsnyuvalo pidgotovku lotchikiv dlya vinishuvalnoyi aviaciyi VPS SRSR Rozformovano v 1995 vijskovij navchalnij zaklad lotne uchilishe vijskove formuvannyaChernigivske vishe vijskove aviacijne uchilishe lotchikiv ChVVAUL EmblemaKrayina SRSR UkrayinaMisto ChernigivZasnovano 1941Zakrito 1995Vipuskniki Kategoriya Vipuskniki Chernigivskogo vishogo vijskovogo aviacijnogo uchilisha lotchikivAdresa Chernigiv Chernigivske vishe vijskove aviacijne uchilishe lotchikiv ChVVAUL u VikishovishiAerodromi uchilishaLotna pidgotovka provodilasya v navchalnih aviacijnih polkah uchilisha na aerodromah roztashovanih u naselenih punktah Chernigiv Gorodnya Dobryanka Konotop Malijki Svesa Pervomajsk Klimove Uman Ivangorod Matchastina uchilishaU rizni roki v uchilishi provodilasya pidgotovka lotchikiv vinishuvachiv na nastupnih tipah litakiv U 2 Po 2 I 15bis I 16 Yak 1 Yak 7B Yak 11 Yak 18 L 29 MiG 15 MiG 17 L 39 MiG 21 MiG 23 Istoriya uchilishaZasnuvannya Za nakazom narkoma oboroni vid 6 listopada 1940 pochalosya formuvannya Chernigivskoyi vijskovoyi aviacijnoyi shkoli pilotiv ChVAShP Nachalnikom shkoli buv priznachenij polkovnik Kurdubov vijskovij komisar polkovoj komisar Zelencov nachalnik shtabu kapitan Voronin Na 1 sichnya 1941 shkola bula povnistyu ukomplektovana postijnim skladom Pershi navchalni viloti pochalisya v kvitni 1941 na aerodromah Pevci Osnyaki ta Kolichevka Nimecko radyanska vijna Z samogo pochatku vijni aviashkola vzyala uchast u bojovih diyah Bula sformovana svodna eskadrilya yaka diyala v interesah Pidenno Zahidnogo frontu dlya rozvidki v rajonah Loyev Osipovichi Bobrujsk ta Loyev Bobrujsk Zhlobin Za cherven 1941 lotchiki vikonali 46 bojovih vilota 2 lipnya 1941 lotchik instruktor Abramishvili vstupiv do boyu z nimeckimi bombarduvalnikami ta zbiv odin U lipni 1941 roku ChVAShP bula evakujovana v misto Zernograd Rostovskoyi oblasti tam yiyi bulo ob yednano z Fastivskoyu aviashkoloyu otrimavshi nazvu Zernogradskoyi U lipni 1941 bula sformovana vinishuvalna eskadrilya na I 15bis pid orudoyu kapitana Semenova 4 serpnya na front vidbula eskadrilya nochnih bombarduvalnikiv na U 2 Vsogo z osobistogo skladu shkoli v pochatkovij period nimecko radyanskoyi vijni bulo sformovano i vidpravleno v diyuchu armiyu 3 aviapolki ta 3 okremi aviaeskadrilyi na litakah I 15bis I 16 U 2 vsogo 1285 osib 40 nayavnogo lotnogo sostavu Nakazom Narkoma Oboroni vid 21 zhovtnya 1941 yij povernuli kolishnyu nazvu Chernigivska vijskova aviacijna shkola pilotiv U kinci listopada 1941 roku Chernigivska vijskova aviashkola bula razom iz sim yami oficeriv evakujovana do Turkmenistanu v mista Kizil Arvat i Litaki U 2 UT 2 I 16 UTI 4 buli spryamovani za marshrutom Zernograd Salsk Budonivsk Groznij Mahachkala inshe majno a takozh osobovij sklad buli perevezeni eshelonami v Mahachkalu de avtomashini majno i osobovij sklad buli na poromah cherez Kaspijske more perepravleni v Krasnovodsk i potim zalizniceyu dostavleni v Kizil Arvat Chastina osobovogo skladu ta simej vijskovosluzhbovciv buli vidpravleni zalizniceyu za marshrutom Zernograd Stalingrad Uralsk Aktyubinsk Aralsk Kzil Orda Chimkent Tashkent Samarkand Buhara Mari Ashhabad Kizil Arvat Shtab ChVAShP 1 i 3 aviaeskadrilyi buli roztashovani v Kizil Arvat na dvoh aerodromah a 2 4 i 5 aviaeskadrilyi v naselenih punktah Kazandzhik Eger Bugaz i Kara Bugaz vidpovidno Z lyutogo 1942 pochavsya novij etap u navchalno bojovij pidgotovci Kursantiv pochali vchiti na novitnih litakah Yak 1 i Yak 7b Poloti provodilisya