Петро́ Фе́дорович Соколо́в (рос. Пётр Фёдорович Соколов; * 1791, Москва — † 3 серпня (15 серпня за новим стилем) 1848, село Старий Мерчик, нині смт Валківського району Харківської області) — російський живописець і графік.
| Соколов Петро Федорович | |
|---|---|
| Народився | 1791 Москва, Російська імперія |
| Помер | 15 (27) серпня 1848 Старий Мерчик, Валківський повіт, Харківська губернія, Російська імперія ·холера |
| Країна | Російська імперія |
| Діяльність | художник |
| Галузь | живопис |
| Alma mater | Петербурзька академія мистецтв (1810) |
| Знання мов | російська |
| Жанр | портрет |
| Діти | Pyotr Petrovich Sokolovd |
|
Біографічні відомості Редагувати
У 1800 році вступив до Імператорської Академії мистецтв, де і навчався живопису під найближчим керівництвом професора B. К. Шебуєва. Під час перебування в Академії Соколов в 1807 і 1808 роках отримав малу і велику срібні медалі за малюнки з натури; в 1809 році він був нагороджений малою золотою медаллю за картину за програмою: «Зобразити Андромаха, яка оплакує Гектора». В цьому ж році Соколов закінчив курс Академії зі званням художника XIV класу і був залишений при Академії в якості пенсіонера для подальшого удосконалення в живопису.
Від 1839 року — академік Петербурзької академії мистецтв.
Автор портретів багатьох діячів першої половини 19 століття, зокрема:
- Євграфа Комаровського (кінець 1820-х — початок 1830-х),
- Олександра Пушкіна (1836).
Література Редагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 10 : Салют — Стоговіз. — 543, [1] с., [36] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с. — С. 296.
- Ракова М. Пётр Фёдорович Соколов. — Москва, 1952.
Посилання Редагувати
- Соколов Петро Федорович // Шевченківська енциклопедія: — Т. 5: Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 881.
Примітки Редагувати
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2013.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Соколов Петро Федорович |