Смолярчук Василь Іванович Васи ль Іва нович Смолярчу к 4 листопада 1981 19811104 19 січня 2015 солдат Збройних сил Украї

Виріс у багатодітній сім'ї. Мобілізований 19 серпня 2014 року, солдат 3-го батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади, стрілець. З листопада перебував у зоні бойових дій.

19 січня 2015-го загинув під час оборони аеропорту Донецька. Група, у складі якої був Василь, мала завданням доставити до нового терміналу зенітну установку — була необхідна для зачистки верхніх поверхів будівлі від терористів. В умовах обмеженої видимості та безперервних гранатометних обстрілів МТ-ЛБ згорів цілком. Після вибуху та утворення завалів у новому терміналі аеропорту доля Василя була невідомою.

Через місяць тіло Василя Смолярчука вдалося вивезти із ДАП разом з тілами Владислава Алексейчука, Олексія Марченка, Петра Савчука, Миколи Самака та Дмитра Ґудзика.

Впізнаний за експертизою ДНК. 30 квітня 2015-го з Василем попрощалися у Рожищах, 1 травня похований у селі Тристень.

Без Василя лишились цивільна дружина Тетяна Стеценко та донька Богдана 2011 р.н.

Нагороди та вшанування Редагувати

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

22 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)

Примітки Редагувати

Указ Президента України від 22 вересня року № 553/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання Редагувати

Смолярчук Василь Іванович [ 4 травня 2017 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Указ Президента України від 22 вересня року № 553/2015 «Про відзначення державними нагородами України»