v duzhe skladnih umovah temperatura lita syagala 50 S i vishe tomu poloti pochinalisya zi shodom soncya pripinyalisya v 11 12 godin i ponovlyuvalisya o 17 godini U takih umovah shkola gotuvala lotni kadri do bereznya 1944 roku Z prosuvannyam nashih vijsk na zahid u berezni 1944 ChVAShP perebazuvalasya na Kuban Za roki vijni v ChVAShP bulo pidgotovleno 2230 lotchikiv vinishuvachiv 14 vipusknikiv udostoyeni zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Pislyavoyennij chas U veresni 1945 aviashkola bula peretvorena v Chernigivske vijskove aviacijne uchilishe U lipni 1946 uchilishe bulo rozformovano Rishennyam uryadu bulo stvoreno kilka novih vijskovih navchalnih zakladiv u tomu chisli i 57 me vijskove aviacijne uchilishe lotchikiv VPS Miscem dislokaciyi buli viznacheni mista Chernigiv ta Gorodnya Pochatok formuvannya uchilisha poklala direktiva GSh RA vid 15 lyutogo 1951 I 2 veresnya 1951 507 kursantiv pershogo naboru pristupili do vivchennya teoretichnih disciplin Uchilishe ocholiv dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu gvardiyi polkovnik Kuznecov Mihajlo Vasilovich 16 bereznya 1952 v uchilishi buv vikonanij pershij polit na litaku MiG 15 Pilotuvali litak pidpolkovnik L Ye Sopelnichenko i polkovnik M V Kuznyecov A vzhe v 1953 vidbuvsya pershij vipusk lotchikiv na MiG 15 U 1957 nachalnikom uchilisha stav Geroj Radyanskogo Soyuzu general major aviaciyi Mikola Fedorovich Kuznyecov zgodom pershij nachalnik zagonu pidgotovki kosmonavtiv Odin vipusk sliduvav za inshim Z 1953 po 1959 rik pracyuyuchi za programoyu serednogo uchilishe spravilo desyat vipuskiv i dalo krayini tisyachi visokokvalifikovanih lotchikiv vinishuvachiv Z 1 zhovtnya 1959 roku vidpovidno do nakazu Ministra oboroni SRSR vid 23 travnya 1959 roku ta direktivi Golovnogo shtabu VPS vid 20 lipnya 1959 roku uchilishe peretvoryuyetsya v Chernigivske vishe vijskove aviacijne uchilishe lotchikiv z chotiririchnim terminom navchannya Pershij vipusk lotchikiv inzheneriv ChVVAUL vidbuvsya v 1963 U comu zh roci uchilishu bulo postavleno zavdannya osvoyiti reaktivnij litak chehoslovackogo virobnictva L 29 i odnochasno z cim pochati pereuchuvannya na litak MiG 21 U zhovtni 1968 Chernigivskomu uchilishu bulo prisvoyeno im ya Leninskogo komsomolu 1971 roku pri uchilishi stvoreno Muzej aviaciyi ta kosmonavtiki Chernigivshini na gromadskih zasadah U 1973 lotnij ta kursantskij sklad pristupiv do pereuchuvannya na novomu navchalnomu litaku L 39 Uchilishe pershim pristupilo do polotiv na litakah L 29 pershim i na L 39 U ChVVAUL vpershe VPS pristupili do navchannya kursantiv na litakah MiG 23 u 1977 roci Brezhnyevski chasi 1964 1982 buli rokami rozkvitu VPS i ChVVAUL zokrema uchilishe pidgotuvalo tisyachi lotchikiv inzheneriv dlya vinishuvalnoyi aviaciyi U 1988 navchannya na litaku MiG 23 bulo pripineno a v 1990 buv provedenij ostannij vipusk na MiG 21 i uchilishe perejshlo na principovo novu sistemu lotnoyi pidgotovki Ranishe kursant za 3 4 lotnih kursu osvoyuvav 3 4 tipi litakiv L 29 MiG 15 MiG 17 MiG 21 Pidgotovka z skladnih vidiv provodilasya vzhe v bojovih polkah Vipuski 1991 92 rokiv navchalisya tilki na litakah L 39 ale za dosit skladnimi programami novogo KULP US IA 90 Kursanti vikonuvali samostijni poloti na vishij pilotazh paroyu bojove manevruvannya paroyu pilotazh na malih visotah na strilbu NAR nekerovani aviacijni raketi po nazemnih cilyah Vipusknik ChVVAUL 1992 mav dopusk do samostijnih polotiv po 20 vidam pidgotovki vden i