Володимир Вікторович Сокольський (нар. 1848 — не раніше 1919) — історик права
| Сокольський Володимир Вікторович | |
|---|---|
| Народився | 9 серпня 1848 Псковська губернія, Російська імперія |
| Помер | 1921 |
| Країна | Російська імперія |
| Діяльність | науковець |
| Alma mater | Дерптська гімназія і Q117818995? |
| Заклад | Імператорський університет Святого Володимира |
Життєпис та науковий доробок ред.
Народився 28.05.1848 на Псковщині у дворянській родині. Середню та вищу освіту отримав у Дерпті у місцевих гімназії та університеті. Наприкінці 1860-х — на початку 1880-х викладав історію права та державне право у Київському ун-ті та Ярославському Демідівському юридичному ліцеї. В останньому закладі читав курс загальної історії права з 1874 по 1892. У 1892–1908 викладав у Імператорського Новоросійського університету на посаді ординарного проф. кафедри римського та державного права та кафедри історії руського права юридичного факультету. Один з активних діячів Одеського юридичного товариства наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. Був членом історико-філологічного товариства при Імператорського Новоросійського університету, на засіданнях товариства виступав з доповідями про діяльність проф-а О. Павлова тощо. Як і більшість істориків права працював у рамках позитивістської парадигми досліджень. Він прагнув встановити закони та механізми функціонування правових норм. Для реалізації цих завдань він вважав найбільш плідним порівняльний метод. Всі правові явища він розглядав починаючи з їх витоків. Свої дослідження у галузі зовнішньої історії права він здійснював у відповідності з загальним ходом розвитку державного та суспільного ладу країни, процесом правоутворення. Великим досягненням історика було прагнення відтворити не лише історію юридичних відносин, але й економічні умови, як викликали ці відносини. У ярославський період своєї діяльності він здебільшого зосереджувався на історії стародавнього звичаєвого права (кельти та германці, організація сім'ї), в одеський — на історії візантійського та грузинського права, історії церкви. Заслугою історика був аналіз значного комплексу історико-правових пам'яток.
Праці ред.
- Главнейшие моменты в истории повального обыска. — К., 1871;
- О нарушениях уставов монетных. Историко-юридическое исследование. — К., 1873;
- О значении вещателей права в первобытных обществах, преимущественно у кельтов и германцев. — Ярославль, 1875;
- К учению об организации семьи и родства в первобытных обществах, преимущественно у кельтов и германцев. — СПБ, 1881;
- Греко-римское право в Уложении грузинського царя Вахтанга // Журнал министерства народного просвещения. — Ч. 313. — 1897. — С. 57-93.
- О нарушениях Уставов монетных. Историко-Юридическое исследование. Киев, 1873.
Література ред.
- Емельянова И. А. «Всеобщая история права» в русском правоведении XIX в. — Казань, 1981. — С. 96-98; * Прієшкіна О. Сокольський В. // ПОНУ. — Т. 4. — Одеса, 2005. — С. 152–153;
- Егоров С. Историко-правовые изыскания В. Сокольского // Законность. — 2006. — № 11. — С. 60-62.
- Бойко-Гагарин А.С. Фальшивомонетничество в Центральной и Восточной Европе в эпоху Средневековья и раннего Нового времени. Киев: Украинская конфедерация журналистов, 2017. 560 с.
| Ця стаття вживає скорочення, які можуть бути неоднозначними та збивати з пантелику. |