vnochi Za inerciyeyu ostannij radyanskij vipusk 1991 she projshov po staromu vipuskniki roz yihalisya po Soyuzu v bojovi polki ta centri perenavchannya Vipusk 1992 nichim ne vidriznyavsya vid poperednih ale vipuskniki roz yihalisya vzhe po riznim krayinam kolishnim respublikam SRSR pam yatnik litak MiG 21 bilya uchilishaRozformuvannya Voseni 1995 uchilishe bulo rozformovano 30 listopada 1995 roku vidbulosya proshannya z praporom uchilisha 701 j uap Chernigiv i 105 yi uap Konotop uvijshli do skladu tak zvanogo HIL Harkivskogo Institutu Lotchikiv Tam do nedavnogo chasu provodilosya dosit skorochene lotne navchannya na L 39 ta gelikopterah Naprikinci 90 h vipuskniki HILa mali godini nalotu i riven pidgotovki menshij nizh serednij kursant ChVVAUL otrimuvav za odin lotnij semestr U 2001 HIL vipuskaye lejtenantiv lotchikiv bez nalotu vzagali i vidpravlyaye v zapas U veresni 2004 pripiniv isnuvannya ostannij aviacijnij pidrozdil sho zalishivsya vid Chernigivskogo VVAUL 201 sha Aviacijna Baza dislokovana u m Chernigiv Teritoriya uchilisha peredayetsya miskij vladi i zabudovuyetsya Bilshist budivel samogo uchilisha zanedbani Vinyatok stanovlyat lishe stare ULO NLV navchalno lotnij viddil v yakomu rozmistivsya ekonomichnij institut Kursantska yidalnya kolishnya kazarma 2 go bataljonu v torci stadionu i nove ULO prodovzhuye chastkovo funkcionuvati zavdyaki roboti aviacijnogo liceyu Vidomi vipusknikiDiv takozh Vipuskniki Chernigivskogo vishogo vijskovogo aviacijnogo uchilisha lotchikiv Averyanov Valentin Ivanovich Antonovich Oleg Vasilovich Barsukov Vasil Mikolajovich Bojcov Arkadij Sergijovich Bohonko Ivan Ivanovich Galunenko Oleksandr Vasilovich Grickevich Ivan Oleksandrovich Gordiyenko Volodimir Gavrilovich Yegorov Mikola Sergijovich Zhigulenkov Boris Vasilovich Zhukov Stepan Ivanovich Zyuzin Petro Dmitrovich Iyevskij Anatolij Oleksijovich Isaev Vasil Vasilovich Kadenyuk Leonid Kostyantinovich ukrayinskij kosmonavt Geroj Ukrayini Kalonov Mikola Yakimovich lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu Kizim Leonid Denisovich kosmonavt dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu Kiselov Ivan Mihajlovich Klimuk Petro Illich kosmonavt dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu Kot Viktor Sevastyanovich Levchenko Anatolij Semenovich kosmonavt Geroj Radyanskogo Soyuzu Menshutin Yevgen Petrovich Nikiforov Vasil Semenovich lotchik Osikovij Mikola Mihajlovich Pelih Oleksandr Petrovich Petrusha V yacheslav Stanislavovich Peshenko Andrij Semenovich Popkov Boris Zaharovich Popov Leonid Ivanovich kosmonavt dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu Raevskij Oleksandr Mihajlovich Romanenko Roman Yurijovich kosmonavt Geroj Rosijskoyi Federaciyi sin dvichi Geroya Radyanskogo Soyuzu kosmonavta Yuriya Romanenka Romanenko Yurij Viktorovich kosmonavt dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu Ruban Petro Vasilovich Rogozhin Vasil Oleksandrovich Ryabcev Mihajlo Yevsejovich Sobin Vasil Vasilovich Solovjov Anatolij Yakovich kosmonavt Geroj Radyanskogo Soyuzu 5 polotiv u kosmos Stelmah Yevgen Mihajlovich Sutyagin Mikola Vasilovich Titov Volodimir Georgijovich kosmonavt Geroj Radyanskogo Soyuzu Tihonov Viktor Pavlovich Ulitin Ivan Semenovich Coj Oleg Grigorovich Chernenko Ivan Fadijovich vijskovij lotchkik as 1 go klasu Chernec Ivan ArsentijovichChobanu Stepan Ivanovich Geroj UkrayiniPosilannyaChVVAUL 76 7 bereznya 2012 u Wayback Machine ChVVAUL 81 9 sichnya 2012 u Wayback Machine